Фредеріка Даннемандська
Фредеріка Бенедикта Данемандська (6 серпня – 23 грудня 1862) відома в історії як коханка короля Данії Фредеріка VI[3].
| Фредеріка Даннемандська | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | дан. Frederikke Benedicte Mortensdatter Andersen Rafsted |
| Народилася |
6 серпня 1792[1][2] Копенгаген, Данія |
| Померла |
23 грудня 1862[1] (70 років) Копенгаген, Данія |
| Країна |
 Данія |
| Батько | Morten Andersen Ravstedd[1] |
| Мати | Matene Gregersdatterd[1] |
| Діти | Louise Dannemand, Countess of Dannemandd[1], Caroline Dannemand, Countess of Dannemandd[1], Frederik Wilhelm Dannemandd[1] і Waldemar Dannemand, Count of Dannemandd[1] |
Життєпис ред.
Була коханкою Фредеріка VI з 15-16 років, що дозволяє припустити, що це сталося 1805 або 1806 року. Пара мала 4 дітей, які отримали дворянський статус та одружилися із дворянами. 1814 року їй повідомили, що король зрадив Фредеріці під час подорожі до Відня, і коли він повернувся 1815 року, зустрів дружину вагітною. Батько наступної дитини так і не було встановлено.
1818 року стосунки із Фредеріком VI налагодилися і 1819 року вона народила ще одну дитину. 1829 року їй було присвоєно звання і титул, який зазвичай займає дружина полковника, незважаючи на те, що вона не була заміжньою. Того ж року їхні діти отримали дворянський статус. Коли король Фредерік VI помер 1839 року, її привезли до королівського палацу, щоб оплакати його тіло поряд із королевою вдовою. Коли Фредеріка померла, було організовано військове поховання на знак визнання рангу полковника, даного їй монархом[4].
Легенди ред.
В одній із історій говориться, що Фредеріка прийшла до королівського палацу, щоб особисто попросити регента помилувати свого батька, якого заарештували за крадіжку. Йохан Бюлов запропонував регенту взяти її як «заміну» дружині, яка була виснажена багатьма пологами. 1805 або 1806 рокку вона стала коханкою короля, життя її батька було врятоване.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Gravsted.dk
- ↑ 1305-1306 (Nordisk familjebok / Uggleupplagan. 5. Cestius - Degas). runeberg.org (швед.). 1906. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ Bregnsbo, Michael (2010). Til venstre hånd: danske kongers elskerinder (дан.). Gyldendal A/S. ISBN 9788702065749.