Фрейм (англ. frame — «каркас, остов», «будова, структура, система», «рамка», «окремий кадр фільму» та ін.) — структура, що репрезентує стереотипні ситуації у свідомості (пам'яті) людини або інтелектуальної системи і призначена для ідентифікації нової ситуації, що базується на такому ситуативному шаблоні.

Історія ред.

Цю категорію було введено в 1974 році Марвіном Мінським, відомим дослідником в галузі штучного інтелекту. Концепція фреймів формувалася у контексті відомого Стенфордського Проекту створення інтегрального робота «око-рука», де фрейм мислився як знаряддя для моделювання процесу сцен із дійовими особами, супутніми предметами, фоном тощо. Фрейми означали стереотипні, еталонні сцени, добре відомі людині з життєвого досвіду або спеціальних знань, під які можна було підводити нові, близькі до них сцени, щоб у такий спосіб розпізнавати структуру нових сцен та ситуацій.

Фреймові концепції ред.

Аналізуючи роль фреймів у моделюванні розуміння природної мови, Ч. Філлмор розрізнює дві семантики: семантику, орієнтовану на розуміння (Р-семантику), та семантику, орієнтовану на визначення істинності висловлювань (І-семантику). При цьому Р-семантика оперує поняттям інтерпретуючого опису семантики лексем, граматичних категорій та тексту. Найбільш «концентроване» застосування фрейм знаходить у теорії розуміння Ч. Філлмора, яку він називає Р-семантикою другого рангу. Така семантика включає три компоненти: композиційну семантику (фреймову структуру тексту), практичне міркування, що ґрунтується на використанні фреймових знань (знань про реальність) та забезпечує виявлення імпліцитних семантичних зв'язків між висловлюваннями в тексті; міркування, що спирається на знання про комунікативні наміри, репрезентовані у фреймовій формі. У ситуації міркування природно-мовне виведення розглядається як сукупність операцій над елементами фреймів[1].

Структура фрейму ред.

В теорії фреймів образ називають фреймом, фреймом також називають і формалізовану модель для представлення образу. З такої моделі не можна нічого забрати, але є можливість заповнення певних дірок в атрибутах, таких, як кількість вікон, колір стін, висота стелі, покриття підлоги та інше. Розрізняють фрейми—взірці або прототипи, які зберігаються в базі даних, та фрейми—екземпляри, котрі створюють для відображення фактичних ситуацій на основі даних, що надійшли. Модель фрейму є достатньо універсальною, оскільки дозволяє відобразити все різноманіття знань через фрейми структури, які використовуються для позначень об'єктів та понять (позика, заклад, вексель); ролей (менеджер, касир, клієнт); сценаріїв (банкрутство, зібрання акціонерів, святкування уродин); ситуацій (тривога, аварія, робочий режим пристрою) і т. д.

Приклади ред.

Візьмемо до прикладу англійське слово Tuesday «вівторок». Tuesday може бути визначений лише відносно ідеалізованої моделі, включаючої єдиний цикл, який задається рухом сонця, стандартні методи визначення, коли закінчується один день і починається інший. Семиденний календарний цикл більшого розміру — тиждень. В цій ідеалізованій моделі тиждень представлений як єдине ціле, яке складається з семи частин, організованих в лінійну послідовність; кожна частина називається день, і третій з цих днів — Tuesday. Аналогічно, поняття тиждень weekend (уік-енд «кінець тижня») визначається, виходячи з поняття робочий тиждень з п'яти днів, після якого настає дводенна перерва. Наша модель тижня є ідеалізованою. Семиденні тижні не існують об'єктивно в природі. Вони створені людьми. Насправді, не всі культури мають одні й ті ж види тижнів. Розглянемо, наприклад, балійську календарку систему: З двох календарів, які використовують балійці, один сонячно-місячний, а інший Дж. Лакофф назвав пермутаційним, побудований на взаємодії незалежних циклів імен днів. Пермутаційний календар набагато важливіший. Він складається з десяти різних циклів днів-імен з'являється знову і цикл починається знову. Аналогічно існують дев'яти-, восьми-, семи-, шести-, п'яти-, чотирьох-, трьох-, дводенні і навіть одноденні цикли. Імена в кожному циклі також різні і цикли функціонують одночасно. Це означає, що до будь-якого дня, в крайньому випадку в теорії, може бути накладено одночасно десять різних імен, по одному з десяти циклів. З цих десяти циклів найбільше культурне значення мають цикли, які містять п'ять, шість і сім днів-імен… Результат всіх цих вираховувань руху коліс всередині коліс є погляд на час як стан з впорядкованих рядків тридцяти, тридцяти п'яти, сорока двох і двохсот десяти одиниць («днів»)… Для того, щоб ідентифікувати день в сорокадводенному ряді — і тим самим визначити його практичне і/або релігійне значення — необхідно визначити його місце або, іншими словами, його ім'я і в шестиденному циклі (наприклад, Ariang) і в семиденному циклі (наприклад, Boda): виходить, що це день Boda-Ariang і потрібно діяти відповідним чином. Для того, щоб ідентифікувати день в тридцятип'ятиденному рядку, потрібно знати його місце в п'ятиденному циклі (наприклад, Kilon) і в семиденному: виходить, що це, наприклад, Boda-Kilon.,.Для того щоб однозначно ідентифікувати день в двохсотдесятиденному рядку, потрібно знати імена з усіх трьох тижнів: наприклад, Boda-Ariang-Kilon, до речі, день, коли святкується найбільш важливе релігійне свято балійців — Галунган. Таким чином, для того, щоб охарактеризувати Галунган в балійській мові, потрібна комплексна ІКМ котра вміщає при накладенні один на одного тижневі структури — п'ятиденну, шестиденну і семиденну. В різних культурах подібні ідеалізовані когнітивні моделі можуть бути досить важкими[2].

Висновки ред.

Отже, фрейми можемо класифікувати за такими параметрами: походження, концептуальне наповнення, принцип репрезентації знань, тип репрезентованої інформації, ієрархічна організація. Запропонована класифікація, звичайно, не є вичерпною, а тому потребує розширення та систематизації. Це сприятиме уніфікації одиниць терміносистеми когнітивної лінгвістики та лінгвістики загалом. Зазначимо, що термін фрейм як один із базових у когнітивістиці призвів до появи інших терміноодиниць: фреймовий аналіз (вимір, зміст, комплекс, конфлікт, компонент, ланцюг, підхід, репрезентант), фреймова структура (адаптація, ієрархія, інтеграція, інформація, мережа, модель, організація, позиція, пресупозиція, репрезентація, семантика, система, схема), фреймове знання (моделювання, конструювання, термінознавство), пропозиційно-фреймовий аналіз, пропозиційно-фреймова структура, гештальтно-фреймовий підхід, концептуально-фреймовий аналіз, фреймінг, рефреймінг, субфрейм, мікрофрейм, скетч-фрейм, фрейм-сценарій тощо, які також потребують подальшого ґрунтовного вивчення та систематизації, оскільки у наукових дослідженнях їх уживають непослідовно й трактують у різний спосіб.

Примітки ред.

  1. 1. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания// Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. Пер. с англ. А. М. Баранова/ Отв. ред. В. В. Петров и В. И. Герасимов.—М.: Прогресс, 1988.—Вып.13.
  2. 2. Lakoff G. Women, fire, and dangerous things. What categories reveal about the mind. Chicago, 1987. С.100

3. Коляденко О. О. Термін фрейм у лінгвістиці [Електронний ресурс] / О. О. Коляденко // Термінологічний вісник. - 2013. - Вип. 2(1). - С. 139-144.