Крокодил філіппінський

вид плазунів
(Перенаправлено з Філіппінський крокодил)

Крокодил філіппінський (Crocodylus mindorensis) — представник роду Крокодил родини Справжні крокодили. Інша назва «міндоренський крокодил» за назвою острова Міндоро (Філіппіни). Деякий час його відносили до підвиду гребенястого крокодила або новогвінейського крокодила.

Крокодил філіппінський
Період існування: 0.1–0 млн р. т.
пізній плейстоценнаш час
Філіппінський крокодил
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Крокодилоподібні (Crocodilia)
Родина: Крокодилові (Crocodylidae)
Рід: Крокодил (Crocodylus)
Вид:
Крокодил філіппінський (C. mindorensis)
Біноміальна назва
Crocodylus mindorensis
Schmidt, 1935
Поширення філіппінського крокодила
Синоніми

Crocodylus novaeguineae mindorensis

Опис ред.

Загальна довжина досягає 3 м. При цьому самці набагато більші за самиць. Морда широка, на спині є кістяні щитки-остеодерми. Зовні схожий на новогвінейського крокодила. Молоді особини мають золотаво-коричневе забарвлення, у дорослих воно стає з темними відтінками.

Спосіб життя ред.

Полюбляє прісноводні водойми, зокрема ставки, озера й болота. Живиться водними безхребетними й дрібними хребетними.

Будує кубло невеликих розмірів — 1,5 м завширшки та 0,5 м у висоту, в яке самка відкладає 7—20 яєць. Через 85 днів з'являються крокодилята. Самиця добре піклується про нащадків.

Розповсюдження ред.

Мешкає на Філіппінах: островах Бузуанга, Джолі, Лусон, Масбат, Мінданао, Міндоро, Негрос, Самар, архіпелазі Сулу.

У 1992 році популяція налічувала близько 1000 особин. У 1995 було достовірно відомо тільки про 100 дорослих особин. Натепер популяція оцінюється у 250 особин. Перебуває на межі зникнення через невеликий ареал й негативне ставлення місцевих жителів.

Джерела ред.

  • Sommerlad, R. 2011. Krokodile — Reptiliengiganten in Gefahr. Reptilia (Münster) 16 (87): 16-22
  • Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища школа, 1967.
  • Trutnau, L. & Sommerlad, R. 2006. Krokodile — Biologie und Haltung. Edition Chimaira, Frankfurt, 646 pp. [review in Reptilia Münster 11 (6): 95-96]