Функція витрат (мікроекономіка)

метод розрахунку ціни блага

Функція витрат — у мікроекономіці (теорія споживання) — функція залежності мінімальних витрат споживача від цін на благо і необхідної (мінімальної) величини корисності або обсягу благ із заданою корисністю. Є грошовою оцінкою гіксового попиту.

Формальне визначення ред.

Двоїста задача споживача полягає у виборі такого набору благ  , щоб його корисність була не меншою від заданої корисності (корисності заданого набору  ), а сукупні витрати   були мінімальними (  — вектор цін на блага). Тобто

 

Розв'язок цієї задачі —   — попит Гікса.

Функцією витрат   називають залежність витрат на придбання набору   від   і  , тобто:

 

Оскільки розв'язок двоїстої задачі споживача досягається на межі допустимої множини, тобто  , то іноді як аргумент функції витрат використовують не значення корисності  , а споживчий набір  , корисність якого дорівнює  , тобто:

 

Властивості ред.

За деяких слабких припущень (неокласичні неперервні переваги споживача) функція витрат є неперервною функцією і за вектором   — увігнутою (опуклою вгору), однорідною першого степеня і не спадною функцією. Крім того, можна показати, що, якщо набір   «не гірший» від набору   у сенсі нестрогого відношення переваги, то  .

Попит Гікса дорівнює частковіій похідній функції витрат за цінами (лема Шепарда).

Див. також ред.