Футбол в Узбекистані
Футбол є одним з найпопулярніших і поширених видів спорту в Узбекистані. Головним керівним органом узбецького футболу є Футбольна асоціація Узбекистану, створена в 1946 році, яка є членом ФІФА та АФК[1]. В системі футбольних ліг, на вершині знаходяться Суперліга (Вища Ліга) і (Про-ліга) Перша Ліга. Переможець Супер Ліги отримує титул Чемпіона Узбекистану. Крім того серед національних змагань є Кубок і Суперкубок Узбекистану, а також Кубок ПФЛ. Також футбольні клуби, що займають верхні місця в Суперлізі, отримують путівки в Лігу Чемпіонів АФК І Кубок АФК.
| Футбол в Узбекистані | |
 | |
| Вид спорту | футбол |
|---|---|
| Країна |
 Узбекистан |
| Місце розташування | Узбекистан |
 Футбол в Узбекистані у Вікісховищі | |
Історія футболу в Узбекистані ред.
Роком народження футболу в країні вважається 1912 рік, так як саме тоді були створені футбольні команди у Фергані і Коканді, трохи пізніше в Андижані, Ташкенті і Самарканді, і були проведені міжміські матчі. Перший Чемпіонат Ферганської долини був проведений в 1914 році, Чемпіонат Узбецької РСР почав розігруватися з 1926 року[2], а розіграш Кубка Узбецької РСР став проводитися з 1939 року. Найбільш успішними клубами змагань стали Збірна Ташкенту та «Сокіл» (Ташкент). Однак найуспішнішим клубом республіки був «Пахтакор», єдиний футбольний клуб з Узбецької РСР, який грав у Вищій лізі СРСР, провівши там 22 сезони[3].
В 1928 році вперше була створена збірна Узбекистану, яка взяла участь у Спартакіаді, в число учасників якої входили представники європейських країн. На цьому турнірі збірна Узбекистану провела свій перший міжнародний матч зі збірною робочих клубів Швейцарії і перемогла з рахунком 8:4.
Берадор Абдураїмов — найвідоміший узбецький футболіст радянського періоду. Він зіграв 358 матчів за «Пахтакор»[4] і був найкращим бомбардиром в радянській вищій лізі в 1968 році, а також грав за збірну СРСР[5].
Загалом лише сім узбецьких футболістів були гравцями збірних СРСР різних вікових категороій:
| Футболіст | Позиція | Ігор (голів) | Роки |
|---|---|---|---|
| Геннадій Красницький | Нападник | 3(1) | 1961 |
| Берадор Абдураїмов | Нападник | ?(?) | 1967[6] |
| Юрій Пшеничников | Воротар | 21(0) | 1966-1970 |
| Володимир Федоров | Нападник | 18(0) | 1974-1978 |
| Васіліс Хадзіпанагіс | Півзахисник | 4(1) | 1975 |
| Михайло Ан | Півзахисник | 2(0) | 1978 |
| Андрій П'ятницький | Півзахисник | 6(2) | 1990-1992 |
В 1991 році, вже в незалежному Узбекистані були організовані Чемпіонат Узбекистану і Кубок Узбекистану.
Найкращими узбецькими футболістами після здобуття незалежності стали Сервер Джепаров (Футболіст року в Азії 2008 і 2011), Ігор Шквірін (найкращий бомбардир Азійських ігор 1994 року), Мірджалол Касимов та Максим Шацьких. Крім того Равшан Ірматов був визнаний найкращим арбітром в Азії чотири роки поспіль (2008, 2009, 2010, 2011 та 2014 роки).
Федерація футболу Узбекистану ред.
Федерація футболу Узбекистану — організація, що здійснює контроль і управління футболом в Узбекистані. Штаб-квартира знаходиться в Ташкенті. Займається організацією національного чемпіонату, збірних країни, підтримкою, розвитком та популяризацією футболу в цілому. Національна футбольна федерація Узбекистану створена в 1946 році і вступила в АФК і ФІФА в 1994 році.
Національна збірна Узбекистану ред.
До 1992 року збірна Узбекистану збиралася нерегулярно з різними обмеженнями і провела близько 80 матчів на Спартакіадах СРСР, а також брала участь в товариських іграх.
Збірна Узбекистану нового скликання свої перші матчі провела в 1992 році. Ці матчі офіційно зареєстровані ФІФА на основі того, що збірній Узбекистану було дозволено з 1992 року брати участь в турнірах, що проводяться під егідою ФІФА. У 1992 році відбувся перший розіграш Кубка Центральної Азії, ініційований ФІФА.
17 червня 1992 року в столиці Таджикистану Душанбе, збірна Узбекистану провела свій перший офіційний матч проти збірної Таджикистану, і зіграла внічию з рахунком 2:2.
У 1994 році збірна Узбекистану вперше брала участь у великому міжнародному турнірі — Азійських іграх, що проходили в японському місті Хіросіма, і в дебютному сезоні вийшла у фінал, де проти нього грала збірна Китаю. Вигравши 4:2, збірна Узбекистану стала переможцем Азійських ігор[7].
Також збірна Узбекистану регулярно бере участь в Кубку Азії, найкращим результатом Узбекистану в Кубку Азії є четверте місце в Кубку Азії 2011 року.
Ліги та кубки ред.
В системі футбольних ліг, на вершині знаходяться Суперліга і Про-ліга. Переможець Суперліги отримує титул Чемпіона. Крім того, серед національних кубкових змагань, є Кубок Узбекистану. Футбольні клуби, які посіли верхні місця в Суперлізі, отримують путівки в головний клубний турнір в Азії — Ліга чемпіонів АФК.
Клуби на міжнародній арені ред.
Клуби Узбекистану регулярно та успішно виступають у головних клубних турнірах Азії — Лізі чемпіонів АФК і Кубку АФК.
У сезоні 1994/95 ферганський «Нефтчі» зайняв 3 місце в Кубку азійських чемпіонів. У сезоні 1999/00 наманганський «Навбахор» став четвертим в Кубку володарів кубків. В різних роках «Насаф», «Пахтакор» і «Бунедкор» входили в четвірку найкращих клубів Ліги чемпіонів АФК.
Найгучнішого успіху домігся каршинський «Насаф», в 2011 році вигравши Кубок АФК.
Стадіони Узбекистану ред.
| Стадіон | Місто |
|---|---|
| Стадіон Бунедкор | Ташкент |
| Стадіон Пахтакор | Ташкент |
| Джар | Ташкент |
| Локомотив | Ташкент |
| Істіклол | Фергана |
| Динамо | Самарканд |
| Бухара Арена | Бухара |
| Марказій Карші | Карші |
| Стадіон Хорезм | Ургенч |
Примітки ред.
- ↑ FIFA.com. Member Association - Uzbekistan - FIFA.com. www.fifa.com (en-GB) . Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ Uzbekistan - List of Champions. www.rsssf.com. Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ Former Soviet Union - Regional Analysis. www.rsssf.com. Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ Берадор Абдураимов (Berador Abduraimov) - Footballplayers.ru - Футболисты мира. www.footballplayers.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ Berador Abduraimov :: Berador Abduraimov ::. www.playmakerstats.com (англ.). Процитовано 2 червня 2020.
- ↑ "Expo 67" International Tournament, Montréal 1967. Rsssf.com. 21 квітня 2011. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ Asian Games 1994. www.rsssf.com. Процитовано 2 червня 2020.