Вікіпедія

Франтішек Грубін

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Франтішек Грубін (чеськ. František Hrubín; 17 вересня 1910, Виногради[1] — 1 березня 1971, Чеські Будейовиці) — чеський письменник, поет, драматург, сценарист і перекладач. Писав природну та любовну лірику, згодом звернувся до поезії, що відображає тривоги та переживання. Також працював у галузі драматургії та кінематографії, створюючи сценарії для фільмів. Як перекладач, особливо зосереджувався на французькій літературі, адаптуючи твори класичних авторів чеською мовою.

Франтішек Грубін
František Hrubín
Франтішек Грубін у 1942 році
ПсевдоБ. Червений, К. Влашек, Рафаель, Іван Грубін, Й. Грубін
Народився17 вересня 1910(1910-09-17)
Виногради (Прага), Австро-Угорщина
Помер1 березня 1971(1971-03-01) (60 років)
Чеські Будейовиці, Чехословаччина
·Серцева недостатність
ПохованняВишеградське кладовище
ГромадянствоЧехія Чехія
Національністьчех
Діяльністьписьменник, поет, драматург, перекладач, редактор, сценарист
Alma materКарлів університет
Знання мов
ЗакладMunicipal Library of Pragued Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1930–1970
Magnum opusРоманс для флюгельгорна
Діти
Автограф
НагородиОрден національного художника Чехословаччини (1966)
IMDbID 0398681 Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Ранні роки

ред.

Франтішек Грубін народився в родині будівельного асистента Франтішека Грубіна (1880) з Брежан та Анни Новотної (1887) з Лешан. Його родина проживала у Виноградах, однак із початком Першої світової війни батька мобілізували, і мати в 1914 році переїхала з синами до свого батька, Йозефа Новотного, у село Лешани. Грубін ріс у мальовничому регіоні Посазаві, який відіграв значну роль у його творчому становленні. Лешани стали важливим місцем у його житті, адже саме тут він отримав свої перші літературні враження, які пізніше трансформувалися у його твори. З дитинства він захоплювався природою, фольклором та народною культурою, що згодом відобразилося у його поезії.[2]

Освіта та рання діяльність

ред.

З 1916 по 1922 рік навчався в місцевій школі Лешан. Після цього продовжив освіту в кількох гімназіях Праги, де проявив талант до літератури. Уже в юнацькі роки почав писати власні поезії, які відзначалися глибоким емоційним забарвленням. Після закінчення школи у 1932 році вступив до Карлового університету, де намагався вивчати філософію та право, але не завершив навчання через матеріальні труднощі. Від 1934 року працював у Міській бібліотеці Праги, а згодом — у Міністерстві інформації Чехословаччини, де мав змогу спілкуватися з провідними літераторами країни.

Родина

ред.

2 грудня 1939 року Франтішек одружився з Ярмілою Голою.[1] У них народилося двоє дітей: дочка Їтка (1940–2020), яка стала перекладачкою, та син Віт (1945–1995), кінорежисер і телевізійний продюсер.[2] Родина Грубіна підтримувала тісні зв'язки з багатьма діячами культури, що сприяло його творчому розвитку.

Творчість та суспільна діяльність

ред.

Франтішек Грубін відіграв значну роль у заснуванні дитячого журналу "Mateřídouška", який редагував у 1945–1948 роках. Він прагнув донести до дітей любов до поезії, розвивати їхню уяву та естетичне сприйняття світу. Перекладав з французької (наприклад, Шарль Бодлер, Стефан Малларме, Артюр Рембо, Поль Верлен), німецької та, у лінгвістичній співпраці, з низки інших мов (наприклад, китайської, індійських мов, російської, сербськохорватської).[3]

На II з'їзді Спілки чехословацьких письменників (1956) разом із Ярославом Сейфертом різко критикував зв'язок літератури з політикою. Він публічно підтримав переслідуваних митців, зокрема поета Їржі Колара, і виступив проти негативних оцінок творчості Франтішка Галаса.[4] Через ці заяви Грубіна на деякий час позбавили можливості публікувати власні твори, дозволяючи лише переклади та дитячу літературу. Його самостійна творчість неодноразово зазнавала цензурних обмежень.

Останні роки

ред.

З 1945 року мешкав у Празі-Голешовицях і Лешанах, а також часто відвідував Хлум у Тршебоні, де згодом придбав будинок. Останні роки життя були непростими через політичні утиски та стан здоров'я. Незважаючи на труднощі, він продовжував працювати, перекладаючи та редагуючи літературні твори.

Франтішек Грубін помер 1 березня 1971 року в Чеських Будейовиціх. Похований на Вишеградському кладовищі в Празі, де його могила стала місцем вшанування для шанувальників його творчості.

Цікаві факти

ред.

Під час II з'їзду Спілки чехословацьких письменників "Літерарні новіни" спершу опублікували виступи Грубіна та Сейферта в повному обсязі[5], проте випуск від 20 травня 1956 року вже не містив їхніх промов, залишаючи лише виступи інших учасників дискусії.[6]

За спогадами чеського літературознавця Вацлава Черного, під час візиту до Парижа у 1966 році Грубін отримав листа від письменника Яна Чепа, який запрошував його на зустріч. Однак Грубін, лояльний до режиму, продемонстрував свою відданість владі, демонстративно знищивши листа в присутності свідків.[7]

Ф. X. Шалда про творчість Грубіна сказав: "Тихий екстатик і зачарований мелодик".

Переклади

ред.
  • "Куємо щастя" : Уривок з поеми / Пер. В.Швеця // Дніпро. - 1950. - №8. - С. 14-16
  • "У новорічну ніч" : Вірш / Пер. Т. Масенка // Вітчизна. - 1956. - Nº 5. - C. 102—103.
  • «...Нехай в тобі, мій співе, сумнів біль...» : Вірш / Пер. Г. Кочура // Вітчизна. - 1960. - Nº 5. — С. 113.
  • "Життя" ; "Сонячний ліс"; «З дівчиною біля кринички в лузі...»: Вірші / Пер. В. Стругинського // Всесвіт. — 1966. - Nº 5. — C. 79-81.
  • "Пора закоханих" : Вірш / Пер. Р. Лубківського // Жовтень. — 1972.— Nº 7. — С. 16.
  • "Про що співає деревце": збірка віршів для дітей / Ф. Грубін ; пер. з чес. Володимира Лучука. — Київ, 1975.
  • [Вірші] / Ф. Грубін ; пер. з чес. Володимира Лучука // Чарівний глобус. — Львів, 1977.
  • "Мізинчик та його товариші": казки / Ф. Грубін ; пер. з чес. В. Бичка; мал. О. Кошеля. — К.: Веселка, 1982. — 40 с.: іл.

Поетичні збірки

ред.

Проза

ред.

Драма

ред.

Твори для дітей

ред.

Франтішек Грубін писав дитячі вірші, загадки, лічилки, пісеньки та казки:

Нагороди та визнання

ред.

Державні премії:

Вшанування пам’яті

ред.

Назви вулиць:

Пам'ятники та меморіальні місця:

  • Бюст Франтішека Грубіна встановлено в Гавіржові та Хлумі у Тршебоні
  • У 2015 році обговорювалося питання встановлення пам'ятної дошки Франтішека Грубіна у Празі 7

Меморіальна кімната:

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Archivní katalog. katalog.ahmp.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
  2. ↑ а б Lexikon české literatury. Sv. 2: 2. H - L, dodatky k LČL 1, A - G K - L, dodatky A - G. Praha: Academia. 1993. ISBN 978-80-200-0345-4.
  3. ↑ Hrubín František. databaze.obecprekladatelu.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
  4. ↑ Projev Františka Hrubína na 2. sjezdu československých spisovatelů | V noci jsem snil, že jsem motýlem. www.odaha.com. Процитовано 8 лютого 2025.
  5. ↑ Ústav pro českou literaturu AV ČR, v. v. i. | Digitalizovaný archiv časopisů | LitNII/5.1956/18/10.png. archiv.ucl.cas.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
  6. ↑ Ústav pro českou literaturu AV ČR, v. v. i. | Digitalizovaný archiv časopisů | LitNII/5.1956/20/1.png. archiv.ucl.cas.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
  7. ↑ Černý, Václav (1992). Paměti (вид. Vyd. 2., rozšiřené). V Brně: Atlantis. ISBN 978-80-7108-072-5.

Література

ред.
  • Вацлав ЧЕРНИЙ. "Спогади: 1945–1972". Т. 3. 2-ге розширене видання. Брно: Atlantis, 1992. 670 с. ISBN 80-7108-036-5.
  • Владімір ФОРСТ (ред.) та ін. "Лексикон чеської літератури: особистості, твори, установи". Т. 2, H–L. Ч. 1, H–J. Перше видання. Прага: Academia, 1993. 589 с. ISBN 80-200-0345-2.
  • Іва МАЛКОВА. "Адресат Франтішек Грубін: листи Ф. Грубіна, Я. Сейферта, Й. Стрнадла, Е. Фринти". Перше видання. Брно: Host, 2010. 376 с. (Spis OU, ч. 212/2010). ISBN 978-80-7294-373-9. (З архівної спадщини Франтішека Грубіна).
  • Іва МАЛКОВА. "Франтішек Грубін з архівних фондів". Перше видання. Острава: Філософський факультет Остра́вського університету, 2011. 336 с. ISBN 978-80-7368-971-1.
  • Іва МАЛЬКОВА, Даніел РЖЕГАК. "Творча особистість Франтішека Грубіна: бібліографія". Перше видання. Брно: Host, 2009. 333 с. ISBN 978-80-7368-740-3.
  • Йозеф СТРНАДЕЛ. "Франтішек Грубін". Перше видання. Прага: Československý spisovatel, 1980. 207 с., 8 нумерованих с. ілюстрацій. Портрети письменників.
  • Мирослав ПЕТРЖІЧЕК. "Коментарі до сучасної чеської поезії". Перше видання. Прага: Československý spisovatel, 1957. 117 с.
  • Ян ЗАГРАДНІЧЕК та ін. "Під знаком „jadis“…: взаємне листування Яна Заграднічка та Франтішека Грубіна (1937–1950)". Перше видання. Пршибрам: Pistorius & Olšanská, 2018. 204 с. (Scholares, т. 57). ISBN 978-80-7579-029-3.

Зовнішні посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Франтішек_Грубін