Фрідріх Август II (великий герцог Ольденбурзький)

Фрідріх Август II (нім. Friedrich August II.), (нар. 16 листопада 1852 — пом. 24 лютого 1931) — останній правлячий великий герцог Ольденбургу у 19011918 роках. Походив з династії Ольденбургів. Син попереднього великого герцога Ольденбургу Петера II та принцеси Саксен-Альтенбурзької Єлизавети. Генерал від кавалерії прусської армії (від 27 січня 1900), адмірал Кайзерліхмаріне. Винахідник.

Фрідріх Август II
нім. Friedrich August II.
Фрідріх Август II
Фрідріх Август на світлині 1896 року
3-й великий герцог Ольденбургу
Початок правління: 13 липня 1900
Кінець правління: 11 листопада 1918

Попередник: Петер II
Наступник: Ніколаус

Дата народження: 16 листопада 1852(1852-11-16)
Місце народження: Ольденбург, Велике герцогство Ольденбург
Дата смерті: 24 лютого 1931(1931-02-24) (78 років)
Місце смерті: Растеде, Веймарська республіка
Дружина: 1) Єлизавета Анна Пруська
2) Єлизавета Мекленбург-Шверінська
Діти: Від першого шлюбу: Софія Шарлотта, Маргарита
Від другого шлюбу: Ніколаус, Фрідріх Август, Александріна, Інгеборга Аліса, Альтбурга
Династія: Ольденбурги
Батько: Петер II
Мати: Єлизавета Саксен-Альтенбурзька
Нагороди:
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Генріха Лева
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Людвіга Гессенського
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Королівський Вікторіанський орден
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Слона
Орден Серафимів
Орден Рутової корони
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла

Після відміни монархії оселився у палаці Растеде, де займався сільським господарством.

БіографіяРедагувати

Фрідріх Август народився 16 листопада 1852 у Ольденбурзі. Він став первістком в родині спадкоємного принца Ольденбургу Петера та його дружини Єлизавети Саксен-Альтенбурзької, з'явившись на світ за дев'ять місяців після їхнього весілля. За три місяці після його народження батько став великим герцогом Ольденбургу. За три роки в сім'ї з'явився молодший син Георг Людвіг. Резиденцією сімейства слугував Ольденбурзький замок. Літо проводили в палаці Растеде.[1]

Вихователем принців був призначений Отто фон Парсефаль. Згодом Фрідріх Август навчався в університетах Бонна, Страсбурга та Лейпцигу. Завершив свою освіту семимісячною мандрівкою Малою Азією, Палестиною, Єгиптом та Італією.

 
Єлизавета Анна

У віці 25 років одружився із 20-річною прусською принцесою Єлизаветою Анною. Весілля було подвійним: Шарлотта Прусська в той же час брала за чоловіка Бернхарда Саксен-Мейнінгенського. Церемонія пройшла 18 лютого 1878 у Берліні. Це була перша визначна подія з моменту створення Німецької імперії у 1870 році. На святкуванні були присутніми такі титуловані особи як король Бельгії Леопольд II із дружиною Марією Генрієттою Габсбург-Лотаринзькою та принц Уельський Альберт.[2] У подружжя народилося двоє дітей:

У 1894 році Фрідріх Август заклав новий палац, який мав стати новою домівкою для його родини. Сума витрат була оцінена у 300 000 марок.[3] До закінчення будівництва ще молодою померла його дружина. На її честь принц назвав палац її іменем.

Не маючи спадкоємця, а також втративши і матір у лютому 1896, 43-річний принц пошлюбився вдруге. Його обраницею стала 27-річна принцеса Мекленбург-Шверінська Єлизавета Александріна, єдинокровна сестра правлячого герцога Фрідріха Франца ІІІ. Весілля відбулося 24 жовтня 1896 року у Шверіні. Оселилися молодята у палаці Єлизавети Анни. Наступного року народився їхній первісток, а невдовзі з'явилися близнюки:

 
Палац Єлизавети Анни

У червні 1900 року Фрідріх Август став великим герцогом Ольденбургу. Правителем він вважався консервативним, типовим представником епохи Вільгельмінізму. Втім, вже у серпні 1900 року державний міністр Гюнтер Янсен був замінений більш прогресивним Вільгельмом Фрідріхом Вілліхом. Самі Гогенцоллерни теж не були популярними у великому герцогстві. Натомість, Фрідріх Август користувався повагою серед населення.

Правитель цікавився технікою, виявив велику любов до мореплавства та флоту. Намагався розвивати водні шляхи, такі як Хунте-Емс-канал, збільшувати порти на Везері. Винайшов судовий лопатевий гвинт «Niki Propeller», який запатентував,[5] а згодом отримав за нього нагороду від Технічного університету Ганновера. Особисто водив свою яхту «Lensahn», на якій часто мандрував із родиною Північним та Балтійським морями, а такожи здійснював численні закордонні поїздки, у тому числі до Марокко та Константинополю. Так, у 1902 році вони із дружиною, старшою донькою та сином відправилися до Османської імперії, прибувши до Константинополю на початку квітня. Були прийняті султаном Абдул-Гамідом II у палаці Йилдиз як державні гості. Згодом вирушили до Афін та повернулися на батьківщину.[6] У березні 1904 року подорожував інкогніто Сполученими Штатами Америки.[7]

У 1908 році державного міністра Вілліха змінив Фрідріх Рухстрат. Від 1910 року шкільна інспекція перестала бути прив'язаною до церкви.[8] У 1914 році відбулися заходи, приурочені 100-річчю замкового саду Ольденбурга, на території саду проходила виставка, а члени великогерцогської родини висадила дуби з цієї нагоди.[9] В період 1914—1917 років були зведені нові будівлі місцевого ландтагу та державного міністерства, замовлені Полу Бонатцу. У 1915 році був заснований Державний музей Ольденбургу.[10]

 
Світлина Фрідріха Августа

На початку правління у Фрідріха Августа та Єлизавети народилося ще дві доньки:

Однак, Єлизавета не була задоволена сімейним життям і прагла розлучення. Через роман із інженером Йоганном Шютте у 1909 році, вона намагалася втекти з Ольденбургу, однак їй це не вдалося. Жінка була поміщена у клініку під Констанцем із діагнозом психічного розладу, а згодом переведена до Франкфуртської лікарні Hohe Mark. Від 1910 року вона жила з матір'ю в замку Рабен Штайнфельд. До 1914 року її контакти з дітьми були суворо обмежені. Жорстке поводження Фрідріха Августа із дружиною викликало політичну кризу: окрім напружених відносин із герцогством Мекленбург-Шверін, уряд був готовий розпуститися. Члени ландтагу вимагали більшої поблажливості для Єлизавети, про що повідомили герцога у січні 1914 року.

Після початку Першої світової війни великий герцог заснував державну нагороду для військослужбовців Військовий Хрест Фрідріха-Августа, який був аналогом прусського Залізного хреста. Під час війни належав до групи радикальних «аннексіоністов», які прагли закріпити німецьку владу шляхом територіальних надбань та повної трансформації європейської карти. На додаток до анексії Бельгії бажав зробити Францію німецькою васальною державою та поділити її на північну республіку та південне королівство Бурбон. Вимагав відставки слабкого, на його думку, канцлера Бетмана-Гольвега, який стояв на шляху «німецького світу». Рішуче відкинув рішення Рейхстагу про мир у 1917 році.

Після Листопадової революції та повалення монархії у 1918 році Ольденбурзький замок та палац Єлизавети Анни були націоналізовані. У 1919 році новий уряд розмістив у замку земельний музей. Фрідріх Август оселився у палаці Растеде, який залишився у його приватній власності, та почав займатися сільським господарством. Також продав частину своєї колекції предметів мистецтва в Нідерландах аби забезпечити своє матеріальне становище. Частину виручених грошей витратив на створення ковбасної фабрики. Втім, у 1927 році він зазнав великих збитків.

У ніч на 24 лютого 1931 року Фрідріх Август II, відчувши себе погано, викликав служителя замку Теодора Бінкена. Помер у нього на руках до прибуття доктора з Ольденбургу. Був похований у мавзолеї на цвинтарі Гертруди в Ольденбурзі.[11]

НагородиРедагувати

Велике герцогство БаденРедагувати

Королівство ПруссіяРедагувати

Королівство ІталіяРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Петер Ольденбурзький
 
 
Фредеріка Вюртемберзька
 
 
Віктор II
 
Амалія Нассау-Вайльбурзька
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
Людвіг Вюртемберзький
 
 
Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август Ольденбурзький
 
 
 
 
 
 
Іда Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
 
 
 
 
 
 
Йозеф Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
 
Амелія Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Петер II Ольденбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Август
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Історія замку Растеде [1] [Архівовано 13 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Опис весілля Ернстом Вальтером [2] [Архівовано 13 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. Історія палацу Єлизавети Анни [3] [Архівовано 13 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. а б Профіль на Geneall.net [4] [Архівовано 9 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  5. «Niki Propeller» [5] [Архівовано 13 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. Стаття Томаса Хусманна «Großherzog auf Staatsreise zum Sultan» від 31 березня 2012 року [6] [Архівовано 13 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. Королівська родина Ольденбургу [7] [Архівовано 5 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Історія Ольденбурга [8] [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  9. Історія замкового саду [9] [Архівовано 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  10. Історія Державного музею Ольденбургу [10] [Архівовано 2 лютого 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  11. Мавзолей на цвинтарі Гертруди [11] [Архівовано 2 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

ПосиланняРедагувати