Філіп де Ласло

британський та угорський художник

Філіп Алексій Ласло де Ломбос (ім'я при народженні: Фюлеп Лауб, угор. Fülöp Elek László; 30 квітня 1869(18690430), Будапешт, Австро-Угорщина — 22 листопада 1937, Гампстед, Лондон, Велика Британія)[11], відомий також як Філіп де Ласло — англійський та угорський художник, відомий, зокрема, завдяки його портретам осіб королівського та аристократичного походження. 1900 року одружився з англо-ірландською соціалісткою Люсі Гіннесс, а 1914 — став британським громадянином[12]. 1909 року отримав від Едуарда VII, королем Великої Британії, Королівський Вікторіанський орден, а 1912 року імператор Франц Йосиф I надав йому дворянський титул.

Філіп де Ласло
угор. László Fülöp Elek

При народженні угор. Laub Fülöp
Народження 30 квітня 1869(1869-04-30)[1][2][…]
Пешт, Пешт, Угорщина[4]
Смерть 22 листопада 1937(1937-11-22)[5][6][…] (68 років)
  Гампстед[d], Кемден, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
(інфаркт міокарда)
Країна  Сполучене Королівство[4]
 Угорщина[4]
Релігія католицька церква
Жанр портрет
Навчання Академія Жуліана і Угорський університет образотворчих мистецтвd
Діяльність художник, скульптор
Твори The Hofbräuhausd, Countess Anna de Noaillesd, Portrait of Marshal Lyauteyd і Princess Elizabeth of Yorkd
Батько Adolf Laubd[8]
Мати Johanna Baloghd[8]
У шлюбі з Lucy Guinnessd
Діти John de Lászlód[3], Stephen Philip de Lászlód[3] і Patrick de Lászlód[3]
Роботи в колекції Музей Прадо, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей світових культурd[9], Національні галереї Шотландіїd, Ермітаж, Кедлстон-холл, Національний музей у Варшаві, Національна портретна галерея (Лондон), Національна галерея, Національна портретна галерея США, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Hungarian National Galleryd, Національна галерея Канади, Allen Memorial Art Museumd, Музей мистецтв Толедо, Меморіал Вікторії, Музей д'Орсе, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв[10], Гарвардський художній музей, Національний музей мистецтва Каталонії, Museum Van Loond, Угорський національний музей, Музей Ламбінетd, Імперський військовий музей, Ліхтенштейнський музейd, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Замок Пелеш, Галерея Уффіці, Коридор Вазарі, Government Art Collectiond, Royal Regiment of Fusiliers Museumd, Ulster Museumd, Grosvenor Museumd, Ferens Art Galleryd, University of Edinburgh Art Collectiond, Галерея мистецтв Вокера, McManus Galleryd, Художня галерея леді Левер, Музеї Ватикану, Eton College Collectionsd, Ашмолеан музей, Манчестерська художня галереяd, Boncompagni Ludovisi Decorative Art Museumd, Perth Art Galleryd, Christ Church Picture Galleryd, Музей ордену святого Іванаd, Glasgow Museums Resource Centred, Dublin City Gallery The Hugh Laned, Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Національний музей дизайну Купер—Г'юїт, Harley Gallery and Foundationd, Galleria d'arte modernad, Larz Anderson Auto Museumd, Національний музей мистецтв Румунії, Museum Huis Doornd, Національний музей сучасного мистецтва (Лісабон), Santa Barbara Museum of Artd, Musée national de la coopération franco-américained, Musée de la Légion d'honneurd, Musée national du château de Paud, Національний музей образотворчого мистецтва, Ducal Palace of Vila Viçosad, Jersey Museum and Art Galleryd, Reading Museumd, Hood Museum of Artd і Courtauld Galleryd
Нагороди
Королівський Вікторіанський орден
Автограф

CMNS: Філіп де Ласло у Вікісховищі

Ранні роки ред.

 
Автопортрет, 1903

Ласло народився в Будапешті 30 квітня 1869 року під ім'ям Фюлеп Лауб. Старший син Адольфа та Йоганни Лауб — кравця та швачки єврейського походження[13]. Фюлеп та його молодший брат Марці змінили своє прізвище на Ласло в 1891 році.

У ранньому віці був підмайстром фотографа, вивчав мистецтво, зрештою здобувши місце в Національній академії мистецтв, де його навчали Берталан Секей та Карой Лотц. Згодом навчався у Мюнхені та Парижі. За портрет папи Лева XIII отримав Велику золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року. 1903 року переїхав із Будапешта до Відня. 1907 року переїхав до Англії і прожив у Лондоні решту життя, хоча багато подорожував по світу, виконуючи портретні замовлення[14].

Особисте життя ред.

 
Портрет Люсі де Ласло, написаний Філіпом де Ласло, 1916
 
Філіп де Ласло. Джон де Ласло та акваріум золотої рибки, до липня 1918
 
Автопортрет із сім'єю, 1918

1900 року Ласло одружився із Люсі Мадлен Гіннесс, яка походила з бічної лінії роду Гіннессів. Вони вперше познайомилися у Мюнхені в 1892 році, але протягом кількох років їм було заборонено зустрічатися. Подружжя мало 6 дітей та 17 онуків[15].

Перехід до християнства ред.

Маючи єврейське походження і, відповідно, будучи юдеєм, Ласло почав цікавитися католицизмом у молодому віці, ймовірно, через приятельство із баварським подружжям Валентін[16]. Він прийняв католицьку віру в 1894 році. Британський біограф Дафф Гарт-Дейвіс у книжці «Філіп де Ласло: його життя та творчість» (2010) пише: «він ніколи регулярно не молився, але читав Біблію і твердо вірив у Бога та християнську історію»[17]. Його віра зміцніла внаслідок візиту до Ватикану в 1900 році, де він писав портрет папи Лева XIII[18]. Ласло перейшов до англіканства у зв'язку із шлюбом, і його діти також були протестантами[19]. Під час лекції у Fisher Society в 1934 році він сказав: «Я вважаю, що поклоніння природі є релігійним обов'язком. Я бачу в природі найповніше одкровення Божественності, і я вірю в те, що лише приймаючи це одкровення та прагнучи реалізувати його в усій його досконалості, я можу довести, що моє поклоніння щире»[20].

Пізні роки ред.

 
Автопортрет, 1911

Покровителі Ласло нагородили його кількома нагородами. 1909 року король Великої Британії Едуард VII нагородив художника Королівським Вікторіанським орденом. 1912 року імператор Франц Йосиф I надав йому дворянський титул, і його прізвище тепер стало «Ласло де Ломбос», хоча надалі художник використовував форму «де Ласло»[21].

Попри наявність британського громадянства (з 1914), шлюб та п'ятьох синів із британським громадянством, Філіп де Ласло був інтернований на 12 місяців у 1917—1918 роках у ході Першої світової війни, оскільки мав контакти із тодішнім ворогом Великої Британії (писав листи до родичів в Австрії). Звільнений за станом здоров'я, а в червні 1919 року був реабілітований[22].

Філіп де Ласло брав участь у Мистецьких змаганнях Літніх Олімпійських ігор 1932 року в Лос-Анджелесі[23].

Де Ласло страждав від серцевих захворювань протягом останніх років життя. У жовтні 1937 року в нього стався інфаркт, і він помер за місяць, 22 листопада 1937 року, у своєму будинку Гайм-гауз в районі Гампстед у Лондоні[24].

1939 року англійський історик та новеліст Оуен Руттер опублікував книжку «Портрет художника. Авторизоване життя Філіпа де Ласло» (англ. Portrait of a Painter. The Authorized Life of Philip de László), написану разом із де Ласло[25].

Роботи ред.

Примітки ред.

  1. https://delaszloarchivetrust.com/index.php?cid=8
  2. SNAC — 2010.
  3. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  4. а б в Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. ÁgnesBudapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #116010223 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Philipp Alexius de Laszlo
  8. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  9. NMVW-collection website
  10. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/de-laszlo-philip-alexius-1
  11. Philip Alexius de László Catalogue Raisonné. web.archive.org. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 22 квітня 2023.
  12. Laszlo de Lombos, Philip Alexius de. Benezit Dictionary of Artists (англ.). doi:10.1093/benz/9780199773787.article.b00104969?rskey=xto98h&result=5. Процитовано 22 квітня 2023.
  13. Laszlo, Philip Alexius de [formerly Fülöp Elek László; Philip Alexius Laszlo de Lombos] (1869–1937), painter. Oxford Dictionary of National Biography (англ.). doi:10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001/odnb-9780198614128-e-34414. Процитовано 22 квітня 2023.
  14. The Portraits of Philip de Laszlo. web.archive.org. 16 грудня 2018. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 22 квітня 2023.
  15. Photograph of László with his wife and sons. web.archive.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 22 квітня 2023.
  16. Hart-Davis, Duff (2010). Philip de László: His Life and Art (англ.). Yale University Press. ISBN 978-0-300-13716-3.
  17. Hart-Davis (2010), p. 34.
  18. Hart-Davis (2010), p. 66-67.
  19. Hart-Davis (2010), p. 71.
  20. Hart-Davis (2010), p. 235.
  21. Portrait of Lucy de László by her husband the artist Philip de László | Farmleigh House and Estate (амер.). Процитовано 22 квітня 2023.
  22. Philip Alexius de Laszlo's Emperor of Germany, Kaiser. www.jssgallery.org. Процитовано 22 квітня 2023.
  23. Olympedia – Philip de László. www.olympedia.org. Процитовано 22 квітня 2023.
  24. The Studio, Vol. XXXI, No. 124 (June 1907), p. 254-267. web.archive.org. 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 22 квітня 2023.
  25. Rutter, Owen (1939). Portrait of a Painter: The Authorized Life of Philip de László (англ.). Hodder and Stoughton.

Посилання ред.