Фрідріх фон дер Шуленбург

німецький політик

Граф Фрідріх Бернгард Карл Густав Ульріх Еріх фон дер Шуленбург (нім. Friedrich Bernhard Karl Gustav Ulrich Erich Graf von der Schulenburg; 22 листопада 1865, Бобіц — 19 травня 1939, Занкт-Блазін) — німецький офіцер, один з вищих почесних членів СС, обергрупенфюрер СС, генерал кавалерії запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Фрідріх фон дер Шуленбург
нім. Friedrich von der Schulenburg
Народився21 листопада 1865(1865-11-21)[1]
Бобіц, Північно-Західний Мекленбург, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер19 травня 1939(1939-05-19)[1] (73 роки)
Занкт-Блазін
Країна Німецький Райх
Діяльністьполітик
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
ЧленствоСА і СС[2]
Посададепутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] і Німецька національна народна партія
РідSchulenburgd[3]
БатькоWerner von der Schulenburgd
МатиMary, Freiin von Maltzahnd[4]
ДітиВольф-Вернер фон дер Шуленбург, Fritz-Dietlof von der Schulenburgd, Tisa von der Schulenburgd[4], Adolf-Heinrich Graf von der Schulenburgd і Johann Albrecht Graf von der Schulenburgd
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Червоного орла 2-го ступеня Орден Червоного орла 3-го ступеня Орден Червоного орла 4-го ступеня
Столітня медаль
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Орден Генріха Лева
Орден Генріха Лева
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого Сокола
Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого Сокола
Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Командор ордена Леопольда II
Командор ордена Леопольда II
Кавалер ордена Данеброг
Кавалер ордена Данеброг
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Командорський хрест Ордену Спасителя
Командорський хрест Ордену Спасителя
Королівський Вікторіанський орден
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Лицарський Хрест ордена Корони Румунії
Лицарський Хрест ордена Корони Румунії
Орден Білого слона
Орден Білого слона
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Біографія

ред.

Виходець з аристократичного роду, власник великого маєтку в Мекленбурзі. Навчався в Гайдельберзькому університеті. 1 червня 1888 року вступив у 2-й гвардійський уланський полк, з грудня 1888 року — лейтенант Гвардійського кавалерійського полку. У 1899-1902 і 1906-1908 роках служив у Великому Генштабі. У 1902-1906 роках — військовий аташе в Лондоні. З 1908 року — начальник оперативного відділу штабу 13-й дивізії (Мюнстер), з 1909 року — штабу гвардійського корпусу. З 18 березня 1913 року — командир гвардійського кавалерійського полку.

При мобілізації 2 серпня 1914 року призначений начальником штабу гвардійського корпусу. З 21 квітня 1916 року — начальник оперативного відділу штабу 5-ї армії. 28 серпня 1916 року очолив штаб 6-ї армії. 27 жовтня 1916 року переведений на аналогічний пост в 5-у армію, якою командував кронпринц Вільгельм. Коли кронпринц був призначений командувачем групою армій, 25 листопада 1916 року очолив його штаб. У зв'язку з тим, що кронпринц не володів талантом воєначальника, фактично керівництво групою армій було зосереджене в руках Шуленбурга.

З 20 січня 1919 року — командир 1-ї гвардійської кавалерійської бригади. 26 травня 1919 року вийшов у відставку. З 7 грудня 1924 по 31 березня 1928 року — депутат Рейхстагу від Мекленбургу (обраний за списками Німецької національної партії). 1 грудня 1931 року вступив у НСДАП (квиток № 852 947). З 1931 року — представник імперського керівника спорту. 29 серпня 1933 року вступив в СА. З 29 серпня 1933 по 13 березня 1936 року — офіцер зв'язку Вищого командування СА при оперативному управлінні рейхсверу. 4 вересня 1934 року обраний депутатом Рейхстагу від Померанії (з 1936 року — від Мекленбургу). 16 березня 1936 року вступив у СС (посвідчення № 162 240). Користувався довірою Адольфа Гітлера, який часто прислухався до порад Шуленбурга, зокрема щодо призначення військовиків на керівні посади.

Сім'я

ред.

21 липня 1897 року одружився з графинею Фредою-Марі фон Арнім. У шлюбі народилися 5 синів і дочка:

  • Йоганн Альбрехт (1898—1945) — землевласник, ротмістр вермахту. Загинув у бою.
  • Вольф-Вернер (1899—1944) — бригадефюрер СА і оберстлейтенант люфтваффе. Загинув у бою.
  • Адольф-Генріх (1899—1944) — оберштурмфюрер СА. Помер від раку товстої кишки.
  • Фріц-Дітлоф (1902—1944) — віцеоберпрезидент Сілезії. Страчений за участь у Липневій змові.
  • Елізабет (1903—2001) — художниця і черниця-урсулинка.
  • Вільгельм (1904—1936) — загинув в автокатастрофі.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Вшанування пам'яті

ред.

У серпні 1939 року 22-й полк СС у Шверіні отримав почесну назву «Граф Фрідріх фон дер Шуленбург».

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
  • Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 353.
  • Klaus D. Patzwall: Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1934—1944, Studien der Geschichte der Auszeichnungen Band 4. Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2004, ISBN 3-931533-50-6, S. 86.

Примітки

ред.
  1. а б в https://www.deutsche-biographie.de/sfz117252.html
  2. а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  3. Архів преси XX століття — 1908.
  4. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.