Фірлюк кордофанський
| Фірлюк кордофанський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mirafra cordofanica Strickland, 1852 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фірлюк кордофанський[2] (Mirafra cordofanica) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в африканському регіоні Сахель.
Опис ред.
Довжина птаха становить 14 см, з яких від 5,1 до 6 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,1—1,3 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла рудувато-коричнева. На спині світло-рудувато-коричневі смуги. Над очима світлі «брови», горло біле. Груди коричневі, поцятковані темними плямками. Решта нижньої частини тіла білувата, крила рудувато-коричневі. Крайні стернові пера на хвості білі, центральні — рудувато-коричневі, решта чорні.
Поширення і екологія ред.
Кордофанські фірлюки мешкають у двох ізольованих регіонах: перший охоплює центральну частину Судану, а також деякі райони Чаду і Південного Судану, а другий простягається від північного Сенегалу через Мавританію, Малі та Буркіна-Фасо до південно-західної частини Нігеру.
Кордофанські фірлюки живуть в африканській савані, порослій чагарниками і злаками роду Aristida.
Поведінка ред.
Кордофанські фірлюки харчуються насінням і комахами. У Мавританії гніздяться з травня по серпень, в Малі — з травня по липень, в Судані — з травня по вересень. Як і більшість жайворонків, розміщують гніздо на землі.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra cordofanica. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |