Фрунзе Довлатян
Фрунзе Вагінакович Довлатян[4] (1927–1997) — радянський вірменський актор, кінорежисер, сценарист, педагог. Народний артист СРСР (1983).
| Фрунзе Довлатян | |
|---|---|
| вірм. Ֆրունզե Դովլաթյան | |
| Дата народження | 26 травня 1927[1][2][3] |
| Місце народження | Ґавар, Вірменська РСР, Закавказька РФСР, СРСР[2][3] |
| Дата смерті | 30 серпня 1997[1][3] (70 років) |
| Місце смерті | Єреван, Вірменія[3] |
| Поховання | Tokhmakh cemeteryd |
| Громадянство |
 СРСР Вірменія |
| Національність | вірмени[2][3] |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1959) |
| Професія | кінорежисер, актор, сценарист |
| Заклад | Театр імені Сундукяна[2], Центральна студія документальних фільмівd, Кіностудія імені Горького, Мосфільм, Вірменфільм, Вірменський державний педагогічний університет і Union of Cinematographers of Armeniad |
| Членство | СК СРСР |
| Нагороди |
     |
| IMDb | ID 0235583 |
Життєпис ред.
Фрунзе Довлатян народився 26 травня 1927 року (за іншими джерелами — 27 травня[5]) в Ново-Баязеті Вірменської СРР (нині — Гавар, Вірменія).
У 1941—1952 роках працював актором Азизбеківського районного драмтеатру і Вірменського драматичного театру ім. Г. Сундукяна в Єревані. З 1943 року знімався в кіно.
У 1947 році Фрунзе Довлатян закінчив театральну студію при Вірменському драматичному театрі імені Г. Сундукяна, в 1959 році — режисерський факультет ВДІКу (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової).
У 1959—1964 роках працював на ЦСДФ, ЦКДЮФ імені М. Горького, «Мосфільмі».
У 1963 року Фрунзе Довлатян перейшов на посаду режисера-постановника кіностудії «Вірменфільм» (з 1986 по 1992 рік — художній керівник).
У 1981—1997 роках працював завідувачем кафедрою факультету культури Єреванського педагогічного інституту (нині Вірменський державний педагогічний університет імені Хачатура Абовяна).
У 1966—1969 роках — перший секретар, з 1969 року — секретар Союзу кінематографістів Вірменської РСР. Член художньої ради Держкіно СРСР.
Член ВКП(б) з 1951 року. У 1989—1991 рр. — народний депутат СРСР
Помер Фрунзе Довлатян 30 (за іншими даними 31[6]) серпня 19у97 року. Похований в Єревані на Тохмахськом кладовищі.
Нагороди та звання ред.
- Заслужений діяч мистецтв Вірменської РСР (1966).
- Народний артист Вірменської РСР (03.09.1969).
- Заслужений діяч культури Польщі (1979)[7].
- Народний артист СРСР (1983).
- Сталінська премія другого ступеня (1950) — за виконання ролі у виставі «Ці зірки наші» Григора Тер-Григоряна і Левона Карагезяна на сцені Вірменського АДТ імені Г. Сундукяна.
- Державна премія Вірменської РСР (1967)[6] — за фільм «Здрастуй, це я!» (1966).
- Державна премія Вірменської РСР (1971)[8] — за фільм «Брати Сарояни» (1968).
- Приз журі ігрових фільмів (Всесоюзний кінофестиваль, фільм «Самотня орешина», 1987).
- Дипломант почесного призу «За внесок у кіномистецтво» (Фестиваль російського кіно «Вікно в Європу», Виборг, 1997).
- Орден Трудового Червоного Прапора (1981).
Фільмографія ред.
Актор:
- 1943 — Давид-Бек — онук мелека Мансура
- 1947 — Анаіт — Вачаган
- 1959 — Про що шумить річка — Армен Манукян
- 1960 — Яша Топорков
- 1965 — Здрастуй, це я! — Зарян
- 1968 — Брати Сароян — Гайк Сароян
- 1977 — Вклонися дню, що настав
- 1986 — Чужі ігри — Асланян
- 1987 — Самотня горішина — Камсарян
- 1994 — Лабіринт — Абель.
Режисер і автор сценарію:
- 1958 — Хто винен? (короткометражний) — режисер спільно з Левом Мирським
- 1961 — Кар'єра Діми Горіна — режисер спільно з Л. С. Мирським
- 1963 — Ранкові поїзди — режисер спільно з Л. С. Мирським
- 1965 — Здрастуй, це я! — режисер
- 1972 — Хроніка єреванських днів — режисер, автор сценарію
- 1976 — Народження — режисер
- 1979 — Живіть довго — режисер, автор сценарію
- 1982 — Крик павича — автор сценарію
- 1986 — Одинока орешина — режисер, автор сценарію
- 1990 — Туга — режисер.
Художній керівник:
Пам'ять ред.
У 2012 році, в рамках фестивалю національного кіно «Кіноосінь» був проведений ювілейний вечір приурочений до 85-річчя Фрунзе Довлатяна[9].
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г д Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005.
- ↑ Черненко М. М.. Фрунзе Довлатян. Творческий портрет, М., Всесоюзное объединение «Союзинформкино», 1987
- ↑ Фрунзе Довлатян — Скачать и смотреть фильмы онлайн, скачать музыку, скачать книги, скачать игры, просмотр фильмов online: только новые и лучшие online кино фильмы. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 18 травня 2019.
- ↑ а б ДОВЛАТЯН Фрунзе Вагинакович. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Фрунзе Довлатян // Имена // Энциклопедия отечественного кино. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014.
- ↑ Телеканал «Культура». Довлатян Фрунзе: 80 лет со дня рождения режиссёра[недоступне посилання з Июнь 2018]
- ↑ Фестиваль армянского кино "Киноосень 2012" откроется показом звукового худфильма. «Кофемолка». 28 вересня 2012. Архів оригіналу за 5 листопада 2012.