Вікіпедія

Фрідріх Мерц

німецький політик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мерц.

Фрідріх Мерц (нім. Friedrich Merz; нар. 11 листопада 1955) — німецький політик, голова партії Християнсько-демократичний союз.

Фрідріх Мерц
нім. Friedrich Merz
Народився 11 листопада 1955(1955-11-11)[1][2] (68 років)
Брілон, Гохзауерланд, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність адвокат, політик, Gerichtsassessor, лобіст
Alma mater Боннський університет
Знання мов німецька
Заклад Mayer Brownd і BlackRock
Членство Atlantik-Brücked, Тристороння комісія, KDStV Bavaria Bonnd, Initiative Neue Soziale Marktwirtschaftd, спостережна рада, спостережна рада, спостережна рада і спостережна рада[3]
Посада Депутат Європейського парламенту, член бундестагу Німеччиниd[1], Депутат Європейського парламенту[4], Chairman of the CDU/CSU Bundestag fractiond, член бундестагу Німеччиниd[5], член бундестагу Німеччиниd[6], член бундестагу Німеччиниd[6], член бундестагу Німеччиниd[6], член бундестагу Німеччиниd і Leader of the Christian Democratic Uniond
Партія Християнсько-демократичний союз
Конфесія католицька церква
Зріст 198 см[7]
Автограф
Нагороди
IMDb ID 1502402
Сайт friedrich-merz.de

Біографія ред.

У 1975 році закінчив школу, потім до 1976 року проходив строкову військову службу. У 1976 році почав вивчати право в Боннському університеті, з 1982 по 1985 рік стажувався в суді Саарбрюккена, з 1985 по 1986 рік працював там суддею. У 1986 році займався адвокатською практикою в хімічних компаніях Бонна і Франкфурта, в 1990 році прийшов в юридичну фірму Leinen & Derichs при вищому земельному суді в Кельні[8].

З 1989 по 1994 рік — депутат Європейського парламенту.

У 1994 році обраний в Бундестаг і швидко здобув популярність завдяки законодавчим ініціативам у фінансово-економічній області. У 1998 році став заступником лідера фракції ХДС/ХСС Вольфганга Шойбле[9].

29 лютого 2000 року безальтернативним голосуванням обрано лідером фракції після вимушеної відставки Шойбле на тлі фінансового скандалу[10].

22 вересня 2002 року, після поразки ХДС на парламентських виборах, Мерц залишив посаду лідера фракції[11].

У лютому 2007 року Мерц оголосив, що не виставить свою кандидатуру на наступних парламентських виборах[12].

На посаді голови фракції Мерца змінила Ангела Меркель. У 2004 році вона виступала також за усунення його з посади заступника голови фракції, а пізніше блокувала запропоновану Мерцем податкову реформу. Той, у свою чергу, критикував ініційовану Ангелою Меркель реформу охорони здоров'я, а також всупереч їй виступав за загальноєвропейську бюджетну політику і загальний ринок праці[13]. Протиріччя Меркель і Мерца мали яскраво виражений ідеологічний характер — вона прагнула посунути партію в більш ліву частину політичного спектру, Мерц домагався збереження попередньої консервативної спрямованості[14].

3 травня 2022 року відвідав Київ і зруйновані під час російського вторгнення населені пунти Київщини, зокрема, Ірпінь[15].

Політична позиція ред.

Критикував будівництво «Північного потоку-2»: «Чим більше конфлікт загострюється, тим більше питання набуває уваги: чи дійсно правильно, що ми будуємо цей трубопровід? Путіну потрібно знати, що ми будемо принаймні думати над цією темою, якщо він продовжить це робити».[16]

Після отруєння Олексія Навального Мерц закликав зупинити «Північний потік 2».[17]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ http://www.derwesten.de/staedte/neheim-huesten/die-wepa-wird-zur-aktiengesellschaft-id722537.html
  4. ↑ http://www.europarl.europa.eu/meps/en/1077
  5. ↑ https://www.bundestag.de/abgeordnete/biografien/M/merz_friedrich-861648
  6. ↑ а б в bundestag.de — 1996.
  7. ↑ http://www.haz.de/Nachrichten/Politik/Deutschland-Welt/Alles-neu-macht-der-Merz
  8. ↑ Friedrich Merz. Who’s who. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  9. ↑ Die Stationen des Friedrich Merz. ZDF. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  10. ↑ CDU appoints new parliamentary leader. BBC News. 29 лютого 2000. Процитовано 30 жовтня 2018.
  11. ↑ JAHRESRÜCKBLICK 2002 – DEUTSCHLAND 2002 – Opposition– Union in Lauerstellung. Focus. 21 грудня 2002. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  12. ↑ Hans-Peter Schütz (6 лютого 2007). Friedrich Merz - ein Aufrechter geht. Stern. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  13. ↑ Партийный соперник и критик Меркель Фридрих Мерц заявил о своем желании баллотироваться на пост председателя ХДС. Эхо Москвы. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  14. ↑ Потенциальные преемники Меркель: Фридрих Мерц. Deutsche Welle. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  15. ↑ «Я приголомшений». Лідер партії Меркель поділився враженнями від поїздки в Ірпінь: фото. — 2022.4 травня.
  16. ↑ Merz stellt Bau von Nord Stream 2 in Frage. zfk.de (нім.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  17. ↑ Merz fordert Baustopp für Nord Stream 2. faz.net (нім.). Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Мерц&oldid=35616511