Фінал Ліги Європи УЄФА 2015

футбольний матч

Фіна́л Лі́ги Євро́пи УЄФА́ 2015 — фінальний матч Ліги Європи УЄФА сезону 2014—2015, 44-го сезону другого за престижністю європейського клубного футбольного турніру, організованого УЄФА, а також 6-го сезону у форматі Ліги Європи УЄФА після реорганізації з Кубка УЄФА. Гра відбулась 27 травня 2015 року на «Національному стадіоні» у Варшаві (Польща)[1], де зустрілись український «Дніпро» та багаторазова володарка титулів іспанська «Севілья». «Севілья» виграла матч з рахунком 3—2, здобувши рекордний четвертий титул[2][3].

Фінал Ліги Європи УЄФА 2015
Турнір Ліга Європи УЄФА 2014—2015
Дата 27 травня 2015
Стадіон Польща «Національний стадіон», Варшава
Гравець матчу Евер Банега («Севілья»)
Арбітр Мартін Аткінсон (Англія)
Глядачі 45 000
2014
2016
Урочисте відкриття фіналу Ліги Європи УЄФА 2015. Варшава, стадіон "Народови", 27 травня 2015 року

Як переможець, «Севілья» отримала право зіграти проти переможця Ліги чемпіонів УЄФА 2014—2015 в Суперкубку УЄФА 2015. Також іспанський клуб вперше автоматично виступатиме в Лізі чемпіонів УЄФА 2015—16, не зважаючи на те, що він не кваліфікувався за підсумками національного чемпіонату[4]. Він гарантовано проходить в раунд плей-офф, в той час, як фіналісти Ліги чемпіонів 2015 («Ювентус» та «Барселона») вже пройшли туди за підсумками національних чемпіонатів, тому їх місця як фіналістів Ліги чемпіонів не будуть використовуватися[5].

Місце зустрічі ред.

«Національний стадіон» в Варшаві був оголошений місцем проведення фіналу на засіданні Виконавчого комітету УЄФА 23 травня 2013 року[6]. Це був перший фінальний клубний матч УЄФА, проведений в Польщі.

Передісторія ред.

«Дніпро» вперше потрапив до фіналу європейських клубних турнірів. А також став другою українською командою, що досягла фіналу Кубку УЄФА/Ліги Європи, після донецького «Шахтаря», який переміг «Вердер» у фіналі 2009 року в Стамбулі, і третьою українською командою, що зіграла у фіналі європейських клубних турнірів, після донецького «Шахтаря» і київського «Динамо», який виграв у двох фіналах Кубку володарів кубків УЄФА у 1975 та 1986 роках.

Для «Севільї» це був четвертий фінал Кубку УЄФА/Ліги Європи, при цьому вона вигравала у всіх трьох попередніх фіналах (у 2006, 2007 та 2014 роках). За результатами гри «Севілья» стала рекордсменом турніру, випередивши «Ювентус», «Інтернаціонале» і «Ліверпуль»[7].

Команди-учасниці матчу ніколи до цього не зустрічалися у клубних змаганнях УЄФА.

Шлях до фіналу ред.

Примітка: У таблиці рахунок фіналіста наведений першим (В = вдома; Г = в гостях).

  Дніпро Раунд   Севілья
Ліга чемпіонів Ліга Європи
Суперник Сумарний результат 1-ша гра 2-га гра Суперник Сумарний результат 1-ша гра 2-га гра
  Копенгаген 0–2 0–0 (В) 0–2 (Г) Третій кваліфікаційний раунд Не брав участі
Ліга Європи УЄФА
  Хайдук 2–1 2–1 (В) 0–0 (Г) Раунд плей-оф
Суперник Результат Груповий етап Суперник Результат
  Інтернаціонале 0–1 (В) Тур 1   Феєнорд 2–0 (В)
  Сент-Етьєн 0–0 (Г) Тур 2   Рієка 2–2 (Г)
  Карабах 0–1 (В) Тур 3   Стандард 0–0 (Г)
  Карабах 2–1 (Г) Тур 4   Стандард 3–1 (В)
  Інтернаціонале 1–2 (Г) Тур 5   Феєнорд 2–0 (Г)
  Сент-Етьєн 1–0 (В) Тур 6   Рієка 1–0 (В)
2 місце групи F
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
  Інтернаціонале 6 3 3 0 6 2 +4 12
  Дніпро 6 2 1 3 4 5 −1 7
  Карабах 6 1 3 2 3 5 −2 6
  Сент-Етьєн 6 0 5 1 2 3 −1 5
Кінцевий результат 2 місце групи G
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
  Феєнорд 6 4 0 2 10 6 +4 12
  Севілья 6 3 2 1 8 5 +3 11
  Рієка 6 2 1 3 7 8 −1 7
  Стандард 6 1 1 4 4 10 −6 4
Суперник Сумарний результат 1-ша гра 2-га гра Плей-оф Суперник Сумарний результат 1-ша гра 2-га гра
  Олімпіакос 4–2 2–0 (В) 2–2 (Г) 1/16   Боруссія 4–2 1–0 (В) 3–2 (Г)
  Аякс 2–2 (ч) 1–0 (В) 1–2 (д.ч.) (Г) 1/8   Вільярреал 5–2 3–1 (Г) 2–1 (В)
  Брюгге 1–0 0–0 (Г) 1–0 (В) Чвертьфінал   Зеніт 4–3 2–1 (В) 2–2 (Г)
  Наполі 2–1 1–1 (Г) 1–0 (В) Півфінал   Фіорентина 5–0 3–0 (В) 2–0 (Г)

Перед матчем ред.

 
Єжи Дудек був названий послом фіналу

Посол ред.

Колишній воротар збірної Польщі Єжи Дудек, який виграв Лігу Чемпіонів у складі «Ліверпуля» в 2005 році, був названий послом фіналу[8].

Логотип ред.

29 серпня 2014 року УЄФА представив концепцію візуального оформлення фіналу[9].

Квитки ред.

На стадіон місткістю 56 000 глядачів розраховано 44 000 квитків, які були доступні для уболівальників і широкої громадськості. Кожна з двох команд-фіналістів отримала по 9 500 квитків, а інші 25 000 були доступні для продажу прихильникам по всьому світу за допомогою сайту UEFA.com з 26 лютого по 25 березня 2015 року в чотирьох цінових категоріях: 130, 90€, 65€ та 40€[10].

Матч ред.

Форма ред.

На прохання президента клубу Хосе Кастро, «Севілья» вирішила вдягти спеціально виготовлений для цієї зустрічі комплект форми. Крім традиційного червоного кольору, на футболку повернулася емблема клубу, виконана у формі щита, а на грудях — пам'ятний напис про варшавський фінал[11].

Подробиці ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВР 71   Денис Бойко
ЗХ 44   Артем Федецький
ЗХ 23   Дуглас
ЗХ 14   Євген Чеберячко
ЗХ 12   Лео Матос   83'
ПЗ 7   Джаба Канкава   17'   85'
ПЗ 25   Валерій Федорчук   68'
ПЗ 99   Матеус
ПЗ 29   Руслан Ротань (к)   75'
ПЗ 10   Євген Коноплянка
НП 9   Никола Калинич   45+2'   78'
Заміни:
ВР 16   Ян Лаштувка
ЗХ 2   Александру Влад
ПЗ 19   Роман Безус   70'   68'
ПЗ 20   Бруну Гама
ПЗ 24   Валерій Лучкевич
ПЗ 28   Євген Шахов   85'
НП 11   Євген Селезньов   78'
Тренер:
  Мирон Маркевич
 
ВР 29   Серхіо Ріко
ЗХ 22   Алейс Відаль
ЗХ 6   Даніел Каррісу   62'
ЗХ 15   Тімоте Колодзейчак
ЗХ 2   Бенуа Тремулінас
ПЗ 25   Стефан Мбіа
ПЗ 4   Гжегож Крихов'як   45+2'
ПЗ 10   Хосе Антоніо Реєс (к)   58'
ПЗ 19   Евер Банега   89'
ПЗ 20   Вітоліо
НП 9   Карлос Бакка   74'   82'
Заміни:
ВР 13   Бету
ЗХ 3   Фернандо Наварро
ЗХ 5   Діогу Фігейраш
ЗХ 23   Коке   58'
ПЗ 12   Вісенте Іборра   89'
ПЗ 17   Деніс Суарес
НП 7   Кевін Гамейро   82'
Тренер:
  Унаї Емері


Помічники арбітра:
Майкл Маллеркі (Англія)[13]
Стівен Чайлд (Англія)[13]
Четвертий арбітр:
Павел Краловець (Чехія)[13]
Додаткові помічники арбітра:
Ентоні Тейлор (Англія)[13]
Андре Маррінер (Англія)[13]
Резервний додатковий помічник:
Джейк Коллін (Англія)[13]

Регламент[14]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. 2014/15 calendar and access list. UEFA.com. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  2. Wilson, Jonathan (28 травня 2015). Carlos Bacca double breaks Dnipro hearts for Sevilla to make history. The Guardian. Guardian News and Media. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  3. Rose, Gary (28 травня 2015). Dnipro Dnipropetrovsk 2-3 Sevilla. BBC Sport (British Broadcasting Corporation). Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  4. New approach broadens Europa League appeal. UEFA.com. Union of European Football Associations. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  5. How the Europa League winners will enter the Champions League. UEFA.com. Union of European Football Associations. 27 лютого 2015. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  6. Chaplin, Mark (23 травня 2013). Executive Committee decides hosts for 2015 finals. UEFA.org. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  7. Sevilla target UEFA Europa League history. UEFA.com. Union of European Football Associations. 14 травня 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  8. Dudek named Europa League final ambassador. UEFA.com. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 15 травня 2015.
  9. Event design unveiled for 2015 UEFA Europa League final. UEFA.org. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 15 травня 2015.
  10. Warsaw final tickets go on international sale. UEFA.com. 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 16 травня 2015.
  11. "Севілья" вийде на матч проти "Дніпра" у спеціальній формі http://expres.ua/news/2015/05/26/137287-sevilya-vyyde-match-proty-dnipra-specialniy-formi. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
  12. Dnipro 2-3 Sevilla (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
  13. а б в г д е ж Atkinson to referee UEFA Europa League final. UEFA.com. Union of European Football Associations. 18 травня 2015. Архів оригіналу за 6 листопада 2017. Процитовано 18 травня 2015.
  14. Regulations of the UEFA Europa League 2014/15 Season (PDF). UEFA.com. 1 травня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2014.

Посилання ред.