Філіберт I (герцог Савойський)
Філіберт I Мисливець (італ. Filiberto I il Cacciatore; 17 серпня 1465 — 22 вересня 1482) — герцог Савойський в 1472—1482 роках.
Філіберт I | |
---|---|
фр. Philibert Ier de Savoie ![]() | |
![]() | |
Прізвисько | le chasseur[1][2] ![]() |
Народився | 7 серпня 1465[4][5] ![]() Шамбері ![]() |
Помер | 22 квітня 1482[3] (16 років) ![]() Ліон, Французьке королівство[5] ![]() |
Поховання | Откомбське абатство[6][7] ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | аристократ ![]() |
Титул | Duke of Savoyd[8][2], Prince of Piedmontd[2], Q55815794?[2] і count of Genevad ![]() |
Посада | магістр ордену[2] ![]() |
Рід | Савойська династія ![]() |
Батько | Амадей IX[9] ![]() |
Мати | Іоланда Французька ![]() |
Брати, сестри | Карл I Савойський, Louise of Savoyd, Anne of Savoyd і Marie de Savoied ![]() |
У шлюбі з | Бьянка Марія Сфорца[10][11] ![]() |
![]() | |
Життєпис
ред.Походив з Савойського дому. Третій син Амадея IX, герцога Савойського, та Іоланди Валуа. Народився 1465 року в Шамбері. 1471 року після смерті брата став спадкоємцем трону, отримавши титул князя П'ємонту. 1472 року після смерті батька успадкував Савойське герцогство. Втім через малий вік регенткою стала його мати, яка ще більше збільшила вплив Франції в Савойських володіннях.
1476 року пошлюбив представницю династії Сфорца. Але невдовзі регентку було захоплено Карлом I, герцогом Бургундії, що бажав самому впливати на Савою. Лише 1477 року стрийко Філіберта I — Жан Людовик Савойський, єпископ Женеви, — звільнив Іоланду Валуа, але та померла 1478 року. Тоді новим регентом став сам єпископ Женевський. Слідом за цим Філіберт I перебрався до Парижу, де мешкав при королівському дворі, віддаючи себе розвагам та полюванню.
Можливо саме у Франції захворів на сухоти, від яких помер 1482 року в Ліоні. Спадкував йому брат Карло.
Родина
ред.Дружина — Б'янка Марія, донька Галеаццо Марії Сфорца, герцога Міланського
Діти: не було
Генеалогія
ред.Примітки
ред.- ↑ https://www.google.fr/books/edition/Histoire_g%C3%A9n%C3%A9alogique_de_la_royale_mai/d9qFZWXFm6UC?hl=fr&gbpv=1&dq=Philibert+de+Savoie+le+chasseur&pg=RA1-PA447&printsec=frontcover
- ↑ а б в г д https://www.e-periodica.ch/cntmng?pid=ahe-001%3A1911%3A25%3A%3A305
- ↑ а б Revue savoisienne — 1859. — ISSN 0769-0703; 2540-3850
- ↑ https://www.google.fr/books/edition/Topographie_historique_du_departement_de/TXr3uiKeQ3UC?hl=fr&gbpv=1&dq=philibert+%227+ao%C3%BBt%22+1465&pg=PA445&printsec=frontcover
- ↑ а б https://fr.wikisource.org/wiki/Histoire_de_l%E2%80%99abbaye_d%E2%80%99Hautecombe_en_Savoie/III-CHAPITRE_IV
- ↑ https://www.academia.edu/10942557/Strat%C3%A9gie_dynastique_chez_les_Savoie_une_ambition_royale_XVI_XVIII_si%C3%A8cle_in_J_A_Chroscicki_M_Hengerer_G_Sabatier_eds_Les_fun%C3%A9railles_princi%C3%A8res_en_Europe_XVI_XVIII_si%C3%A8cle_I_Le_grand_th%C3%A9%C3%A2tre_de_la_mort_Ch%C3%A2teau_de_Versailles_Paris_2012_pp_217_235
- ↑ https://www.academia.edu/6770049/_Ultimes_itin%C3%A9rances_Les_s%C3%A9pultures_des_ducs_de_la_Maison_de_Savoie_entre_Moyen_Age_et_Renaissance_dans_A_Paravicini_Bagliani_et_alii_dir_L_itin%C3%A9rance_des_seigneurs_XIVe_XVIe_si%C3%A8cle_Lausanne_2003_Cahiers_lausannois_d_histoire_m%C3%A9di%C3%A9vale_34_p_193_247
- ↑ https://www.google.fr/books/edition/Les_comtes_qui_en_400_ans_firent_la_Savo/s-HcnQEACAAJ?hl=fr
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ https://www.google.fr/books/edition/M%C3%A9moires/dja-DwAAQBAJ?hl=fr&gbpv=1&dq=Philibert+de+Savoie+Sforza&pg=PT3967&printsec=frontcover
- ↑ https://www.e-periodica.ch/digbib/view?pid=afb-001%3A1925%3A13%3A%3A299&referrer=search
Джерела
ред.- Louis Charles Dezobry et Théodore Bachelet, Dictionnaire de Biographie et d'Histoire, Paris, 1863
- Paolo Cozzo, " Stratégie dynastique chez les Savoie: une ambition royale, XVI—XVIII siècle ", dans Juliusz A. Chrościcki, Mark Hengerer, Gérard Sabatier, Les funérailles princières en Europe, XVIe-XVIIIe siècle: Volume I: Le grand théâtre de la mort, Les Editions de la MSH, 2015, 412 p.