Франсіско де Паула де Бурбон

Франсіско де Паула Антоніо де Бурбон і Бурбон-Пармський (ісп. Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma; 10 березня 1794, Королівський палац у Аранхуес — 13 серпня 1865, Мадрид) — іспанський інфант, герцог Кадіський, молодший син короля Карла IV і королеви Марії Луїзи. Дядько і одночасно свекор королеви Ізабелли II.

Франсіско де Паула де Бурбон
Ім'я при народженні	ісп. Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma
Народився	10 березня 1794(1794-03-10)[…] Аранхуес, Мадрид, Іспанія
Помер	13 серпня 1865(1865-08-13) (71 рік) Мадрид, Іспанія ·колоректальний рак
Поховання	Пантеон Інфантів
Країна	Іспанія
Місце проживання	Palace of the Infanta Carlotad
Діяльність	аристократ, політик
Знання мов	іспанська і каталанська
Титул	герцог і інфант Іспаніїd
Посада	кастелян Ампостиd
Рід	Іспанські Бурбони
Батько	Карл IV
Мати	Марія Луїза Пармська
Брати, сестри	Дон Карлос Маріа Ісідро де Бурбон, Фердинанд VII, Infanta María Amalia of Spaind, Марія Ізабелла Іспанська, Марія Луїза Іd, Карлота Жоакіна Іспанська і Марія-Крістіна Бурбон-Сицілійська
У шлюбі з	Луїза Карлота Бурбон-Сицилійська і Teresa Arredondo y Ramírez de Arellanod
Діти	Франсіско де Асіс Бурбон, Infante Enrique of Spaind, Infanta Maria Cristina of Spaind, Амалія де Бурбон, Хосефіна Фернанда де Бурбон, Ізабелла Фернанда де Бурбон, Infanta Luisa Teresa of Spaind, Francisco de Asís Luis de Borbónd, Едуардо Феліпе Іспанськийd, Ricardo María de Arredondod, Infante Fernando Maria of Spaind і Марія Тереза Іспанськаd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Освіта молодого інфанта була перервана Іспансько-французькою війною. Вигнання 14-річного Франсіско спровокувало Мадридське повстання в травні 1808 року, яке жорстоко придушили французькі війська. Протягом наступних десяти років він жив у вигнанні разом з батьками спочатку в Марселі, а потім — в Римі. У 1818 році Франсіско де Паула повернувся до Іспанії, де брат, король Фердинанд VII надав йому безліч почестей і привілеїв. Цікавився художньою діяльністю, практикувався як художник і співак.

У 1819 році одружився зі своєю племінницею принцесою Луїзою Карлотою, старшою дочкою своєї сестри Марії Ізабелли. У пари народилося одинадцять дітей, які активно втручалися в політичне життя Іспанії. Луїза Карлота зіграла важливу роль, щоб іспанський престол дістався королеві Ізабеллі II, яка доводилася їй невісткою. У період регентства королеви Ізабелли II, Франсіско де Асіз був виключений з уряду королевою Марією Крістіною Бурбон-Сицилійською. Він і його дружина стали в опозицію до лібералів і були змушені покинути Іспанію, переїхавши до Франції в 1838 році. В Іспанію вони повернулися за наступника Марії Крістіни, був регентом Бальдомеро Еспартеро. Замішані в змові проти нього, вони були змушені вирушити знову в вигнання. Після досягнення королевою Ізабеллою II повноліття вони змогли повернутися назад. Інфант з дружиною зосередили всі сили, щоб одружити свого сина Франсіска де Асіс з панівною королевою. Луїза Карлота померла в 1844 році. У 1846 році їх син одружився з королевою. Після цього Франсіско де Паула став свекром королеві і займав чільне становище при дворі Ізабелли II. Однак, коли він спробував втрутитися в політику, то був знову висланий за кордон в 1849 році. У 1852 році, за згодою королеви вступив у другий шлюб (морганатичний), помер дванадцять років потому.