Фірлюк кордофанський

вид птахів
Фірлюк кордофанський
MirafraCordonfanicaWolf.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Фірлюк (Mirafra)
Вид: Фірлюк кордофанський
Біноміальна назва
Mirafra cordofanica
Strickland, 1852
Ареал поширення виду
Ареал поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mirafra cordofanica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mirafra cordofanica
ITIS logo.svg ITIS: 561150
IUCN logo.svg МСОП: 22717023

Фірлюк кордофанський[2] (Mirafra cordofanica) — вид горобцеподібних птахів родини родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в африканському регіоні Сахель.

ОписРедагувати

Довжина птаха становить 14 см, з яких від 5,1 до 6 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,1—1,3 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Верхня частина тіла рудувато-коричнева. На спині світло-рудувато-коричневі смуги. Над очима світлі «брови», горло біле. Груди коричневі, поцятковані темними плямками. Решта нижньої частини тіла білувата, крила рудувато-коричневі. Крайні стернові пера на хвості білі, центральні — рудувато-коричневі, решта чорні.

Поширення і екологіяРедагувати

Кордофанські фірлюки мешкають у двох ізольованих регіонах: перший охоплює центральну частину Судану, а також деякі райони Чаду і Південного Судану, а другий простягається від північного Сенегалу через Мавританію, Малі та Буркіна-Фасо до південно-західної частини Нігеру.

Кордофанські фірлюки живуть в африканській савані, порослій чагарниками і злаками роду Aristida.

ПоведінкаРедагувати

Кордофанські фірлюки харчуються насінням і комахами. У Мавританії гніздяться з травня по серпень, в Малі — з травня по липень, в Судані — з травня по вересень. Як і більшість жайворонків, розміщують гніздо на землі.

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International (2016). Mirafra cordofanica. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 August 2021. 

ДжерелаРедагувати

  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.