Відкрити головне меню

Фрідріх II (нім. Friedrich II.), (нар. 19 серпня 1856 — пом. 21 квітня 1918) — третій правитель об'єднаного герцогства Ангальт у 19041918 роках, син попереднього герцога Ангальту Фрідріха I та саксен-альтенбурзької принцеси Антуанетти. Походив з династії Асканіїв. Генерал від кавалерії прусської армії. Кавалер кількох орденів.

Фрідріх II
нім. Friedrich II.
Friedrich II Anhalt.jpg
Світлина герцога Фрідріха
3-й герцог Ангальту
Початок правління: 24 січня 1904
Кінець правління: 21 квітня 1918
Попередник: Фрідріх I
Наступник:Едуард
Дата народження: 19 серпня 1856(1856-08-19)
Місце народження:Дессау
Країна:Герцогство Ангальт
Дата смерті:21 квітня 1918(1918-04-21) (61 рік)
Місце смерті:Балленштедт, Німецька імперія
Дружина:Марія Баденська
Діти:не було
Династія:Асканії
Батько:Фрідріх I
Мати:Антуанетта Саксен-Альтенбурзька

Був відомий своєю любов'ю до музики та підтримкою придворного театру.

Зміст

БіографіяРедагувати

Фрідріх народився 19 серпня 1856 року в Дессау. Був другою дитиною та другим сином в родині спадкоємного принца Ангальт-Дессау-Кьотена Фрідріха та його дружини Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. Мав старшого брата Леопольда. Згодом сімейство поповнилося молодшими дітьми: Єлизаветою, Едуардом, Арібертом та Александрою. Країною в цей час правив їхній дід Леопольд IV.

 
Світлина Марії Баденської

Мешкала родина у Палаці спадкоємного принца в Дессау. Літні місяці проводили у палаці Верліц. У 1871 році батько став правителем Ангальту, і за три роки сімейство перебралося до палаца Дессау.[1]

Фрідріх разом зі старшим братом навчався у Женеві, Бонні та Мюнхені. Пізніше обидва стали офіцерами прусської армії та перебували на дійсній службі. Після раптової смерті Леопольда у 1886 році, Фрідріх став спадкоємцем престолу та почав ознайомлення зі справами державної адміністрації.

У віці 32 років одружився із 24-річною баденською принцесою Марією, небогою правлячого великого герцога Фрідріха. Вінчання відбулося 2 липня 1889 року у Карлсруе. Дітей у подружжя не було.

У січні 1904 року став правлячим герцогом. Був відомий своєю любов'ю до музики та підтримкою придворного театру, який гастролював всією Європою.

Наприкінці першого року Першої світової війни заснував нагороду Хрест Фрідріха як аналог прусського Залізного Хреста.

Помер у Балленштедті у квітні 1918 року в той час, коли відбувався Весняний наступ німецької армії на Західному фронті. Був похований в мавзолеї Дессау,[2] а у 1958 році — перепохований на цвинтарі Цибік.[3] Дружина пережила його більш, ніж на двадцять років.

НагородиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх Ангальт-Дессау
 
 
Амалія Гессен-Гомбурзька
 
 
Людвіг Карл Прусcький
 
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
Карл Гогенцоллерн-Зігмаринен
 
 
Марія Антуанетта Мюрат
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд IV
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Вільгельміна Пруська
 
 
 
 
 
 
Едуард Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
 
Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Біографія Єлизавети Ангальтської [1] (англ.)
  2. Мавзолей Дессау [2] (англ.)
  3. Цвинтар Цибік в Дессау [3] (англ.)

ПосиланняРедагувати