Франко Васкес (італ. Franco Vázquez, нар. 22 лютого 1989, Танті) — італійський футболіст аргентинського походження, півзахисник «Кремонезе». Грав за національну збірну Італії і національну збірну Аргентини.

Ф
Франко Васкес
Особисті дані
Повне ім'я Франко Даміан Васкес
Народження 22 лютого 1989(1989-02-22)[1][2][…] (35 років)
  Тантіd, Punilla Departmentd, Кордова, Аргентина
Зріст 187 см[4]
Вага 81 кг[4]
Громадянство  Аргентина
 Італія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Кремонезе»
Номер 20
Юнацькі клуби
2003—2005
2005—2007
Аргентина «Барріо Парк»
Аргентина «Бельграно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007–2011 Аргентина «Бельграно» 98 ( 15 )
2012–2016 Італія «Палермо» 105 ( 22 )
2012–2013   Іспанія «Райо Вальєкано» 18 ( 3 )
2016–2021 Іспанія «Севілья» 140 ( 18 )
2021–2023 Італія «Парма» 70 (25)
2023– Італія «Кремонезе» 4 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015 Італія Італія 2 (0)
2018 Аргентина Аргентина 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 травня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 травня 2023.

Клубна кар'єра ред.

Народився 22 лютого 1989 року в місті Танті в родині аргентинця та італійки, уродженки міста Падуя[5]. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Барріо Парк» та «Бельграно».

У дорослому футболі дебютував 2007 року виступами за команду клубу «Бельграно», в якій провів чотири роки, взявши участь у 98 матчах чемпіонату.

29 грудня 2011 року Васкес приєднався до італійського «Палермо»[6]. Дебютував у новій команді 8 січня в матчі проти «Наполі», і провів до кінця сезону 14 матчів (в основному з виходів на заміну).

24 серпня 2012 року перейшов на правах оренди в іспанський «Райо Вальєкано»[7]. В новій команді Франко також здебільшого виходив на заміни і не зміг закріпитись в першій команді клубу, через що в кінці сезону повернувся в «Палермо».

Після повернення поступово став основним гравцем команди і допоміг їй у сезоні 2013/14 виграти Серію Б і вийти в еліту. Загалом за три сезони відіграв за клуб зі столиці Сицилії понад 100 матчів в національному чемпіонаті.

2016 року повернувся до Іспанії, приєднавшись до лав «Севільї». У цій команді був стабільним гравцем основного складу протягом чотирьох сезонів, а у своєму останньому у її складі сезоні 2020/21 перебував у ротації. Загалом за п'ять років взяв участ у майже 200 іграх «Севільї» в різних турнірах.

Протягом 2021–2023 років знову грав в Італії, де захищав кольори друголігової «Парми». Влітку 2023 року став гравцем «Кремонезе», ще одного представника Серії B.

Виступи за збірну ред.

Васкес мав крім аргентинського ще й італійське громадянство, що викликало інтерес збірної Італії, оскільки Франко ніколи не грав на міжнародному рівні за аргентинські збірні. Проте сам гравець не був впевнений в тому, чи варто прийняти можливий майбутній виклик[8]. Пізніше, в січні 2015 року, Васкес заявив, що він, ймовірно, прийме виклик головного тренера збірної Італії Антоніо Конте через високу конкуренцію за місце в збірній Аргентині[9].

21 березня 2015 року Васкес отримав свій перший виклик італійську збірну на матчі кваліфікаційного раунду до Євро-2016 проти Болгарії і товариської гри проти збірної Англії[10]. Тренер італійців Антоніо Конте був підданий критиці за виклик аргентинського гравця, разом з яким був викликаний ще й уродженець Бразилії Едер. Виступаючи на засіданні Серії A 23 березня 2015 тренер Роберто Манчіні сказав:

«Збірна Італії повинна бути італійською. Італійський гравець заслуговує того, щоб грати за національну збірну. А хтось, хто не народився в Італії, навіть якщо у них тут є родичі, я не думаю, що заслуговують на це»[11].

У відповідь Конте заявив:

«якщо Мауро Каморанезі [який народився в Аргентині] дозволили виступати, щоб допомогти Італії виграти Кубок світу 2006 року, то чому не можуть Едер і Франко Васкес привести збірну Італії до слави в наступному чемпіонаті Європи?»[12].

Крім того, він додав, що на останньому чемпіонаті світу, що пройшов 2014 року, 83 з 700 гравців були народжені в іншій країні[13].

31 березня 2015 року Франко дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Англії (1:1), замінивши на 61 хвилині саме Едера[14]. Загалом провів у формі головної команди Італії 2 матчі.

Згодом восени 2018 року все ж дебютував і в іграх національної збірної Аргентини. Відіграв три матчі у складі цієї команди.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Станом на 13 травня 2023 року
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2007-08   «Бельграно» ПБН (ІІ) 4 0 4 0
2008-09 ПБН (ІІ) 15+2[15] 1+0 17 1
2009-10 ПБН (ІІ) 31 4 31 4
2010-11 ПБН (ІІ) 30+2[15] 7+0 32 7
2011-12 ПД 18 3 18 3
Усього за «Бельграно» 98+4 15+0 102 15
2011-12   «Палермо» A 14 0 КІ ЛЄ 14 0
2012-13   «Райо Вальєкано» ПД 18 3 КІ 1 0 19 3
2013-14   «Палермо» B (ІІ) 18 4 КІ 1 0 19 4
2014-15 A 37 10 КІ 1 0 - - - - - - 38 10
2015–16 A 36 8 КІ 2 0 - - - - - - 38 8
Усього за «Палермо» 105 22 4 0 - - - - 109 22
2016–17   «Севілья» ПД 30 7 КІ 0 0 ЛЧ 5 0 СУ+СІ 1+2 1+0 38 8
2017–18 ПД 30 4 КІ 7 1 ЛЧ 7 0 - - - 44 5
2018–19 ПД 34 3 КІ 5 0 ЛЄ 12 3 СІ 1 0 52 6
2019–20 ПД 31 3 КІ 1 1 ЛЄ 10 2 - - - 42 6
2020–21 ПД 15 1 КІ 2 0 ЛЧ 4 0 СУ 1 0 22 1
Усього за «Севілью» 140 18 15 2 38 5 5 1 198 26
2021–22   «Парма» B (ІІ) 34 14 КІ 1 0 - - - - - - 35 14
2022–23 B (ІІ) 35 10 КІ 1 0 - - - - - - 36 10
Усього за «Парму» 69 24 2 0 - - - - 71 24
2023–24   «Кремонезе» B (ІІ) 0 0 КІ 1 1 - - - - - - 1 1
Усього за кар'єру 435 79 23 3 38 5 5 1 501 88

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Аргентина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
7-9-2018 Лос-Анджелес Аргентина   3 – 0   Гватемала товариський матч -   56' -   63'
11-10-2018 Ер-Ріяд Ірак   0 – 4   Аргентина товариський матч -   46'
16-11-2018 Кордова Аргентина   2 – 0   Мексика товариський матч -   72'
Усього Матчів 3 Голів 0

Досягнення ред.

«Севілья»

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. BDFA
  4. а б Profilo e statistiche su Palermocalcio.it. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
  5. Dorrington, Nick (30 березня 2015). Vazquez could use Italy call-up to prove success isn't limited to Palermo. ESPN. Процитовано 23 червня 2015.
  6. VAZQUEZ A PALERMO "FELICE DI ESSERE QUI" [VAZQUEZ IN PALERMO "HAPPY TO BE HERE"] (Italian) . ilpalermocalcio.it. 29 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2011.
  7. VAZQUEZ AL RAYO VALLECANO [VAZQUEZ TO RAYO VALLECANO] (Italian) . US Città di Palermo. 27 серпня 2012. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 27 серпня 2012.
  8. Serie A Palermo, Vazquez: «Giocare per l'Italia? Decisione difficile» [Serie A Palermo, Vázquez: "Playing for Italy? Tough decision"] (Italian) . Corriere dello Sport. 1 грудня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
  9. Le promesse di Franco Vazquez: "Rimango a Palermo e accetto di giocare per l'Italia" [The promises of Franco Vázquez: "I'm staying at Palermo and I accept playing for Italy"] (Italian) . Giornale di Sicilia. 18 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
  10. Nazionale, Conte chiama Eder, Vazquez e Valdifiori per Bulgaria e Inghilterra [National team, Conte calls up Éder, Vázquez and Valdifiori for Bulgaria and England] (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 21 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  11. Roberto Mancini believes that foreign-born players should NOT be able to play for Italy
  12. http://www.espnfc.us/italy/story/2363437/antonio-conte-defends-use-of-foreign-born-players-on-italy-squad
  13. [Конте: "Я не первый и не последний, кто вызвал в сборную «ориунди» http://football.ua/euro2016/266580-konte-ja-ne-pervyjj-i-ne-poslednijj-kto-vyzval-v-sbornuju-oriundi.html]
  14. Italy 1-1 England. BBC Sport. 31 березня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  15. а б Плей-оф за підвищення у класі
  16. Wilkinson, Jack (21 серпня 2020). Sevilla 3-2 Inter Milan: Sevilla edge five-goal thriller for sixth Europa League crown. Sky Sports. Процитовано 21 серпня 2020.

Посилання ред.