Відкрити головне меню

Франько Дмитро Васильович

український актор

Франько Дмитро Васильович — український актор. Народний артист УРСР (1969).

Франько Дмитро Васильович
Народився 25 жовтня 1913(1913-10-25)
Вознесенськ, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 4 листопада 1982(1982-11-04) (69 років)
Київ, Українська РСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb nm0291605

Народився 25 жовтня 1913 р. у с. Натягайлівка (тепер у складі міста Вознесенська) Миколаївської обл. Помер 4 листопада 1982 р. в Києві. Закінчив Київський театральний інститут (1938), де викладав з 1947 р. Працював у Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки.

Знявся у кінокартинах:

  • «Шельменко — денщик» (1957, Лопуцьковський), «Вогненний міст» (1957, Горбенко), «Непосиди» (1957, епіз.), «Далеке і близьке» (1957, Пикатий), «Правда» (1958, епіз.), «Чорноморочка» (1959, Бодяга), «Квітка на камені» (1962, Чмих), «Десь є син» (1962, Єгор Карпов), "Юнга зі шхуни «Колумб» (1963, Ковальчук), «Сон» (1964, Жуковський), «Два роки над прірвою» (1966, епіз.), «Вечір на Івана Купала» (1968, Корж), «Серце Бонівура» (1969, полковник — роль озвучив актор Павло Морозенко), «Визволення» (19701972), «Ринг» (1973, Попов), «Високе звання» (1973—1974), «Літо в Журавлиному» (1975, Миронець), «Я — „Водолаз-2“» (1975, Кулик), «Час літніх гроз» (1980, т/ф, 2 а), «Ранок за вечір мудріший» (1981, Тарас Тимофійович), «Скляне щастя» (1981, Никифор Дзякун), «Щастя Никифора Бубнова» (1983, Прокіп Максимович) та ін.

Зіграв Тараса Шевченка у стрічці «Сторінка життя» (1964), знятій на студії «Укртелефільм».

В 1969 році Дмитро Васильович записав на всесоюзній фірмі гамзапису Мелодія літературну копозицію за поємою Котляревського Івана Петровича Енеїда, присвячену 100-річчу з дня народження((9 вересня1769) видатного українського письменника. Ця композиція була надрукована фірмою Мелодія на двох платівках накладом вього в 1500 примірників і на сьогодні є раритетом серед меломанів та шанувальників творчості Котляревського Івана Петровича.

ЛітератураРедагувати

  • Митці України. Енциклопедичний довідник. (за редакцією А.В. Кудрицького), К.: УЕ ім. М.П. Бажана, 1992, стор. 609
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.610.

ПосиланняРедагувати