Френк Альберт Бенфорд-молодший (англ. Frank Albert Benford Jr.; 29 травня 1883, Джонстаун4 грудня 1948, Скенектаді) — американський інженер і фізик, відомий тим, що заново відкрив і узагальнив закон Бенфорда, статистичне твердження про нерівномірності зустрічальності цифр у списках даних[2]. Закон Бенфорда популяризував Марк Нігріні, професор бухгалтерського обліку Університету Західної Вірджинії, як один із способів виявлення аномалій в табличних даних[3].

Френк Бенфорд
Народився 29 травня 1883(1883-05-29)[1]
Джонстаун, Кембрія, Пенсільванія, США
Помер 4 грудня 1948(1948-12-04)[1] (65 років)
Скенектаді, Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність фізик, інженер
Alma mater Університет Мічигану

Бенфорд також відомий тим, що розробив в 1937 році прилад для вимірювання показника заломлення в склі. Він був фахівцем в області оптичних вимірювань, опублікував 109 наукових робіт в області оптики і математики і отримав 20 патентів на різноманітні оптичні прилади.

Дата народження Бенфорда вказується по-різному, іноді як 29 травня, іноді як 10 липня 1883 року. Закінчивши Мічиганський університет у 1910 році, Бенфорд працював в компанії General Electric: 18 років у світлотехнічної лабораторії, а потім 20 років (до відходу на пенсію в липні 1948 року) — у науково-дослідній лабораторії. Помер він раптово в своєму домі 4 грудня 1948 року.

Примітки ред.

  1. а б в https://pantheon.world/profile/person/Frank_Benford
  2. Frank Benford (March 1938). The law of anomalous numbers. Proceedings of the American Philosophical Society. 78 (4): 551—572. JSTOR 984802. (обов'язкова підписка) (англ.)
  3. Mark J. Nigrini (2012). Benford's Law: Applications for Forensic Accounting, Auditing, and Fraud Detection. John Wiley & Sons. с. 330. ISBN 978-1-118-15285-0. (англ.)