Філі́ппіка (грец. philippika)[1] — поняття, що вживається у кількох значеннях:

Вперше використання терміну належить афінському ораторові Демосфену, який закликав до опору проти македонського царя Філіпа II в IV столітті до н. е. (збереглося чотири промови проти Філіпа, причому четверту часто вважають неавтентичною). Згодом Цицерон, наслідуючи Демосфена, називав філіппіками свої промови, спрямовані проти Марка Антонія (у 44-43 роках до н. е.). До нашого часу дійшли чотирнадцять таких промов. також має таку назву твір Феопомпа Хіоського, який сьогодні зберігся лише фрагментарно. Пізніше термін вжив Франсуа Жозеф де Лагранж-Шансель[en] написавши філіппіки, які були інвективними творами, спрямованими проти регента Франції Філіппа II Орлеанського. Сьогодні філіппіками називають гнівні промови.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Philippic. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 27 січня 2022.

Література ред.

  • Gero von Wilpert, Sachwörterbuch der Literatur, Alfred Kröner Verlag, Stuttgart, 1989, S. 680.
  • Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007

Посилання ред.