Фредерік Вахтмейстер
Аксель Фредрік Клаессон Вахтмейстер аф Йоханнісхус (швед. Axel Fredrik Claësson Wachtmeister af Johannishus; 10 лютого 1855 — 6 вересня 1919) — шведський державний діяч і вчений, міністр закордонних справ Швеції (1905).
| Аксель Фредрік Клаессон Вахтмейстер аф Йоханнісхус | |
|---|---|
| Axel Fredrik Claësson Wachtmeister af Johannishus | |
 | |
| Народився |
10 лютого 1855 Bärbo parishd, Нючепінг, лен Седерманланд, Швеція |
| Помер |
6 вересня 1919 (64 роки) Стокгольм, Швеція |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | політик, дипломат |
| Знання мов | шведська |
| Членство | Шведська королівська академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd, Шведська королівська академія вільних мистецтв, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Royal Swedish Academy of Agriculture and Forestryd і Уппсальське королівське наукове товариствоd |
| Титул | граф[d] |
| Посада | member of the First Chamberd[1][2] і міністр закордонних справ Швеції |
| Партія | Protectionist Partyd (1909)[2], Q111103693? (1911)[2] і National Partyd (1916)[2] |
| Рід | Wachtmeister af Johannishusd |
| Батько | Claes Adam Wachtmeisterd |
| У шлюбі з | Louise af Ugglasd |
| Діти | Ted Wachtmeisterd[2], Nils Wachtmeisterd[2] і Maud Victoria Vult von Steyernd |
| Нагороди |
       |
Біографія ред.
Народився в сім'ї підполковника Клоса Вахтмайстера. Виріс в замку Тістад в комуні Нючепінг в Седерманланді.
Протягом декількох років він обіймав дипломатичні посади в посольствах Швеції в Парижі, Римі та Відні, однак залишив дипломатію у віці 27 років[3].
З 1895 по 1916 рік — депутат Риксдагу від Протекціоністської партії, в 1913—1914 рр. — голова комітету з державного устрою.
З 2 серпня по 7 листопада 1905 року обіймав посаду міністра закордонних справ Швеції.
У 1906 році — голова Національного музею.
З 1907 по 1916 рік — канцлер Уппсальского університету.
У 1906 р відмовився від пропозиції короля зайняти пост прем'єр-міністра.
У 1907—1918 роках — голова правління Фонду Нобеля і інспектор в Нобелівському інституті, з 1907 року — і голова Національного інституту лісового господарства.
Почесний член Королівської академії вільних мистецтв (1902), Шведської королівської академії сільського та лісового господарства (1905), академічного Королівського фізіографічного товариства (1908), Королівського наукового товариства в Уппсалі (1910). У 1912 році був обраний до складу Шведської королівської академії наук. У тому ж році він став почесним членом Шведської королівської академії словесності.
Похований на кладовищі в Берба разом зі своєю дружиною і дочкою Дейзі[4].
Нагороди ред.
Шведські:
- орден Серафимів (1912)
- Ювілейний пам'ятний знак на честь одруження Оскара II і королеви Софії
- Пам'ятний знак до 35-річчя коронації Оскара II
Іноземні:
- Великий хрест баварського ордена Святого Михайла
- орден Корони Таїланду першого класу
- орден «Османіє» 1-го ступеня
- Великий хрест імператорського австрійського ордена Франца Йосифа
- Великий офіцер ордена Корони Румунії
- Лицар італійського ордена Святих Маврикія і Лазаря
- орден «За заслуги» князівства Вальдес третього класу
- Командор ордена Білого орла Великого герцогства Саксен-Веймар-Айзенах
Примітки ред.
- ↑ Swedish portrait gallery: V. Riksdagen 1896 — С. 18.
- ↑ а б в г д е Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985.
- ↑ Nyström, Marianne, 1909-2004. (1999 ;). Trehundra år i Rosenbad : en krönika. Stockholm: Byggförl./Kultur. ISBN 9179881807. OCLC 186613049.
- ↑ Gravstensinventeringen. grav.rotter.se. Процитовано 23 червня 2019.
Джерела ред.
- Fredrik Cl: son Wachtmeister. Min fars liv och verk. I—II , Maud von Steyern, Natur och Kultur, 1962.
- Sveriges statskalender för år 1913, utgifven efter Kungl. Maj: ts nådigste förordnande av dess Vetenskapsakademi, Uppsala & Stockholm 1913 ISSN 0347-7223, avsnitt 129, 715, 797, 834, 838, 842, 853, 854, 860, 901.
- Tvåkammarriksdagen 1867—1970 (Almqvist & Wiksell International 1988), band 1, s. 400