Франц Зельдте

німецький політик

Франц Зельдте — німецький державний і політичний діяч, Рейхсміністр праці (1932—1945), один з керівників організації Сталевий шолом, Обергруппенфюрер СА і СС, прусський державний радник.

Франц Зельдте
нім. Franz Seldte
FranzSeldte1933.jpeg
Народився 29 червня 1882(1882-06-29)[1][2][3]
Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія
Помер 1 квітня 1947(1947-04-01)[3] (64 роки)
Фюрт, Середня Франконія, Баварія, Бізонія
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність політик
Alma mater Брауншвейзький технічний університет і Грайфсвальдський університет
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство Сталевий шолом
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання майор
Партія Німецька національна народна партія і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Автограф Franz Seldte signature.svg
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Орден дома Гогенцоллернів
Почесний знак Німецького Червоного Хреста

БіографіяРедагувати

Син власника хімічної фабрики. Після закінчення гімназії вивчав хімію у Вищій технічній школі Брауншвейга. У 1906 році добровольцем вступив в 66-й магдебурзький піхотний полк. З 1908 року працював на хімічному виробництві. Учасник Першої світової війни, майор. В результаті важкого поранення у Зельдте була ампутована ліва рука. Спочатку служив на Західному фронті, потім був переведений до відділу пропаганди Верховного командування. В кінці війни очолював кінопідрозділ на Тірольському фронті. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.

13 листопада 1918 року заснував «Союз фронтовиків» («Bund der Frontsoldaten»). 25 грудня 1918 року в Магдебурзі разом з колишнім офіцером Генерального штабу Теодором Дуйстерберг (1875—1950) заснував воєнізовану організацію «Сталевий шолом» («Stahlhelm»), основною метою якої стала протидія лівим рухам в Німеччині. На установчому з'їзді Зельдте заявив, що ця організація створюється, щоб «використовувати дух фронтовиків проти свинської революції». Провокаційні витівки підрозділів «Сталевого шолома» мали широке поширення в Німеччині в 20-х рр. У 1924 році Зельдте і Дуйстерберг стали співголовами організації. «Сталевий шолом» мав право-націоналістичну і монархічну орієнтацію. Членами організації були головним чином колишні фронтовики. До кінця 1920-х років вона стала найпотужнішим воєнізованим об'єднанням Німеччини, в якому перебувало досить багато людей, які не брали участі в Першій світовій війні.

З позицій реваншизму Зельдте виступав проти Версальського миру і виплати Німеччиною репарацій її переможцям у війні. З цієї причини на рубежі 20-х — 30-х рр. очолюваний ним «Сталевий шолом» вступив в коаліцію з Німецькою національною народною партією Альфреда Гугенберга і Націонал-соціалістичною німецькою робітничою партією (НСДАП) Адольфа Гітлера. Разом вони висунули «Народні вимоги проти плану Юнга» («Volksbegehren gegen den Young-Plan»).

На початку 1930-х років «Сталевий шолом» вступив в конфлікт з СА, і була проведена зустріч Зельдте, Дуйстерберга і Гітлера, але угода не була досягнута. 11 жовтня 1931 року Зельдте став представником «Сталевого шолома» в «Гарцбургскому фронті», який повинен був об'єднати всі праві та націоналістичні сили Німеччини.

У червні 1932 року Зельдте став рейхсміністром праці в уряді Франца фон Папена. Залишився на своїй посаді під час формування 30 січня 1933 року уряду Гітлера. 27 квітня 1933 року вступив у НСДАП. З березня 1933 року по липень 1934 року Зельдте очолював також створену 5 червня 1931 року Добровільну трудову службу (Freiwillige Arbeitsdienst, FAD), яка займалася пошуком роботи для безробітних, організацією робочих таборів і громадських робіт. 26 липня 1933 присвоєно звання обергруппефорера СА. Після приходу НСДАП до влади в серпні 1933 року FAD була перейменована в Націонал-соціалістичну робітничу службу (National-Sozialistische Arbeitsdienst, NSAD), а 3 липня 1934 року — в Імперську робочу службу (Reichsarbeitsdienst, RAD).

У 1933 році Зельдте був обраний депутатом до Рейхстагу, в грудні того ж року став членом Ради старійшин. У 1934 році був введений до складу Прусської державної ради. 17 лютого 1934 року «Сталевий шолом» став «приєднаною до НСДАП» організацією і отримав назву Націонал-соціалістична ліга колишніх військовослужбовців (NSDFB), на чолі якої залишився Зельдте.

За час існування нацистського режиму компетенція очолюваного Зельдте міністерства, колишнього раніше провідним відомством з трудових і соціальних питань, постійно звужувалася за рахунок посилення ролі в цих питаннях різних державних, партійних і громадських організацій Третього рейху, зокрема, передачі частини його прав очолюваному рейхсляйтером Робертом Лєєм німецькому трудовому фронті і очолюваної рейхсляйтером Константіном Гірлем Імперської робочої службі, що стала 25 серпня 1943 року самостійним міністерством.

В кінці війни Зельдте увійшов до складу фленсбургского уряду наступника Гітлера Карла Деніца як міністр праці, незважаючи на те, що Гітлер у своєму передсмертному «Політичному заповіті» призначив на цей пост чиновника міністерства озброєнь Теодора Хупфауера[4]. В уряді Деніца очолюваного Зельдтом міністерство знову стало керувати всіма питаннями, які були пов'язані з громадськими роботами, але в ситуації розвалу Німеччини особливої ​​ролі це вже не грало.

23 травня 1945 року ув'язнений американськими військами у Фленсбурзі разом з членами уряду К. Деніца. Його передбачалося передати суду одного з Американських військових трибуналів в Нюрнберзі, що розглядав справи вищих урядовців, але Зельдте помер в американському військовому госпіталі під час підготовки процесу.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934
  • Völkischer Beobachter vom 31. Januar 1933, Seite 2, Artikel „Reichsarbeitsminister Franz Seldte“

ПосиланняРедагувати