Відкрити головне меню

Футболіст року в Центральній та Східній Європі

Емблема конкурсу

Футболіст року в Центральній та Східній Європі — приз найкращому гравцеві центрально-східної частини європейського континенту. На перших порах існування конкурс мав офіційну назву «Рубіновий м'яч». Із 2018-го проводиться сайтом київської газети «Український футбол», перед тим — згаданим виданням, радіохвилею Berlin-Britz (Німеччина), радіомережею Radioropa (Німеччина) та інформагентством Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (НДР). Лауреатом може стати будь-який футболіст із громадянством держав зі Сходу та Центру Європи, не залежно від того, в якому чемпіонаті він виступає.

ІсторіяРедагувати

1960 рік виявився унікальним для футболу держав т. зв. «соціалістичного табору»: на прем'єрному чемпіонаті Європи (щоправда, тоді він іменувався Кубком) усі призові місця посіли збірні зі східної частини Старого Світу — СРСР, СФРЮ та Чехословаччини, а на XVII Літніх Олімпійських іграх ті ж югослави здобули перемогу плюс угорці вирвали «бронзу» в боротьбі з італійцями. Сьогодні такі досягнення видаються чимось незбагненним, але й тоді їх сприймали, як щось особливе.

Вважали так і журналісти східнонімецького інформаційного агентства Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (ADN), які вирішили увіковічнити настільки успішний для соціалістичних держав сезон, започаткувавши цікавий конкурс: за ситуації, коли паризький журнал France Football щорічно окреслює прізвища провідних європейських майстрів гри «11х11», нове опитування буде звужене до географічних меж центрально-східної частини континенту (простору, для якого в німців існує термін Osteuropa). Одразу було визначено критерії конкурсу, від яких не відступали не тільки «ендеерівці», а й інші медійні організації, котрі в майбутньому підхоплять у них право його проведення: наперед визначалася шістка найліпших гравців (перша та друга призові трійки), за яких і голосували журналісти з тих же країн соцтабору.

ADN опікувалося референдумом до 1991-го включно: в травні наступного року агентство ліквідували, позаяк політичні зміни (об'єднання Німеччини) унеможливлювали його подальше існування. Хоча вже з початку 1980-х конкурс набув ледь не підпільного вигляду: справа в тому, що якраз тоді втік на Захід екс-гравець східнонімецької збірної Юрген Шпарвассер (він провів єдиний гол в єдиному матчі між національними командами НДР та ФРН), а його ім'я згадувалося в реєстрі за підсумком 1974-го (року, коли на Х мундіалі відбулася пріснопам'ятна зустріч), що не подобалося керівникам Штазі. Отож опитування проводилося, радше, за інерцією, а повні викладки результатів попередніх сезонів не публікувались.

Утім, плебісцит не загинув: упродовж наступних 21 року його організовували дві радіостанції з Берліна — Radioropa та Berlin-Britz. Обидві якогось моменту припиняли існування (перша — 2008-го, не отримавши продовження ліцензії на радіомовлення; друга — 2013-го), щоразу колапс наставав у вересні, в обох випадках через фінансові причини, плюс до того — як одна, так і друга орієнтувалися насамперед на аудиторію, утворену слухачами-емігрантами з країн колишнього соцтабору. Останні й виконували функцію респондентів.

2013 року право проведення конкурсу перехопила газета «Український футбол» із Києва. З 2018-го, за наслідком того, що видання припинило існування, плебісцит почав проводити його офіційний сайт, який продовжує функціонувати.

Також у перші роки переможець референдуму ADN вважався володарем «Рубінового м'яча», хоча поки не існує підтвердження того, що заявлений приз існував у матеріальному вигляді.

Футболіст рокуРедагувати

ADNРедагувати

Опитування інформагентства Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (1960—1991):

1960Редагувати

1. Ю. Войнов (СРСР; «Динамо» К.) — 22 % голосів
2. Л. Яшин (СРСР; «Динамо» М.) — 19 %
3. Б. Костич (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 17 %
4. І. Колев[it] (Болгарія; ЦДНА Сф.) — 15 %
5. Я. Гереч (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 14 %
6. Б. Відинич (СФРЮ; «Раднички») — 13 %

1961Редагувати

1. Г. Найденов[it] (Болгарія; ЦДНА Сф.) — 21 %
2. Д. Грошич (Угорщина; «Татабанья») — 19 %
3. Л. Яшин (СРСР; «Динамо» М.) — 18 %
4. Й. Масопуст (Чехословаччина; «Дукла») — 16 %
5. Д. Шекулараць (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 15 %
6. М. Месхі (СРСР; «Динамо» Тб.) — 11 %

1962Редагувати

 
Йозеф Масопуст
1. Й. Масопуст (Чехословаччина; «Дукла») — 74 %
2. М. Галич (СФРЮ; «Партизан») — 12 %
3. В. Шройф (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 6 %
4. А. Квашняк[it] (Чехословаччина; «Спарта») — 4 %
5. Л. Тихі (Угорщина; «Гонвед») — 3 %
6. Д. Шекулараць (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 1 %

1963Редагувати

1. Л. Яшин (СРСР; «Динамо» М.) — 75 %
2. Й. Масопуст (Чехословаччина; «Дукла») — 10 %
3. С. Плускал[it] (Чехословаччина; «Дукла») — 6 %
4. А. Шаламанов[it] (Болгарія; «Славія» Сф.) — 4 %
5. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 3 %
6. М. Кайзер[it] (НДР; «Вісмут») — 2 %

1964Редагувати

1. В. Воронін (СРСР; «Торпедо») — 53 %
2. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 20 %
3. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 9 %
4. Л. Яшин (СРСР; «Динамо» М.) — 8 %
5. К. Урбанчик[it] (НДР; «Хемі») — 7 %
6. Н. Котков[it] (Болгарія; «Локомотив» Сф.) — 3 %

1965Редагувати

 
Ян Поплухар
1. Я. Поплухар (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 22 %
2. Г. Аспарухов (Болгарія; «Левськи») — 19 %
3. В. Воронін (СРСР; «Торпедо») — 17 %
4. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 16 %
5. С. Метревелі (СРСР; «Динамо» Тб.) — 14 %
6. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 12 %

1966Редагувати

1. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 25 %
2. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 22 %
3. Й. Масопуст (Чехословаччина; «Дукла») — 18 %
4. Н. Добрин (Румунія; «Арджеш») — 15 %
5. В. Васович (СФРЮ; «Партизан» + «Аякс» (Го.) — 11 %
6. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 9 %

1967Редагувати

1. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 74 %
2. І. Численко (СРСР; «Динамо» М.) — 8 %
3. Я. Фаркаш (Угорщина; «Вашаш») — 7 %
4. А. Бишовець (СРСР; «Динамо» К.) — 6 %
5. Н. Добрин (Румунія; «Арджеш») — 3 %
6. Е. Стрельцов (СРСР; «Торпедо») — 2 %

1968Редагувати

1. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 79 %
2. А. Дунаї (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 9 %
3. Г. Аспарухов (Болгарія; «Левськи») — 6 %
4. Й. Адамець (Чехословаччина; «Спартак» Тр.) — 3 %
5. Л. Сюч[it] (Угорщина; «Ференцварош») — 2 %
6. С. Симеонов (Болгарія; «Славія» Сф.) — 1 %

1969Редагувати

 
Володимир Мунтян
1. В. Мунтян (СРСР; «Динамо» К.) — 23 %
2. П. Жеков (Болгарія; ЦСКА Сф.) — 20 %
3. Л. Куна[it] (Чехословаччина; «Спартак» Тр.) — 19 %
4. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 17 %
5. Й. Адамець (Чехословаччина; «Спартак» Тр.) — 13 %
6. О. Венцель-ст. (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 8 %

1970Редагувати

1. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 24 %
2. А. Шестерньов (СРСР; ЦСКА М.) — 21 %
3. В. Любанський (Польща; «Гурник») — 18 %
4. Йосип Скоблар (СФРЮ; «Марсель» (Фр.) — 14 %
5. А. Бишовець (СРСР; «Динамо» К.) — 13 %
6. К. Діну[it] (Румунія; «Динамо» Бх.) — 10 %

1971Редагувати

1. Є. Рудаков (СРСР; «Динамо» К.) — 38 %
2. Й. Скоблар (СФРЮ; «Марсель» (Фр.) — 34 %
3. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 10 %
4. Д. Домазос[it] (Греція; «Панатінаїкос») — 9 %
5. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 6 %
6. В. Васович (СФРЮ; «Аякс» (Го.) — 3 %

1972Редагувати

1. В. Колотов (СРСР; «Динамо» К.) — 27 %
2. В. Любанський (Польща; «Гурник») — 23 %
3. Й. Скоблар (СФРЮ; «Марсель» (Фр.) — 20 %
4. К. Дейна (Польща; «Легія») — 15 %
5. М. Хурцилава (СРСР; «Динамо» Тб.) — 11 %
6. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 4 %

1973Редагувати

1. К. Дейна (Польща; «Легія») — 29 %
2. Х. Бонев (Болгарія; «Локомотив» Пл.) — 21 %
3. Я. Томашевський (Польща; ЛКС) — 18 %
4. Е. Марич[it] (СФРЮ; «Вележ») — 16 %
5. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 13 %
6. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 3 %

1974Редагувати

1. К. Дейна (Польща; «Легія») — 63 %
2. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 14 %
3. Г. Лято (Польща; «Сталь») — 12 %
4. К. Діну[it] (Румунія; «Динамо» Бх.) — 6 %
5. В. Колотов (СРСР; «Динамо» К.) — 3 %
6. Ю. Шпарвассер (НДР; «Магдебург») — 2 %

1975Редагувати

 
Олег Блохін
1. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 80 %
2. Л. Буряк (СРСР; «Динамо» К.) — 7 %
3. Б. Облак (СФРЮ; «Гайдук» + «Шальке» (ФРН) — 6 %
4. В. Онищенко (СРСР; «Динамо» К.) — 4 %
5. Д. Джорджеску (Румунія; «Динамо» Бх.) — 2 %
6. Х. Бонев (Болгарія; «Локомотив» Пл.) — 1 %

1976Редагувати

1. І. Віктор (Чехословаччина; «Дукла») — 72 %
2. А. Ондруш (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 10 %
3. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 7 %
4. А. Паненка (Чехословаччина; «Богеміанс») — 5 %
5. І. Чуркович (СФРЮ; «Сент-Етьєн» (Фр.) — 4 %
6. М. Масний[it] (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 2 %

1977Редагувати

1. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 31 %
2. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош») — 28 %
3. Д. Джорджеску (Румунія; «Динамо» Бх.) — 12 %
4. А. Торочик (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 11 %
5. Д. Кіпіані (СРСР; «Динамо» Тб.) — 10 %
6. Д. Мужинич (СФРЮ; «Гайдук») — 8 %

1978Редагувати

1. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош») — 34 %
2. З. Негода (Чехословаччина; «Дукла») — 22 %
3. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 19 %
4. М. Масний[it] (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 16 %
5. З. Бонек (Польща; «Відзев») — 6 %
6. І. Кочиш[ru] (Угорщина; «Гонвед») — 3 %

1979Редагувати

1. С. Сушич (СФРЮ; «Сараєво») — 27 %
2. З. Бонек (Польща; «Відзев») — 25 %
3. З. Негода (Чехословаччина; «Дукла») — 24 %
4. Й. Штрайх (НДР; «Магдебург») — 15 %
5. В. Старухін (СРСР; «Шахтар») — 7 %
6. А. Паненка (Чехословаччина; «Богеміанс») — 2 %

1980Редагувати

1. А. Паненка (Чехословаччина; «Богеміанс») — 35 %
2. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 20 %
3. Л. Візек[it] (Чехословаччина; «Дукла») — 18 %
4. В. Петрович (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 17 %
5. В. Безсонов (СРСР; «Динамо» К.) — 9 %
6. М. Радукану (Румунія; «Стяуа») — 1 %

1981Редагувати

1. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 47 %
2. Р. Шенгелія (СРСР; «Динамо» Тб.) — 32 %
3. О. Чивадзе (СРСР; «Динамо» Тб.) — 11 %
4. З. Бонек (Польща; «Відзев») — 5 %
5. Зл. Вуйович (СФРЮ; «Гайдук») — 3 %
6. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош») — 2 %

1982Редагувати

1. З. Бонек (Польща; «Відзев» + «Ювентус» (Іт.) — 51 %
2. Р. Дасаєв (СРСР; «Спартак» М.) — 16 %
3. Ю. Млинарчик (Польща; «Відзев») — 15 %
4. Я. Фіала[it] (Чехословаччина; «Дукла») — 8 %
5. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош») — 6 %
6. І. Ґараба[it] (Угорщина; «Гонвед») — 4 %

1983Редагувати

1. Р. Дасаєв (СРСР; «Спартак» М.) — 28 %
2. С. Сушич (СФРЮ; «Парі Сен-Жермен» (Фр.) — 25 %
3. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош» + «Аустрія» (Ав.) — 17 %
4. Ф. Черенков (СРСР; «Спартак» М.) — 14 %
5. З. Бонек (Польща; «Ювентус» (Іт.) — 13 %
6. С. Младенов (Болгарія; ЦСКА Сф.) — 3 %

1984Редагувати

1. С. Сушич (СФРЮ; «Парі Сен-Жермен» (Фр.) — 32 %
2. Г.-Ю. Дьорнер[it] (НДР; «Динамо» Дре.) — 26 %
3. Г. Литовченко (СРСР; «Дніпро») — 21 %
4. В. Хадзипанагіс (Греція; «Іракліс») — 10 %
5. С. Лунг[it] (Румунія; «Університатя») — 6 %
6. В. Заєць (СФРЮ; «Динамо» Зг. + «Панатінаїкос») — 5 %

1985Редагувати

1. O. Протасов (СРСР; «Дніпро») — 30 %
2. З. Бонек (Польща; «Ювентус» (Іт.) + «Рома» (Іт.) — 29 %
3. A. Дем'яненко (СРСР; «Динамо» К.) — 28 %
4. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 6 %
5. Л. Детарі[it] (Угорщина; «Гонвед») — 4 %
6. В. Халіходжич (СФРЮ; «Нант» (Фр.) — 3 %

1986Редагувати

1. I. Бєланов (СРСР; «Динамо» К.) — 29 %
2. О. Заваров (СРСР; «Динамо» К.) — 27 %
3. Г. Дукадам (Румунія; «Стяуа») — 25 %
4. П. Яковенко (СРСР; «Динамо» К.) — 13 %
5. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 5 %
6. Р. Дасаєв (СРСР; «Спартак» М.) — 1 %

1987Редагувати

1. О. Заваров (СРСР; «Динамо» К.) — 42 %
2. O. Протасов (СРСР; «Дніпро») — 21 %
3. Г. Хаджі (Румунія; «Стяуа») — 18 %
4. Ю. Млинарчик (Польща; «Порту» (П.) — 9 %
5. А. Рот[it] (Угорщина; «Фейєноорд» (Го.) — 8 %
6. Р. Кеметару (Румунія; «Динамо» Бх.) — 2 %

1988Редагувати

1. О. Михайличенко (СРСР; «Динамо» К.) — 49 %
2. О. Заваров (СРСР; «Динамо» К. + «Ювентус» (Іт.) — 15 %
3. О. Кузнєцов (СРСР; «Динамо» К.) — 12 %
4. Д. Стойкович (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 11 %
5. Р. Дасаєв (СРСР; «Спартак» М. + «Севілья» (Ісп.) — 9 %
6. A. Дем'яненко (СРСР; «Динамо» К.) — 4 %

1989Редагувати

1. Г. Хаджі (Румунія; «Стяуа») — 37 %
2. Д. Стойкович (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 35 %
3. В. Безсонов (СРСР; «Динамо» К.) — 10 %
4. С. Сушич (СФРЮ; «Парі Сен-Жермен» (Фр.) — 8 %
5. О. Михайличенко (СРСР; «Динамо» К.) — 7 %
6. Х. Стоїчков (Болгарія; ЦСКА Сф.) — 3 %

1990Редагувати

1. Р. Просінечки (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 33 %
2. Г. Хаджі (Румунія; «Стяуа» + «Реал» (Ісп.) — 26 %
3. Д. Стойкович (СФРЮ; «Црвена Звєзда» + «Марсель» (Фр.) — 20 %
4. Х. Стоїчков (Болгарія; ЦСКА Сф. + «Барселона» (Ісп.) — 14 %
5. С. Сушич (СФРЮ; «Парі Сен-Жермен» (Фр.) — 6 %
6. З. Бобан (СФРЮ; «Динамо» Зг.) — 1 %

1991Редагувати

1. Д. Панчев (Македонія; «Црвена Звєзда») — 24 %
2. Д. Савичевич (Югославія; «Црвена Звєзда») — 22 %
3. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) — 21 %
4. Г. Попеску (Румунія; ПСВ (Го.) — 16 %
5. Р. Просінечки (Хорватія; «Црвена Звєзда» + «Реал» (Ісп.) — 15 %
6. М. Белодедичі (Румунія; «Црвена Звєзда») — 2 %

«Radioropa»Редагувати

Опитування радіомережі «Radioropa» (1992—2007):

1992Редагувати

1. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) — 55 %
2. Л. Моравчик (Чехословаччина; «Сент-Етьєн» (Фр.) — 19 %
3. Д. Шукер (Хорватія; «Севілья» (Ісп.) — 12 %
4. А. Бокшич (Хорватія; «Марсель» (Фр.) — 7 %
5. Г. Попеску (Румунія; ПСВ (Го.) — 4 %
6. Г. Хаджі (Румунія; «Реал» (Ісп.) + «Брешія» (Іт.) — 3 %

1993Редагувати

1. А. Канчельськис (Росія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 36 %
2. А. Бокшич (Хорватія; «Марсель» (Фр.) + «Лаціо» (Іт.) — 31 %
3. Е. Костадінов (Болгарія; «Порту» (П.) — 11 %
4. С. Кир’яков (Росія; «Карлсруе» (Н.) — 9 %
5. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) — 8 %
6. В. Онопко (Росія; «Спартак» М.) — 5 %

1994Редагувати

1. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) — 77 %
2. А. Канчельськис (Росія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 10 %
3. Й. Лечков (Болгарія; «Гамбург» (Н.) — 6 %
4. Г. Хаджі (Румунія; «Брешія» (Іт.) + «Барселона» (Ісп.) — 4 %
5. Д. Савичевич (Югославія; «Мілан» (Іт.) — 2 %
6. В. Леоненко (Україна; «Динамо» К.) — 1 %

1995Редагувати

1. Д. Савичевич (Югославія; «Мілан» (Іт.) — 25 %
2. Д. Шукер (Хорватія; «Севілья» (Ісп.) — 23 %
3. А. Канчельськис (Росія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) + «Евертон» (Ан.) — 20 %
4. П. Міятович (Югославія; «Валенсія» (Ісп.) — 16 %
5. З. Бобан (Хорватія; «Мілан» (Іт.) — 9 %
6. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) + «Парма» (Іт.) — 7 %

1996Редагувати

1. Д. Шукер (Хорватія; «Севілья» (Ісп.) + «Реал» (Ісп.) — 46 %
2. К. Поборський (Чехія; «Славія» Пр. + «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 27 %
3. Г. Попеску (Румунія; «Барселона» (Ісп.) — 10 %
4. П. Бергер (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) + «Ліверпуль» (Ан.) — 8 %
5. А. Бокшич (Хорватія; «Лаціо» (Іт.) + «Ювентус» (Іт.) — 6 %
6. Р. Бейбл (Чехія; «Славія» Пр. + «Атлетико» (Ісп.) — 3 %

1997Редагувати

1. П. Міятович (Югославія; «Реал» (Ісп.) — 50 %
2. К. Балаков (Болгарія; «Штуттгарт» (Н.) — 22 %
3. Х. Саліхамиджич (Боснія та Герцеговина; «Гамбург» (Н.) — 11 %
4. А. Шевченко (Україна; «Динамо» К.) — 7 %
5. Д. Шукер (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 6 %
6. А. Бокшич (Хорватія; «Ювентус» (Іт.) + «Лаціо» (Іт.) — 4 %

1998Редагувати

1. Д. Шукер (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 40 %
2. С. Ребров (Україна; «Динамо» К.) — 25 %
3. П. Міятович (Югославія; «Реал» (Ісп.) — 13 %
4. А. Іліє (Румунія; «Валенсія» (Ісп.) — 9 %
5. А. Шевченко (Україна; «Динамо» К.) — 8 %
6. Н. Махлас (Греція; «Вітессе» (Го.) — 5 %

1999Редагувати

 
Сергій Ребров
1. С. Ребров (Україна; «Динамо» К.) — 38 %
2. А. Шевченко (Україна; «Динамо» К. + «Мілан» (Іт.) — 36 %
3. С. Михайлович (Югославія; «Лаціо» (Іт.) — 12 %
4. З. Бобан (Хорватія; «Мілан» (Іт.) — 10 %
5. Г. Хаджі (Румунія; «Галатасарай») — 3 %
6. П. Недвед (Чехія; «Лаціо» (Іт.) — 1 %

2000Редагувати

1. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 64 %
2. Є. Титов (Росія; «Спартак» М.) — 15 %
3. З. Захович (Словенія; «Олімпіакос» + «Валенсія» (Ісп.) — 8 %
4. П. Недвед (Чехія; «Лаціо» (Іт.) — 7 %
5. Я. Коллер (Чехія; «Андерлехт» (Бе.) — 4 %
6. Х. Шукюр (Туреччина; «Галатасарай» + «Інтер» (Іт.) — 2 %

2001Редагувати

1. О. Мостовий (Росія; «Сельта» (Ісп.) — 26 %
2. П. Недвед (Чехія; «Лаціо» (Іт.) + «Ювентус» (Іт.) — 24 %
3. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 23 %
4. С. Барбарез (Боснія та Герцеговина; «Гамбург» (Н.) — 19 %
5. Е. Олісадебе (Польща; «Панатінаїкос») — 5 %
6. І. Тудор (Хорватія; «Ювентус» (Іт.) — 3 %

2002Редагувати

1. В. Белькевич (Білорусь; «Динамо» К.) — 22 %
2. Т. Росицький (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 20 %
3. Д. Лоськов[ru] (Росія; «Локомотив» М.) — 18 %
4. Х. Шаш (Туреччина; «Галатасарай») — 17 %
5. П. Недвед (Чехія; «Ювентус» (Іт.) — 15 %
6. К. Каладзе (Грузія; «Мілан» (Іт.) — 8 %

2003Редагувати

1. П. Недвед (Чехія; «Ювентус» (Іт.) — 48 %
2. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 38 %
3. К. Ніхат (Туреччина; «Реал Сосьєдад» (Ісп.) — 6 %
4. Д. Пршо (Хорватія; «Монако» (Фр.) — 4 %
5. Я. Коллер (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 3 %
6. А. Муту (Румунія; «Парма» (Іт.) + «Челсі» (Н.) — 1 %

2004Редагувати

 
Андрій Шевченко
1. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 76 %
2. Т. Загоракіс (Греція; АЕК + «Болонья» (Іт.) — 8 %
3. П. Недвед (Чехія; «Ювентус» (Іт.) — 7 %
4. М. Барош (Чехія; «Ліверпуль» (Ан.) — 4 %
5. М. Верпаковськис (Латвія; «Динамо» К.) — 3 %
6. Я. Коллер (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 2 %

2005Редагувати

1. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 67 %
2. О. Глєб (Білорусь; «Штуттгарт» (Н.) + «Арсенал» (Ан.) — 11 %
3. П. Чех (Чехія; «Челсі» (Ан.) — 10 %
4. Т. Росицький (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 5 %
5. З. Гера (Угорщина; «Вест Бромвич Альбіон» (Ан.) — 4 %
6. Д. Бербатов (Болгарія; «Байєр» (Н.) — 3 %

2006Редагувати

1. О. Глєб (Білорусь; «Арсенал» (Ан.) — 45 %
2. Е. Смолярек (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 15 %
3. А. Муту (Румунія; «Ювентус» (Іт.) + «Фіорентина» (Іт.) — 13 %
4. Т. Росицький (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 12 %
5. Ш. Арвеладзе (Грузія; АЗ (Го.) — 8 %
6. Л. Модрич (Хорватія; «Динамо» Зг.) — 7 %

2007Редагувати

1. Д. Бербатов (Болгарія; «Тоттенхем» (Ан.) — 23 %
2. А. Муту (Румунія; «Фіорентина» (Іт.) — 21 %
3. О. Глєб (Білорусь; «Арсенал» (Ан.) — 18 %
4. І. Олич (Хорватія; «Гамбург» (Н.) — 16 %
5. М. Янкуловський (Чехія; «Мілан» (Іт.) — 14 %
6. А. Воронін (Україна; «Байєр» (Н.) + «Ліверпуль» (Ан.) — 8 %

«Berlin-Britz»Редагувати

Опитування радіохвилі «Berlin-Britz» (2008—2012):

2008Редагувати

1. А. Аршавін (Росія; «Зеніт») — 39 %
2. Н. Відич (Сербія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 25 %
3. Ю. Жирков (Росія; ЦСКА М.) — 20 %
4. Л. Модрич (Хорватія; «Динамо» Зг. + «Тоттенхем» (Ан.) — 7 %
5. А. Тимощук (Україна; «Зеніт») — 5 %
6. П. Чех (Чехія; «Челсі» (Ан.) — 4 %

2009Редагувати

 
Дарійо Срна
1. Д. Срна (Хорватія; «Шахтар») — 21 %
2. І. Олич (Хорватія; «Гамбург» (Н.) + «Баварія» (Н.) — 19 %
3. Н. Відич (Сербія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 18 %
4. П. Чех (Чехія; «Челсі» (Ан.) — 16 %
5. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Вольфсбург» (Н.) — 15 %
6. А. Аршавін (Росія; «Арсенал» (Ан.) — 11 %

2010Редагувати

1. Д. Станкович (Сербія; «Інтер» (Іт.) — 41 %
2. Д. Бербатов (Болгарія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 32 %
3. М. Вучинич (Чорногорія; «Рома» (Іт.) — 13 %
4. Б. Джуджак (Угорщина; ПСВ (Го.) — 7 %
5. Н. Відич (Сербія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 5 %
6. К. Ківу (Румунія; «Інтер» (Іт.) — 2 %

2011Редагувати

1. Л. Модрич (Хорватія; «Тоттенхем» (Ан.) — 20 %
2. М. Шкртел (Словаччина; «Ліверпуль» (Ан.) — 19 %
3. Я. Блащиковський (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 18 %
4. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Манчестер Сіті» (Ан.) — 16 %
5. Р. Левандовський (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 15 %
6. Б. Іванович (Сербія; «Челсі» (Ан.) — 12 %

2012Редагувати

1. П. Чех (Чехія; «Челсі» (Ан.) — 26 %
2. Р. Левандовський (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 21 %
3. Л. Модрич (Хорватія; «Тоттенхем» (Ан.) + «Реал» (Ісп.) — 20 %
4. Г. Мхитарян (Вірменія; «Шахтар») — 13 %
5. Б. Іванович (Сербія; «Челсі» (Ан.) — 11 %
6. М. Манджукич (Хорватія; «Баварія» (Н.) — 9 %

«Український футбол»Редагувати

Опитування газети «Український футбол» (2013—2017):

2013Редагувати

 
Роберт Левандовський
  1. Р. Левандовський (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 145 очок (21 перше місце + 3 других + 1 третє + 0 четвертих + 0 п'ятих + 0 шостих)
  2. М. Манджукич (Хорватія; «Баварія» (Н.) — 109 (2+13+6+0+4+0)
  3. А. Ярмоленко (Україна; «Динамо» К.) — 86 (0+4+9+8+2+2)
  4. Д. Срна (Хорватія; «Шахтар») — 70 (1+1+5+8+5+5)
  5. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Манчестер Сіті» (Ан.) — 67 (1+3+2+6+7+6)
  6. В. Ібішевич (Боснія та Герцеговина; «Штуттгарт» (Н.) — 48 (0+1+2+3+7+12)

2014Редагувати

  1. Л. Модрич (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 129 (14+7+1+1+1+1)
  2. Р. Левандовський (Польща; «Боруссія» Др. (Н.) + «Байєрн» (Н.) — 111 (8+7+4+1+4+1)
  3. М. Гамшик (Словаччина; «Наполі» (Іт.) — 77 (0+1+10+8+2+4)
  4. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Манчестер Сіті» (Ан.) — 72 (0+4+4+6+7+4)
  5. А. Ярмоленко (Україна; «Динамо» К.) — 69 (1+5+1+6+4+8)
  6. Д. Срна (Хорватія; «Шахтар») — 67 (2+1+5+3+7+7)

2015Редагувати

  1. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 121 (13+1+5+6+0+0)
  2. А. Ярмоленко (Україна; «Динамо» К.) — 114 (7+7+4+7+0+0)
  3. Є. Коноплянка (Україна; «Дніпро» + «Севілья» (Ісп.) — 114 (3+12+6+4+0+0)
  4. І. Ракитич (Хорватія; «Барселона» (Ісп.) — 101 (2+5+10+8+0+0)
  5. Ю. Куцка (Словаччина; «Дженоа» (Іт.) + «Мілан» (Іт.) — 50 (0+0+0+0+25+0)
  6. Е. Хюсай (Албанія; «Емполі» (Іт.) + «Наполі» (Іт.) — 25 (0+0+0+0+0+25)

2016Редагувати

  1. Я. Облак (Словенія; «Атлетико» (Ісп.) — 312
  2. Л. Модрич (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 213
  3. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 132
  4. І. Ракитич (Хорватія; «Барселона» (Ісп.) — 68
  5. М. Гамшик (Словаччина; «Наполі» (Іт.) — 59
  6. І. І. Попов (Болгарія; «Спартак» М.) — 40

2017Редагувати

 
Генріх Мхітарян
  1. Г. Мхитарян (Вірменія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 204
  2. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Рома» (Іт.) — 200
  3. Л. Модрич (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 197
  4. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 133
  5. Н. Матич (Сербія; «Челсі» (Ан.) + «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 48
  6. А. Ярмоленко (Україна; «Динамо» К. + «Боруссія» Др. (Н.) — 42

ukrfootball.uaРедагувати

Опитування сайта газети «Український футбол» (з 2018 року):

2018Редагувати

  1. І. Ракитич (Хорватія; «Барселона» (Ісп.) — 82
  2. Л. Модрич (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 80
  3. М. Манджукич (Хорватія; «Ювентус» (Іт.) — 53
  4. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Рома» (Іт.) — 42
  5. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 35
  6. А. Коларов (Сербія; «Рома» (Іт.) — 8

Кількаразові переможціРедагувати

Футболіст Кількість
перемог
Роки
Олег Блохін 3 1975, 1977, 1981
Андрій Шевченко 3 2000, 2004, 2005
Драган Джаїч 2 1968, 1970
Казімеж Дейна 2 1973, 1974
Сафет Сушич 2 1979, 1984
Христо Стоїчков 2 1992, 1994
Давор Шукер 2 1996, 1998
Лука Модрич 2 2011, 2014
Роберт Левандовський 2 2013, 2015

Цікаві фактиРедагувати

  • лауреатами опитування ставали 48 гравців, які представляли 33 клуби і 17 державних утворень;
  • найстарші лауреати (34 роки) — Лев Яшин у 1963-му та Іво Віктор у 1976-му;
  • наймолодші лауреати (21 рік) — Олег Протасов у 1985-му та Роберт Просінечки у 1990-му;
  • із-поміж клубів найбільше лауреатів має київське «Динамо»: 10 футболістів перемагали в конкурсі сумарні 12 разів;
  • із-поміж країн найбільше лауреатів усе ще має колишній СРСР: 12 футболістів перемагали в конкурсі сумарні 14 разів.

Тренер і Голкіпер рокуРедагувати

Тренер і Голкіпер року в Центральній та Східній Європі — призи найкращому наставнику та воротареві центрально-східної частини європейського континенту. З 2018-го проводиться сайтом київської газети «Український футбол», перед тим — згаданим виданням, радіохвилею Berlin-Britz (Німеччина), радіомережею Radioropa (Німеччина) та інформагентством Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (НДР). Лауреатами можуть стати наставники й воротарі з громадянством держав зі Сходу та Центру Європи, незалежно від того, в яких чемпіонатах вони виступають.

Тренер рокуРедагувати

Рік Тренер року Команда
1960   Гаврило Качалін   збірна СРСР
1961   Бела Гуттман   Бенфіка (Лісабон)
1962   Радек Витлачил   збірна Чехословаччини
1963   Мілан Антолкович   Динамо (Загреб)
1964   Костянтин Бєсков   збірна СРСР
1965   Йозеф Месарош   Ференцварош
1966   Віктор Маслов   Динамо (Київ)
1967   Івіца Хорват   Динамо (Загреб)
1968   Райко Мітич   збірна Югославії
1969   Лайош Бароті   Уйпешт
1970   Міхал Матіас   Гурник (Забже), Вісла (Краків)
1971   Ференц Пушкаш   Панатінаїкос
1972   Штефан Ковач   Аякс (Амстердам)
1973   Штефан Ковач   Аякс (Амстердам),   збірна Франції
1974   Казімєж Гурський   збірна Польщі
1975   Валерій Лобановський + Олег Базилевич   збірна СРСР, Динамо (Київ)
1976   Вацлав Єжек + Йозеф Венглош   збірна Чехословаччини
1977   Томіча Івич   Аякс (Амстердам)
1978   Евжен Гадамчик   Банік (Острава)
1979   Томіча Івич   Гайдук (Спліт)
1980   Йозеф Венглош   збірна Чехословаччини
1981   Нодар Ахалкаці   збірна СРСР, Динамо (Тбілісі)
1982   Антонін Піехнічек   збірна Польщі
1983   Мірча Луческу   збірна Румунії
1984   Думітру Нікулае   Динамо (Бухарест), Бакеу
1985   Валерій Лобановський   збірна СРСР, Динамо (Київ)
1986   Валерій Лобановський   збірна СРСР, Динамо (Київ)
1987   Валерій Лобановський   збірна СРСР, Динамо (Київ)
1988   Валерій Лобановський   збірна СРСР, Динамо (Київ)
1989   Ангел Йорданеску   Стяуа (Бухарест)
1990   Йозеф Венглош   збірна Чехословаччини,   Астон Вілла
1991   Любко Петрович   Црвена Звезда,   Еспаньйол
1992   Душан Галіс   Слован (Братислава)
1993   Олег Романцев   Спартак (Москва)
1994   Дімітар Пенєв   збірна Болгарії
1995   Олег Романцев   збірна Росії, Спартак (Москва)
1996   Душан Угрин   збірна Чехії
1997   Валерій Лобановський   Динамо (Київ)
1998   Мірослав Блажевич   збірна Хорватії
1999   Валерій Лобановський   Динамо (Київ)
2000   Фатих Терим   Галатасарай,   Фіорентина
2001   Ладисдав Шкорпіл   Слован (Ліберець)
2002   Шенол Гюнеш   збірна Туреччини
2003   Олександр Старков   збірна Латвії
2004   Карел Брюкнер   збірна Чехії
2005   Валерій Газзаєв   ЦСКА (Москва)
2006   Олег Блохін   збірна України
2007   Віктор Піцурке   збірна Румунії
2008   Віктор Гончаренко   БАТЕ
2009   Мірча Луческу   Шахтар (Донецьк)
2010   Леонід Слуцький   ЦСКА (Москва)
2011   Славен Біліч   збірна Хорватії
2012   Мірча Луческу   Шахтар (Донецьк)
2013   Сафет Сушич   збірна Боснії і Герцеговини
2014   Ян Козак   збірна Словаччини
2015   Михайло Фоменко   збірна України
2016   Адам Навалка   збірна Польщі
2017   Адам Навалка   збірна Польщі
2018   Златко Далич   збірна Хорватії

Голкіпер рокуРедагувати

Рік Голкіпер року Команда
1960   Лев Яшин   Динамо (Москва)
1961   Георгі Найденов   ЦДНА (Софія)
1962   Вільям Шройф   Слован (Братислава)
1963   Лев Яшин   Динамо (Москва)
1964   Лев Яшин   Динамо (Москва)
1965   Ілія Пантелич   Войводина
1966   Симеон Симеонов   Славія (Софія)
1967   Віктор Банников   Динамо (Київ)
1968   Симеон Симеонов   Славія (Софія)
1969   Олександр Венцель-старший   Слован (Братислава)
1970   Хуберт Костка   Гурник (Забже)
1971   Євген Рудаков   Динамо (Київ)
1972   Євген Рудаков   Динамо (Київ)
1973   Ян Томашевський   ЛКС (Лодзь)
1974   Ян Томашевський   ЛКС (Лодзь)
1975   Євген Рудаков   Динамо (Київ)
1976   Іво Віктор   Дукла (Прага)
1977   Шандор Ґуйдар   Будапешт Гонвед
1978   Румен Горанов   Локомотив (Софія)
1979   Александар Стоянович   Црвена Звезда
1980   Ян Нетоличка   Дукла (Прага)
1981   Ринат Дасаєв   Спартак (Москва)
1982   Ринат Дасаєв   Спартак (Москва)
1983   Ринат Дасаєв   Спартак (Москва)
1984   Сілвіу Лунг-старший   Університатя
1985   Михайло Михайлов   Динамо (Київ)
1986   Гельмут Дукадам   Стяуа (Бухарест)
1987   Юзеф Млинарчик   Порту
1988   Ринат Дасаєв   Спартак (Москва),   Севілья
1989   Віктор Чанов   Динамо (Київ)
1990   Ян Стейскал   Спарта (Прага),   Квінз Парк Рейнджерс
1991   Ян Стейскал   Квінз Парк Рейнджерс
1992   Вальдемарас Мартінкенас   Динамо (Київ)
1993   Дмитро Харін   Челсі
1994   Олександр Шовковський   Динамо (Київ)
1995   Дражен Ладич   Кроатія
1996   Петр Коуба   Спарта (Прага),   Депортіво
1997   Олександр Шовковський   Динамо (Київ)
1998   Дражен Ладич   Кроатія
1999   Март Поом   Дербі Каунті
2000   Габор Кірай   Герта (Берлін)
2001   Єжи Дудек   Фейєноорд,   Ліверпуль
2002   Рюштю Речбер   Фенербахче
2003   Єжи Дудек   Ліверпуль
2004   Олександр Шовковський   Динамо (Київ)
2005   Петр Чех   Челсі
2006   Ігор Акинфеєв   ЦСКА (Москва)
2007   Артур Боруц   Селтік
2008   Петр Чех   Челсі
2009   Петр Чех   Челсі
2010   Андрій Пятов   Шахтар (Донецьк)
2011   Ніколай Михайлов   Твенте
2012   Петр Чех   Челсі
2013   Войцех Щесний   Арсенал
2014   Самір Ханданович   Інтернаціонале
2015   Олександр Шовковський   Динамо (Київ)
2016   Ян Облак   Атлетіко Мадрид
2017   Даніель Субашич   Монако
2018   Самір Ханданович   Інтернаціонале

Молодий футболіст рокуРедагувати

Молодий футболіст року в Центральній та Східній Європі — приз найкращому гравцеві віком до 21 року центрально-східної частини європейського континенту. З 2018-го проводиться сайтом київської газети «Український футбол», перед тим — згаданим виданням. Лауреатом може стати будь-який футболіст віком до 21 року з громадянством держав зі Сходу та Центру Європи, не залежно від того, в якому чемпіонаті він виступає.

Рік Футболіст Клуб
2013   Матео Ковачич   Інтернаціонале
2014   Александар Мітрович   Андерлехт
2015   Елсеїд Хюсай   Емполі, Наполі
2016   Віктор Циганков   Динамо (Київ)
2017   Енес Унал   Твенте
  Вільярреал
2018   Віктор Циганков   Динамо (Київ)

Найкращі за десятиліттямиРедагувати

Найкращі футболісти і тренери Східної та Центральної Європи за десятиліттями — призи провідним гравцям і наставникам центрально-східної частини європейського континенту за підсумком десятиріч. Вручалися газетою «Український футбол» (Україна), радіохвилею Berlin-Britz (Німеччина), радіомережею Radioropa (Німеччина) та інформагентством Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (НДР). Окрім провідних футболістів і тренерів, обиралися також топові представники чотирьох амплуа: голкіпери, захисники, півзахисники, нападники.

Амплуа Лауреат Країна
Опитування інформагентства ADN (НДР)
1960-ті
футболіст Флоріан Альберт   Угорщина
голкіпер Лев Яшин   СРСР
захисник Ян Поплухар   Чехословаччина
півзахисник Йозеф Масопуст   Чехословаччина
нападник Флоріан Альберт   Угорщина
тренер Ярослав Вейвода   Чехословаччина
Опитування інформагентства ADN (НДР)
1970-ті
футболіст Олег Блохін   СРСР
голкіпер Іво Віктор  Чехословаччина
захисник Корнел Діну   Румунія
півзахисник Казімеж Дейна   Польща
нападник Олег Блохін   СРСР
тренер Стефан Ковач   Румунія
Опитування інформагентства ADN (НДР)
1980-ті
футболіст Сафет Сушич   Югославія
голкіпер Ринат Дасаєв   СРСР
захисник Анатолій Дем'яненко   СРСР
півзахисник Володимир Безсонов   СРСР
нападник Сафет Сушич   Югославія
тренер Валерій Лобановський   СРСР
Опитування радіомережі Radioropa (Німеччина)
1990-ті
футболіст Христо Стоїчков   Болгарія
голкіпер Дражен Ладич   Хорватія
захисник Олег Лужний   Україна
півзахисник Валентин Белькевич   Білорусь
нападник Христо Стоїчков   Болгарія
тренер Олег Романцев   Росія
Опитування радіохвилі Berlin-Britz (Німеччина)
2000-ні
футболіст Андрій Шевченко   Україна
голкіпер Олександр Шовковський   Україна
захисник Каха Каладзе   Грузія
півзахисник Павел Недвед   Чехія
нападник Андрій Шевченко   Україна
тренер Мірча Луческу   Румунія
Опитування газети «Український футбол» (Україна)
2010-ті
футболіст Лука Модрич   Хорватія
голкіпер Петр Чех   Чехія
захисник Александар Коларов   Сербія
півзахисник Лука Модрич   Хорватія
нападник Роберт Левандовський   Польща
тренер Сафет Сушич   Боснія і Герцеговина

ДжерелаРедагувати

  • Газета «Український футбол» за 24 грудня 2013 року, № 105
  • Газета «Молодь України» за 27 грудня 2014 року, спецвипуск
  • Газета «Український футбол» за 8 грудня 2015 року, № 90
  • Газета «Український футбол» за 20 грудня 2016 року, № 89-90
  • Газета «Український футбол» за 31 січня 2017 року, № 5-6
  • Газета «Український футбол» за 15 серпня 2017 року, № 8
  • Газета «Український футбол» за 24 жовтня 2017 року, № 81-82
  • На зеленій мураві. Ретроспективний альманах газети «Український футбол» / упоряд. Володимир Баняс. — К.: [самвидав], 2017. — C. 2

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати