Францішек Смолька
Францішек Ян Смолька (пол. Franciszek Jan Smolka; 5 листопада 1810, Калуш, нині Україна — 4 грудня 1899, Львів) — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради в 1880-х роках.
| Францішек Ян Смолька | |
|---|---|
| Franciszek Jan Smolka | |
.jpg) | |
| Народився |
5 листопада 1810 Калуш, нині Україна |
| Помер |
4 грудня 1899 (89 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Громадянство |
 Австрійська імперія → .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | поляк |
| Діяльність | правник, політик |
| Галузь | право |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[2] |
| Знання мов | німецька і польська |
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
| Членство | Галицьке господарське товариство |
| Посада | посол до Галицького сейму[d][3], член Палати Цислейтаніїd[3], Посол до Австрійського райхстагуd[3], член Палати Цислейтаніїd[3], член Палати Цислейтаніїd[3], член Палати Цислейтаніїd[3] і член Палати панів Імперської Ради[d][3] |
| Партія | Польський клубd |
| Діти | Станіслав Смолька[3] |
| Автограф |
 |
Життєпис ред.
Народився 5 листопада 1810 в м. Калуш (Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині Івано-Франківської области, Україна) в родині поручника війська Австрійської імперії, потім соляного урядника Вінцентія Смольки (Вінцента Шмольке[4]), який походив із знімеченої чеської родини (за іншими даними, батько — німець[4]), що осіла в Пруській Сілезії, та його дружини Анни Немет — угорки за походженням.
Спочатку навчався вдома, потім у домініканів у Львові. У 1831 році закінчив відділ права Львівського університету. Працював у прокуратурі скарбниці у Львові, 1834 року почав працювати в адвокатській канцелярії Павела Родаковского. 1836 року захистив докторат права. У 1840 році відкрив власну адвокатську канцелярію.
Після виїзду Северина Ґощинського з Галичини (літо 1838) був фактичним керівником «Стоваришення люду польського». Протидіяв повстанським тенденціям у ньому, агітації серед селянства, практично розкрив конспірацію. 29 серпня 1841 був заарештований, 3,5 роки відбув у в'язниці. До Смольки неприхильно ставився Людвік Яблоновський, а вийти з ув'язнення сприяв Гуґо Вісньовский. 21 січня 1845 отримав вирок смерти водночас із помилуванням; був позбавлений адвокатської практики, працював у канцеляріях інших адвокатів.
1848 — брав участь у революційних подіях у Відні, під час яких намагався врятувати від самосуду збуреного натовпу військового міністра графа Лятура, але марно: його повісили на очах у Смольки. 1848 року був членом польської Центральної національної ради.
Після революції 1848 набув маєтності в Моршині (тут експериментував із дренуванням), Корчині, Крушельниці. З 1861 року член міської ради Львова. 1868 року створив у Львові «Народно-демократичне товариство» для протидії тій частині польського міщанства, яка під керівництвом Флоріяна Земялковского погоджувалась на компроміс із Віднем.
У 1860-х роках був ініціатором і керівником спорудження «Кургану Люблінської унії» на Високому Замку у Львові.
1871 року програв кілька голосів під час виборів на посаду президента міста Львова Ф. Зємялковскому. Також у цей час мав бізнесові невдачі та значні борги, через що вирішив накласти на себе руки — перерізав горло лезом бритви, однак його врятували лікарі. Борги після продажу маєтностей допоміг виплатити граф Володимир Дідушицький[5].
1881 — обраний президентом Палати послів Державної ради (Райхсрату) (нижня палата австрійського парламенту). Після відставки цісар надав Ф. Смольці місце дожиттєвого члена Палати панів (Палаті вельмож) австрійського Райхсрату.
Проживав і помер на другому[6] поверсі будинку № 18 на вул. Словацького[7]. Був похований урочисто коштом влади краю на Личаківському цвинтарі Львова[8][9].
Вшанування ред.
На площі П. Григоренка у Львові (колись площа Ф. Смольки) у 1913-1949 стояв пам'ятник[10] Францішекові Смольці,[11] виконаний Тадеушем Блотницьким[12].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 229. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138466173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и Wer ist Wer
- ↑ а б Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 77.
- ↑ Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 79.
- ↑ Може, то стара нумерація, тому — на 3-му.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 144.
- ↑ Kieniewicz S. Smolka Franciszek Jan (1810—1899)… — S. 317. (пол.)
- ↑ Його могила поруч із могилою Володимира Івасюка.
- ↑ 1939 року у Львові зник пам'ятник калушанину Франциску Смольці, який був президентом парламенту Австро-Угорщини. ФОТО
- ↑ Козловський Б. Францішек Смолька насипав курган на Високому Замку [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 140. (пол.)
Джерела ред.
- Козловський Б. Францішек Смолька насипав курган на Високому Замку // Високий Замок. — 2006. — 2 листопада.
- Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 77—83. — ISBN 978-617-629-024-7.
- Мудрий М. М. Смолька Францішек // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 675. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Смолька // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Kieniewicz S. Smolka Franciszek Jan (1810—1899) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/2, zeszyt 161. — S. 314—318. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — 276 s. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |