Фульвіо Бернардіні

італійський футболіст

Фульвіо Бернардіні (італ. Fulvio Bernardini, нар. 28 грудня 1905, Рим — пом. 13 січня 1984, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря (на самому початку кар'єри), нападника, але найбільше прославився як півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Фульвіо Бернардіні
Фульвіо Бернардіні
Фульвіо Бернардіні
Особисті дані
Народження 28 грудня 1905(1905-12-28)
  Рим, Італія
Смерть 13 січня 1984(1984-01-13) (78 років)
  Рим
Поховання цвинтар Фламініо
Прізвисько Fuffo[1]
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник, нападник, воротар
Юнацькі клуби
Італія «Лаціо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1919–1926 Італія «Лаціо» 108 (72)
1926–1928 Італія «Інтернаціонале» 68 (25)
1928–1939 Італія «Рома» 286 (47)
1939–1945 Італія М. А.Т. Е.Р. 117 (23)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1925–1932 Італія Італія 26 (3)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1939–1945 Італія М. А.Т. Е.Р.
1949–1950 Італія «Рома»
1950–1951 Італія «Реджина»
1951–1953 Італія «Віченца»
1953–1958 Італія «Фіорентина»
1958–1960 Італія «Лаціо»
1961–1965 Італія «Болонья»
1965–1966 Італія «Сампдорія»
1966–1971 Італія «Сампдорія»
1974–1977 Італія Італія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 лютого 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 11 лютого 2015.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за римські «Лаціо» та «Рома», а також національну збірну Італії, яку згодом очолював як головний тренер.

Як тренер — дворазовий чемпіон Італії, володар Кубка Італії.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 28 грудня 1905 року в Римі. Вихованець футбольної школи клубу «Лаціо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1919 року в основній команді цього найстарішого римського клубу, в якій провів сім сезонів, взявши участь у 108 матчах чемпіонату. Спочатку грав на позиції воротаря, згодом перекваліфікувався на гру у полі, ставши атакувальним півзахисником, також іноді грав в атаці. У складі «Лаціо» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,67 голу за гру першості.

Протягом 1926—1928 років захищав кольори «Інтернаціонале».

1928 року повернувся до Рима, ставши гравцем «Роми», з 1934 року був капітаном цієї команди. Відіграв за «вовків» наступні одинадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Роми», був основним гравцем команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому римському клубі М. А.Т. Е.Р., за команду якого виступав протягом 1939—1945 років, поєднуючи виступи на полі з тренерською роботою.

Виступи за збірну

ред.

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 26 матчів, забивши 3 голи.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Кар'єра тренера

ред.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1939 року, очоливши тренерський штаб римського клубу М. А.Т. Е.Р. 1942 року вивів команду до Серії B, де наступного сезону команда посіла пристойне 12-е місце, проте через початок воєнних дій на території Італії, продовжила виступи у першості міста, а 1945 року була розформована.

У повоєнний час повернувся до тренерської роботи, очоливши 1949 року тренерський штаб «Роми». Протягом 1950—1953 років очолював команди клубів «Реджина» та «Віченца».

1953 року очолив «Фіорентину», якій присвятив наступні п'ять років життя. Став співавтором здобуття першого в історії «фіалок» титулу чемпіонів Італії в сезоні 1955–56. За вісім років знову став володарем «скудетто», привівши до тріумфу в Серії A 1963–64 команду «Болоньї». Також працював на клубному рівні з «Лаціо» та «Сампдорією».

1974 року Бернардіні, який на той час декілька останніх років працював спортивним директором «Брешії», отримав пропозицію очолити тренерський штаб національної збірної Італії, яка саме провалилася на чемпіонаті світу 1974, не подолавши груповий етап. Бернардіні змінив на посаді Ферруччо Валькареджі, з яким були пов'язані успіхи італійців у другій половині 1960-х («золото» на Євро-1968 і «срібло» на ЧС-1970). Новий тренер суттєво омолодив склад збірної команду, проте молоді гравці, чи не найяскравішим з яких був Джанкарло Антоньйоні, не змогли виконати завдання кваліфікації до фінальної частини чемпіонату Європи 1976. На той час Бернардіні вже не був одноосібним очільником тренерського штабу збірної — з 1975 року він працював у тандемі з колишнім помічником Валькареджі та майбутнім тренером-легендою, автором тріумфу «лазурових» на ЧС-1982, Енцо Беардзотом. У 1977 році Беардзот лишився одноосібним тренером збірної, а Бернардіні повернувся до «Сампдорії», де до 1979 року працював спортивним директором.

Помер 13 січня 1984 року на 79-му році життя у місті Римі. Останні роки життя хворів на бічний аміотрофічний склероз.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1923–24   «Лаціо» ПД ? 19 ? 19
1924–25 ПД ? 16 ? 16
1925–26 ПД 9 14 9 14
Усього за «Лаціо» ? 49 ? 49
1926–27   «Інтер» ЧІ 28 10 28 10
1927–28 ЧІ 30 17 30 17
Усього за «Інтер» 58 27 58 27
1928–29   «Рома» ЧІ 26 10 26 10
1929–30 A 24[2] 11 24 11
1930–31 A 31 7 31 7
1931–32 A 29 7 КМ 4 0 29 7
1932–33 A 33 2 33 2
1933–34 A 16[3] 3 16 3
1934–35 A 27 3 27 3
1935–36 A 30 1 КІ 2 КМ 2 0 32 1
1936–37 A 29[4] 3 КІ 4 КМ 4 0 33 3
1937–38 A 23 КІ 2 25
1938–39 A 18 КІ 18
Усього за «Рому» 286 47 8 294 47
1939–40   М. А.Т. Е.Р. C ? ? ? ?
1940–41 C ? ? ? ?
1941–42 C ? ? ? ?
1942–43 B 29 5 КІ 1 30 5
Усього за М. А.Т. Е.Р. ? ? ? ?
Усього ? ? 9 10 0 ? ?

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
22/03/1925 Турин Італія   7 – 0   Франція товариський матч -
18/06/1925 Лісабон Португалія   1 – 0   Італія товариський матч -
04/11/1925 Падуя Італія   2 – 1   Югославія товариський матч -
08/11/1925 Будапешт Угорщина   1 – 1   Італія товариський матч -
17/01/1926 Турин Італія   3 – 1   Чехословаччина товариський матч -
21/03/1926 Турин Італія   3 – 0   Ірландія товариський матч 1
18/04/1926 Цюрих Швейцарія   1 – 1   Італія товариський матч -
09/05/1926 Мілан Італія   3 – 2   Швейцарія товариський матч -
18/07/1926 Стокгольм Швеція   5 – 3   Італія товариський матч -
30/01/1927 Женева Швейцарія   1 – 5   Італія товариський матч -
20/02/1927 Мілан Італія   2 – 2   Чехословаччина товариський матч -
29/05/1927 Болонья Італія   2 – 0   Іспанія товариський матч -
23/10/1927 Прага Чехословаччина   2 – 2   Італія Кубок Центральної Європи -
06/11/1927 Болонья Італія   0 – 1   Австрія Кубок Центральної Європи -
25/03/1928 Рим Італія   4 – 3   Угорщина Кубок Центральної Європи -
22/04/1928 Хіхон Іспанія   1 – 1   Італія товариський матч -
29/05/1928 Амстердам Франція   3 – 4   Італія ОІ 1928 - перший етап -
04/06/1928 Амстердам Іспанія   1 – 7   Італія ОІ 1928 - чвертьфінал 1
07/06/1928 Амстердам Уругвай   3 – 2   Італія ОІ 1928 - півфінал -
09/06/1928 Амстердам Єгипет   3 – 11   Італія ОІ 1928 - матч за 3-є місце -
11/11/1928 Рим Італія   2 – 2   Австрія товариський матч -
25/01/1931 Болонья Італія   5 – 0   Франція товариський матч -
20/05/1931 Рим Італія   3 – 0   Шотландія товариський матч -
15/11/1931 Рим Італія   2 – 2   Чехословаччина Кубок Центральної Європи 1
14/02/1932 Неаполь Італія   3 – 0   Швейцарія Кубок Центральної Європи -
28/10/1932 Прага Чехословаччина   2 – 1   Італія Кубок Центральної Європи -
Усього Матчів 26 Голів 3

Статистика виступів у кубку Мітропи

ред.
Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи та
інші дії
1 1931 1/4 4.07.1936, Прага   Славія (Прага) 1:1   Рома  
2 1931 1/4 12.07.1936, Рим   Рома 2:1   Славія (Прага)  
3 1931 1/2 20.09.1931, Рим   Рома (Рим) 2:3   Ферст Вієнна  
4 1931 1/2 24.09.1931, Відень   Ферст Вієнна 3:1   Рома (Рим)  
5 1935 1/8 16.06.1935, Рим   Рома 3:1   Ференцварош  
6 1935 1/8 22.06.1935, Будапешт   Ференцварош 8:0   Рома  
7 1936 1/8 21.06.1936, Відень   Рапід (Відень) 3:1   Рома  
8 1936 1/8 28.06.1936, Рим   Рома 5:1   Рапід (Відень)  
9 1936 1/4 4.07.1936, Прага   Спарта (Прага) 3:0   Рома  
10 1936 1/4 12.07.1936, Рим   Рома 1:1   Спарта (Прага)  
Всього в Кубку Мітропи 10 0

Титули і досягнення

ред.

Як гравця

ред.
«Рома»: 1930–1931, 1935–1936
«Рома»: 1936–1937

Як тренера

ред.
«Фіорентіна»: 1955–56
«Болонья»: 1963–64
«Лаціо»: 1958

Примітки

ред.
  1. Olympedia — 2006.
  2. За іншими даними 23
  3. За іншими даними 15
  4. За іншими даними 28

Посилання

ред.