Філіпп Торретон
Філі́пп Торрето́н (фр. Philippe Torreton; нар. 13 жовтня 1965, Руан, Франція) — французький театральний та кіноактор. Лауреат премії «Сезар» 1997 року за найкращу чоловічу роль у фільмі Бертрана Таверньє «Капітан Конан» 
.
| Філіпп Торретон | ||
|---|---|---|
| фр. Philippe Torreton | ||
 Філіпп Торретон у 2014 році | ||
| Sociétaire of the Comédie-Françaised | ||
| Дата народження | 13 жовтня 1965 (58 років) | |
| Місце народження |
Руан,  Франція | |
| Громадянство |
Франція | |
| Професія | актор | |
| Alma mater | Вища національна консерваторія драматичного мистецтва | |
| Роки активності | 1990 — наш час | |
| Діти | Simon Torretond | |
| IMDb | ID 0868881 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
| Сезар (1997) | ||
 Філіпп Торретон у Вікісховищі | ||
Біографія та кар'єра ред.
Філіпп Торретон народився 13 жовтня 1965 року в Руані (Верхня Нормандія, Франція) в сім'ї вчительки і заправника бензоколонки. Виріс у передмісті Руану, навчався в ліцеї Едуарда Бранлі в Ле-Гран-Кевії, де виявив любов до театру, яку розвивав його професор Дезір, якого він любить цитувати. З 1987 року Торретон проходив навчання у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва, де відвідував класи Мадлен Маріон, Катерини Хігель та Даніеля Месгіша[1].
У 1990 році Філіпп Торретон почав виступати в «Комеді Франсез» а у 1994 році він став 489 соцієтарієм[К 1] театру.
Пропрацювавши в театрі до 1994 року і зігравши знамениті ролі Лоренцаччо, Гамлета, Генрі IV, Тартюфа і Жоржа Данена, Філіпп Торретон залишив Комеді Франсез.
У 1996 Філіпп Торретон отримав премію Жерара Філіпа міста Парижа, і в тому ж році він знявся в ролі капітана Конана в однойменному фільмі Бертрана Таверньє про події, що сталися під час Першої світової війни у 1919 році. Ця роль принесла Торретону премію «Сезар» в номінації за найкращу чоловічу роль у 1997 році. Надалі Філіпп продовжив співпрацю з Таверньє, зігравши роль директора дитячого садочку, повсталого проти соціальної необлаштованості у фільмі «Це починається сьогодні» (1999). За цю роль Торретон у 2000 році був вдруге номінований на «Сезара» як найкращий актор.
У театрі Філіпп Торретон грає в різних п'єсах, зокрема і в постановці своєї дружини Анни-Марії Етьєн не «Можна переробити майбутнє» 2000 року.
У 2005 році на каналі France 2 вийшов історичний серіал «Прокляті королі» за Морісом Дрюоном у якому Філіпп Торретон виступив в ролі Роберта Артуа.
З 2005 по 2006 Філіпп Торретон гастролює з роллю Річарда III в постановці однойменної п'єси Вільяма Шекспіра, здійсненої Філіппом Кальваріо. У сезонах 2012–2014 Торретон зіграв головну роль у постановці «Сірано де Бержерака» Едмона Ростана. За цю роботу Філіпп Торретон отримав Премію Мольєра за найкращу чоловічу роль у 2014 році.
Політична активність ред.
Під час президентських виборах у Франції 2007 року Філіпп Торретон підтримав Сеголен Руаяль[3].
У 2008 Філіппа Торретона запрошує в Париж на муніципальні вибори мер Бертран Деланое як кандидата 9-го округу і його обирають членом ради[4]. До листопада 2010-го Торретон також був членом ради округу, уповноваженим мером округу з боротьби проти дискримінації та відповідальним за події культурного життя.
Особисте життя ред.
З 2003 по 2007 Філіпп Торретон зустрічався з журналісткою і ведучою Клер Шазаль.
20 червня 2008 року, актор одружився з Ельзою Бубліль, журналісткою і продюсер джазової програми Summertime на каналі France Inter.
У Філіппа Торретона двоє дітей, Луї та Мері, від його шлюбу з режисером Анн-Марі Етьєн. Двоє інших, від шлюбу з Ельзою Бубліль, — Жанна і Симон, що народилися у 2008-му та у 2011-у роках відповідно[5].
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1990 | кф | Останній погляд | Dernier regard | |
| 1991 | ф | Сніг і полум'я | La neige et le feu | |
| 1992 | ф | Поліцейський загін L-627 | L.627 | Антуан |
| 1992 | тф | Лікар мимоволі | Le médecin malgré lu | Лукас і Перрен |
| 1993 | ф | Нове життя | Une nouvelle vie | Фред |
| 1993 | тф | Один светр під іншим | Un pull par dessus l'autre | батько Емілі |
| 1994 | ф | Забудь мене | Oublie-moi | Фабріс |
| 1994 | ф | Чорний ангел | L'ange noir | Крістоф |
| 1995 | ф | Приманка | L'appât | шеф копів |
| 1996 | ф | Прекрасне літо 1914 року | Le bel été 1914 | Ернест Пайлерон |
| 1996 | ф | Капітан Конан | Capitaine Conan | капітан Конан |
| 1996 | ф | La serva amorosa | Арлекін | |
| 1998 | тф | Тартюф, або Обманщик | Tartuffe ou L'imposteur | Тартюф |
| 1998 | тф | Витівки Скапена | Les fourberies de Scapin | Скапен |
| 1999 | ф | Це починається сьогодні | Ça commence aujourd'hui | Даніель Лефевр |
| 1999 | ф | Рано чи пізно | Tôt ou tard | Ерік |
| 2001 | ф | Фелікс і Лола | Félix et Lola | Фелікс |
| 2001 | ф | Запаморочення від любові | Vertiges de l'amour | Вінсент |
| 2002 | тф | На дахах Парижу | Sur les toits de Paris | коментатор |
| 2003 | ф | Мосьє N. | Monsieur N. | Наполеон Бонапарт |
| 2003 | ф | Викрадач тіл | Corps à corps | Марко Тіссеран |
| 2004 | ф | Напарник | L'équipier | Івон Ле Гуен |
| 2005 | тф | Сім'я в сум'ятті | Une famille dans la tourmente) | голос за кадром |
| 2005 | ф | Лицарі неба | Les chevaliers du ciel | Бертран |
| 2005 | с | Прокляті королі | Les rois maudits | Робер Артуа |
| 2006 | ф | Великий Мольн | Le grand Meaulnes | мосьє Сорель |
| 2007—2011 | с | Новели Гі де Мопассана | Chez Maupassant | Маріссо |
| 2007 | ф | Жан де Лафонтен — виклик долі | Jean de La Fontaine - Le defi | Кольберт |
| 2007 | ф | Ульжан | Ulzhan | Шарль |
| 2007 | тф | Життя буде прекрасним | La vie sera belle | Раймон Бурсьє |
| 2009 | тф | Королева і кардинал | La reine et le cardinal | кардинал Мазаріні |
| 2009 | ф | 13-й район: Ультиматум | Banlieue 13 Ultimatum | Президент республіки |
| 2009 | с | Століття Мопассана. Повісти та розповіді XIX століття | Au siècle de Maupassant: Contes et nouvelles du XIXème si... | Бастьє Фоллавойн |
| 2010 | тф | Буря | Tempêtes | Patrick Cloaguen |
| 2011 | ф | Передбачувані винні | Présumé coupable | Alain Marecaux |
| 2011 | ф | Порядок і мораль | L'ordre et la morale | Крістіан Прото |
| 2013 | тф | Злочин держави | Crime d'État | Турне |
| 2013 | ф | Піна днів | L'écume des jours | Жан-Соль Партре |
| 2013 | ф | Документ, якого бракує | La pièce manquante | Андре |
| 2014 | тф | Інтимні докази | Intime conviction | Поль Віллер |
Визнання ред.
У січні 2016 року Філіпп Торретон був нагороджений французьким орденом Мистецтв та літератури (офіцер)[6].
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | ||||
| 1997 | Найкращий актор | Капітан Конан | Перемога | |
| Найперспективніший актор | Капітан Конан | Номінація | ||
| 2000 | Найкращий актор | Це починається сьогодні | Номінація | |
| 2005 | Напарник | Номінація | ||
| 2012 | Передбачувані винні | Номінація | ||
| Кінофестиваль романтичного кіно у Кабурі | ||||
| 1997 | Найкращий актор | Капітан Конан | Перемога | |
| Приз Європейської кіноакадемії | ||||
| 1997 | Найкращий актор | Капітан Конан | Номінація | |
| 1999 | Найкращий актор | Це починається сьогодні | Номінація | |
| Премія «Люм'єр» | ||||
| 2000 | Найкращий актор | Це починається сьогодні | Перемога | |
| Премія Сен-Жорді | ||||
| 2000 | Найкращий іноземний актор | Це починається сьогодні | Перемога | |
| Кінофестиваль Стоуні-Брук (Нью-Йорк) | ||||
| 2012 | Премія за досягнення | Передбачувані винні | Перемога | |
| Премія CinEuphoria | ||||
| 2013 | Найкращий актор | Передбачувані винні | Номінація | |
Коментарі ред.
- ↑ Актор театру «Комеді Франсез», що має право на частину доходів театру[2].
Примітки ред.
- ↑ Liban Laurence. Philippe Torreton, homme d'honneur et de bonheur. L'Express. 25 грудня 1997. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 28 вересня 2015.
- ↑ Sociétaire de la Comédie-Française — Wikipédia
- ↑ Philippe Torreton soutient Segolene Royal. Архів оригіналу за 22 березня 2007. Процитовано 28 вересня 2015.
- ↑ Composition de l'exécutif [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] sur le site de la mairie du 9× 10{{{1}}} arrondissement de Paris.
- ↑ Philippe Torreton est papa [Архівовано 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Gala[fr], 15 грудня 2008
- ↑ Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Філіппа Торретона [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіпп Торретон |
- Філіпп Торретон на сайті IMDb (англ.)
- Філіпп Торретон на сайті All Movie Guide (англ.)
- Філіпп Торретон на сайті AlloCiné (фр.)
- Біографія Філіппа Торретона [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Toute l'actu !