Відкрити головне меню

Франсіско Рібальта (ісп. Francisco Ribalta 2 червня,1565, Сольсона, Леріда — 14 січня, 1628,) — іспанський художник перехідної доби від іспанського маньєризму до раннього бароко.

Франсіско Рібальта
ісп. Francisco Ribalta
Ribalta-san lucas.jpg
«Св. Лука малює Мадонну» або «Автопортрет».
При народженні ісп. Francisco Ribalta
Народження 2 червня 1565(1565-06-02)
Сольсона, Леріда
Смерть 14 січня 1628(1628-01-14) (62 роки)
  Валенсія
Громадянство Іспанія
Релігія Римо-католицька церква
Жанр портрет, релігійний живопис
Діяльність художник
Напрямок маньєризм,караваджизм, реалізм
Роки творчості 1583—1627
Вплив маньєризм (варіант Ескорала), караваджизм

Франсіско Рібальта у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Майбутній художник народився у Сольсоні, Леріда. 1572 року родина із сином перебралась на житло у місто Барселону. Відомо, що його батько був кравець. Батько помер рано і хлопця пристроїли до майстерні художника. По смерті батька він разом із старшим братом продали землю і виноградник у Сольсоні, що отримали у спадок. 1582 року він відбув у Мадрид. Від цього року відомий його перший релігійний образ «Приготування до розп'яття Христа», де художник-початківець намагався довести власну спроможність бути самостійним майстром, здатним створити власну композицію і подати її у фантазійному пейзажі.

До раннього періоду творчості належить декілька творів з помітним впливом італійських майстрів. Так, він створив власну копію з копійної композиції Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря», що бачив в трапезній якогось монастиря. На нього справили враження твори римського художника Себастьяно дель Пйомбо, так, він практично повторив фігуру Христа на шляху на Голгофу, відому за малюнками римського майстра. Відомим центром маньєристичного стилю у Іспанії його часів був Ескоріал, монастир і палац іспанського короля Філіпа ІІ, де працювала бригада італійських майстрів-маньєриств. Ранні твори Рібальти несуть помітний вплив маньєризму ескоріального варіанта. Серед них картина «Мучеництво св. Катерини Александрійської» з елегантню і перекрученою фігурою святої з Александрії.

Власна родинаРедагувати

В роки перебування і праці у Мадриді він пошлюбився із Агнесою Пелайо. В родині було дві доньки і син. Дружина художника померла 1601 року. Син (Хуан Рібальта) теж став художником.

Праця у ВаленсіїРедагувати

На переїзд до Валенсі могло вплинути декілька фанторів. В Мадриді померла дружина художника. 1598 року помер король Філіп ІІ і у художника пропали шанси отримати замови на декоративні роботи у монастирі Ескоріал.

Відомо, що він був у дружніх стосунках із Лопе де Вега, іспанським драматургом і особистим секретарем маркіза де Мальпіка. Маркіз у свою чергу був братом архієпископа Хуана де Рібери, котрий активно цікавився мистецтвом. Відомо, що архієпископ у той період опікувався облаштуванням образами валенсіанського коледжу Корпус Крісті. Вже в лютому 1599 року Франсіско Рібальта вже працював у Валенсії.

Період праці у Валенсії стане доволі плідним і Франсіско Рібальту схильні вважати один із засновників валенсіанської школи живопису доби раннього бароко.

Його караваджизм мав витоками не стільки твори самого Караваджо, скільки твори іспанських послідовників римського майстра та впливи митців Венеції, тих же Себастьяно дель Пйомбо чи Бассано. Його краваджизм, на думку аналітиків, був доволі недінамічним і консервативним.

Учні РібальтиРедагувати

  • Хуан Рібальта (1596—1628)
  • Вісенте Кастелло (бл. 1586—1636)

Обрані твори (перелік)Редагувати

 
Франсіско Рібальта. «Франциск Ассізький біля розп'ятого Христа», 1620 р. Музей витончених мистецтв Валенсії


  • «Приготування Христа до Розп'яття», Ермітаж
  • «Св. Лука малює Мадонну» (автопортрет)
  • «Видіння Франциска Ассізького і янгельська музика»
  • «Мучеництво св. Катерини Александрійської», Ермітаж
  • «Благовіщення» для монастиря Втілення у Мадриді
  • «Свята Родина», Королівська колегія Корпус Крісті, Валенсія
  • «Таємна вечеря», Королівська колегія Корпус Крісті, Валенсія
  • «Шлях на Голгофу»
  • «Розп'яття»
  • «Оплакування Христа»
  • «Мертвий Христос і два янголи», Національний музей Прадо, Мадрид
  • «Вівтар Портацеллі»
  • «Св. Бруно»
  • «Видіння падре Франсіско Херонімо Сімона», Національна галерея (Лондон)
  • «Св. Амвросій»
  • «Франциск Ассізький біля розп'ятого Христа»
  • «Апосол Павло»
  • «Св. Іван Хреститель»

Обрані твори (галерея)Редагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Гос. Эрмитаж, каталог 1, Ленинград, Аврора, 1976
  • Малицкая К. М. «Испанская живопись 16-17 веков», М, 1947, див. Маліцкая Ксенія Михайлівна
  • Benito Domenech, Fernando (1987). Los Ribalta y la pintura valenciana de su tiempo, catálogo de la exposición. Valencia-Madrid. ISBN 978-84-505-6705-2.
  • Pérez Sánchez, Alfonso E. (1992). Pintura barroca en España (1600—1750). Cátedra, Madrid. ISBN 84-376-0994-9.
  • Piombo (1995). Sebastiano del Piombo en España. Madrid, Museo del Prado, catálogo de la exposición. ISBN ISBN 84-87317-42-1.