Франц Кеніг
Кеніг, Франц (нім. Franz Kardinal König; 3 серпня 1905, Варт, Нижня Австрія, Австро-Угорщина – 13 березня 2004, Відень, Австрія) — кардинал Римо-католицької церкви. Архієпископ Відня (10 травня 1956 — 16 вересня 1985).[9] Лавреат Премії Бруно Крайського (2002).[10]
| Франц Кеніг | |
|---|---|
| нім. Franz König | |
 | |
| Народився |
3 серпня 1905[1][2][…] Рабенштайн, Санкт-Пельтен, Нижня Австрія, Австро-Угорщина або Санкт-Пельтен, Австро-Угорщина[4] |
| Помер |
13 березня 2004[1][2][…] (98 років) Відень, Австрія[5][6] |
| Поховання | Собор Святого Стефана |
| Країна |
 Австрія[4][6] |
| Діяльність | богослов, викладач університету, католицький священник, католицький єпископ, філософ, католицький теолог, єпископ |
| Alma mater | Папський Григоріанський університет, Папський Біблійний Інститут і Stiftsgymnasium Melkd |
| Знання мов | німецька[1][7], італійська, латина, французька і російська |
| Заклад | Зальцбурзький університет і Віденський університет |
| Членство | Європейська академія наук і мистецтв і Американська академія мистецтв і наук |
| Посада | кардинал[8], дієцезійний єпископd, титулярний єпископ і Archbishop of Viennad |
| Конфесія | католицька церква[8] |
| Нагороди |
    |
| IMDb | ID 3790763 |
 | |
Участь у громадсько-політичному житті Австрії ред.
Його публічні виступи на громадсько-політичні теми часто ставали темами широкого обговорення в Австрії. Франц Кеніг продовжував повоєнну стратегію австрійських римо-католицьких ієрархів, спрямовану на розмежування між активністю церкви та політичних партій.[11]
Екуменізм, міжнародне співробітництво ред.
Франц Кеніг був активним діячем екуменізму, насамперед налагоджував контакти з православними ієрархами. У списку його подорожей: візити до Патріарха Константинопольського Афінагора І, до Патріарха Румунського в Бухаресті, до Патріарха Александрійського (коптської церкви) в Каїрі, до багатьох інших.
Пожвавленню католицько-православного діалогу сприяло заснування Францем Кенігом фундації «Pro Oriente» в 1965 році. В рамках роботи цієї фундації проводилися міжнародні екуменічні симпозіуми.[12][13]
Кардинал Кеніг заснував фундацію «Communio et Progressio» — «Нова надія для Дунайського регіону». Фундація з 1991 р. присуджувала Премію кардинала Кеніга особам, які зробили значний внесок у співробітництво між наукою, релігією, бізнесом і масмедіа, для вирішення глобальних проблем у питаннях свободи слова та совісті, у зміцненні миру, справедливості, загального розвитку людства. Лавреатом Премії кардинала Кеніга в 2007 р. став Архієпископ Константинополя і Вселенський Патріарх Варфоломій I, на знак визнання його заслуг перед екуменізмом, релігійним миром.[14]
Він також багато зробив для перегляду «справи Галілея», допоміг реабілітації цього знаменитого вченого XVII ст., яка була урочисто проведена папою Іваном Павлом ІІ у 1992 році.[12]
Примітки ред.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Evidence zájmových osob StB
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118564358 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Die 99 Jahre Kardinal Königs. 07.03.2014. www.katholisch.at (нім.). Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ Премія Бруно Крайського.
- ↑ Die 99 Jahre Kardinal Königs. 07.03.2014.
- ↑ а б Die 99 Jahre Kardinal Königs.
- ↑ Stiftung Pro Oriente.
- ↑ . Österreich: Bartholomaios I. kommt. (Memento vom 13. März 2007 im Internet Archive) Radio Vatikan, 6. März 2007. Архів оригіналу за 13 березня 2007. Процитовано 12 травня 2023.