Філоненко Петро Євдокимович

Герой Радянського союзу

Петро́ Євдоки́мович Філо́ненко (12 липня 1912(19120712) — 10 квітня 1971) — радянський військовик часів Другої світової війни, заступник командира 392-го окремого саперного батальйону 232-ї стрілецької дивізії (38-ма армія, Воронезький фронт), капітан. Герой Радянського Союзу (1944).

Петро Євдокимович Філоненко
Народження 12 липня 1912(1912-07-12)
Знам'янка
Смерть 10 квітня 1971(1971-04-10) (58 років)
Кишинів
Поховання Кишинів
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  інженерні війська
Роки служби 1933—1957
Звання  Підполковник
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Біографія ред.

Народився 12 липня 1912 року на станції Знам'янка (нині місто Кіровоградської області) в родині залізничника. Українець. Після закінчення школи працював у депо станції Знам'янка, згодом — у Кропивницькому.

До лав РСЧА призваний у 1933 році. Закінчив військове піхотне училище і КУКС у 1936 році. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Брянському, Воронезькому і 2-му Українському фронтах.

Особливо капітан П. Є. Філоненко відзначився під час форсування Дніпра. 3 жовтня 1943 року, розвідавши місце для переправи поблизу Вишгорода, зі взводом саперного батальйону вийшов до місця переправи, на двох рибальських човнах переправився з одним відділенням на правий беріг і зайняв оборону, чим сприяв більш безпечній переправі передових загонів. У подальшому відшував 11 рибальських човнів і на них, попри безперервний кулеметно-артилерійський вогонь супротивника, переправляв на західний беріг передові підрозділи дивізії, посилюючи темп форсування. Залишив переправу лише після отримання важкого поранення[1].

Після одуження майор П. Є. Філоненко командував 100-м інженерно-саперним ордена Червоної Зірки батальйоном 4-ї інженерно-саперної Уманської Червонопрапорної ордена Б. Хмельницького бригади[2].

Після війни продовжив військову службу в ЗС СРСР. У 1957 році підполковник П. Є. Філоненко вийшов у відставку. Мешкав у Кишиневі, де й помер після важкої хвороби 10 квітня 1971 року.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Філоненку Петру Євдокимовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3][4].

Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора (23.01.1945, …), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (29.04.1944), двома орденами Червоної Зірки (23.10.1943, …) і медалями.

Література ред.

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 326—327.

Примітки ред.

  1. Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 12 січня 2015.
  2. Нагородний лист на нагородження орденом Червоного Прапора (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 12 січня 2015.
  3. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10.01.1944 року (рос.). Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 12.01.2015.
  4. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1

Посилання ред.