Фулько I д'Есте
Фулько I д'Есте (італ. Fulco I d’Este; ? — помер 15 грудня 1128) — італійський військово-політичний діяч доби Середньовіччя, маркграф Мілану у 1097-1128, родоначальник італійської гілки Естенського дому Есте, син Альберто Аццо II д'Есте (графа Луніджани та Мілану) і Гарселінди Менської.
| Фулько I д'Есте | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1070[1] |
| Помер | 1134 |
| Діяльність | правитель |
| Титул | Margrave of Miland |
| Рід | Естенський дім |
| Батько | Альберто Аццо II |
| Мати | Gersende of Mained |
| Брати, сестри | Етьєн II Блуаський, Гуго V (граф Мена) і Вельф IV |
| Діти | Обіццо I д'Есте |
 | |
Життєпис
ред..svg)
У 1097 році Фулько успадкував по смерті батька його італійські володіння, розташовані в районі Венеції, Мантуї, Падуї, Тревізо, Верони, в той час як його єдинокровний брат Вельфу отримав землі на Північ від Альп. Третій їх брат, Гуго, успадкував по матері Менське графство на території Франції.
Фулько І розпочав встановлення зв'язків Естенський дім зі знатними родами Феррари.
Діти
ред.У Фулько мав шістьох дітей — п'ятеро синів і дочку:
- Аццо IV д'Есте (помер до 1145)
- Боніфацій I д'Есте (помер 1163)
- Фулько II д'Есте (помер до 1172)
- Альберто (помер після 1184)
- Обіццо I д'Есте (помер 1193)
- Беатріче, імовірно одружена з Альфонсо VI Хоробрим, королем Леону та Кастилії.
Родовід
ред.Примітки
ред.- ↑ Lundy D. R. The Peerage