Францішек Смолька

польський політичний діяч

Францішек Ян Смолька (пол. Franciszek Jan Smolka; 5 листопада 1810, Калуш, нині Україна — 4 грудня 1899, Львів) — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради в 1880-х роках.

Францішек Ян Смолька
Franciszek Jan Smolka
Народився 5 листопада 1810(1810-11-05)
Калуш, нині Україна
Помер 4 грудня 1899(1899-12-04) (89 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність поляк
Діяльність правник, політик
Галузь право
Alma mater юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Науковий ступінь докторський ступінь[2]
Знання мов німецька і польська
Учасник Польське повстання 1863—1864
Членство Галицьке господарське товариство
Посада посол до Галицького сейму[d][3], член Палати Цислейтаніїd[3], Посол до Австрійського райхстагуd[3], член Палати Цислейтаніїd[3], член Палати Цислейтаніїd[3], член Палати Цислейтаніїd[3] і член Палати панів Імперської Ради[d][3]
Партія Польський клубd
Діти Станіслав Смолька[3]
Автограф

Життєпис

ред.
 
Пам'ятник Ф. Смольці, Львів
 
Могила, Личаківський цвинтар

Народився 5 листопада 1810 в м. Калуш (Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині Івано-Франківської области, Україна) в родині поручника війська Австрійської імперії, потім соляного урядника Вінцентія Смольки (Вінцента Шмольке[4]), який походив із знімеченої чеської родини (за іншими даними, батько — німець[4]), що осіла в Пруській Сілезії, та його дружини Анни Немет — угорки за походженням.

Спочатку навчався вдома, потім у домініканів у Львові. У 1831 році закінчив відділ права Львівського університету. Працював у прокуратурі скарбниці у Львові, 1834 року почав працювати в адвокатській канцелярії Павела Родаковского. 1836 року захистив докторат права. У 1840 році відкрив власну адвокатську канцелярію.

Після виїзду Северина Ґощинського з Галичини (літо 1838) був фактичним керівником «Стоваришення люду польського». Протидіяв повстанським тенденціям у ньому, агітації серед селянства, практично розкрив конспірацію. 29 серпня 1841 був заарештований, 3,5 роки відбув у в'язниці. До Смольки неприхильно ставився Людвік Яблоновський, а вийти з ув'язнення сприяв Гуґо Вісньовский. 21 січня 1845 отримав вирок смерти водночас із помилуванням; був позбавлений адвокатської практики, працював у канцеляріях інших адвокатів.

1848 — брав участь у революційних подіях у Відні, під час яких намагався врятувати від самосуду збуреного натовпу військового міністра графа Лятура, але марно: його повісили на очах у Смольки. 1848 року був членом польської Центральної національної ради.

Після революції 1848 набув маєтності в Моршині (тут експериментував із дренуванням), Корчині, Крушельниці. З 1861 року член міської ради Львова. 1868 року створив у Львові «Народно-демократичне товариство» для протидії тій частині польського міщанства, яка під керівництвом Флоріяна Земялковского погоджувалась на компроміс із Віднем.

У 1860-х роках був ініціатором і керівником спорудження «Кургану Люблінської унії» на Високому Замку у Львові.

1871 року програв кілька голосів під час виборів на посаду президента міста Львова Ф. Зємялковскому. Також у цей час мав бізнесові невдачі та значні борги, через що вирішив накласти на себе руки — перерізав горло лезом бритви, однак його врятували лікарі. Борги після продажу маєтностей допоміг виплатити граф Володимир Дідушицький[5].

1881 — обраний президентом Палати послів Державної ради (Райхсрату) (нижня палата австрійського парламенту). Після відставки цісар надав Ф. Смольці місце дожиттєвого члена Палати панів (Палаті вельмож) австрійського Райхсрату.

Проживав і помер на другому[6] поверсі будинку № 18 на вул. Словацького[7]. Був похований урочисто коштом влади краю на Личаківському цвинтарі Львова[8][9].

Вшанування

ред.

На площі П. Григоренка у Львові (колись площа Ф. Смольки) у 1913-1949 стояв пам'ятник[10] Францішекові Смольці,[11] виконаний Тадеушем Блотницьким[12].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 229. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #138466173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б в г д е ж и Wer ist Wer
  4. а б Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 77.
  5. Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 79.
  6. Може, то стара нумерація, тому — на 3-му.
  7. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 144.
  8. Kieniewicz S. Smolka Franciszek Jan (1810—1899)… — S. 317. (пол.)
  9. Його могила поруч із могилою Володимира Івасюка.
  10. 1939 року у Львові зник пам'ятник калушанину Франциску Смольці, який був президентом парламенту Австро-Угорщини. ФОТО
  11. Козловський Б. Францішек Смолька насипав курган на Високому Замку [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  12. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 140. (пол.)

Джерела

ред.