Фрадков Михайло Юхимович

Миха́йло Юхи́мович Фрадко́в (нар. 1 вересня 1950, с. Курумоч, Красноярський район, Куйбишевська область, РРФСР) — російський політик.

Фрадков Михайло Юхимович
Народився 1 вересня 1950(1950-09-01)[1][2] (73 роки)
Куйбишев, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність політик, економіст
Alma mater Московський державний технологічний університет «Станкін»d і Всеросійська академія зовнішньої торгівліd
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Знання мов російська
Посада Директор Служби зовнішньої розвідки Росіїd і голова Уряду Російської Федерації
Військове звання полковник
Партія КПРС, Вітчизна — вся Росіяd і Єдина Росія
Конфесія РПЦ
Діти Фрадков Петро Михайловичd і Pavel Fradkovd
Нагороди
Орден Святого Георгія IV ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Олександра Невського Орден Мужності орден «За військові заслуги» Орден Пошани (Російська Федерація) медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»
Сайт government.ru/government/

Голова уряду Російської Федерації (з 5 березня 2004 за 12 вересня 2007 року), директор Служби зовнішньої розвідки Росії (з 6 жовтня 2007 до 5 жовтня 2016 року).

Життєпис ред.

Освіта ред.

Кар'єра ред.

 
Країни, в яких Михайло Фрадков потрапив під санкції
  • 1973—1975 — працював в апараті радника з економічних питань при посольстві СРСР в Індії.
  • З 1975 року працював в зовнішньоторговельному об'єднанні «Тяжпромекспорт».
  • З 1984 року працював на різних посадах в Головному управлінні поставок, в Головному управлінні координації та регулювання зовнішньоекономічних операцій міністерства зовнішніх економічних зв'язків СРСР.
  • У 1991—1992 роках — старший радник Постійного представництва РФ при відділенні ООН і інших міжнародних організацій в Женеві.
  • У 1993—1997 роках — перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків РФ.
  • З 1997 року — тимчасовий виконувач обов'язків міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі РФ.
  • У 1997—1998 роках — міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі РФ.
  • У квітні 1998 року пішов у відставку з посади міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі РФ.
  • У 1997—1998 роках був членом Урядової комісії з питань Співдружності Незалежних Держав і Комісії уряду РФ по оперативних питаннях.
  • З квітня 1998 року — голова ради директорів компанії «Інгосстрах», одночасно з грудня 1998 року очолював секцію по страхуванню в Консультативній Раді з іноземних інвестицій під патронажем Євгенія Примакова.
  • Лютий — травень 1999 року — генеральний директор страхової компанії «Інгосстрах».
  • У травні 1999 року посів посаду міністра торгівлі РФ у складі уряду Сергія Степашина і зберіг його при формуванні кабінету Володимира Путіна в серпні 1999 року до березня 2000 року.
  • 28 березня 2001 року призначений на пост директора Федеральної служби податковій поліції РФ.
  • У березні 2003 року після скасування ФСНП призначений повноважним представником Росії при ЄС в ранзі федерального міністра.
  • У червні 2003 року призначений спеціальним представником Президента Російської Федерації з питань розвитку відносин з Європейським союзом (із збереженням колишньої посади).
  • З 5 березня 2004 року очолював кабінет міністрів Російської Федерації.
  • 12 вересня 2007 року подав у відставку з посади прем'єра, з мотивацією дати простір для кадрових рішень президенту Росії Путіну напередодні виборів в Думу і президентських виборів.
  • 6 жовтня 2007 — 5 жовтня 2016 року — директор Служби зовнішньої розвідки Росії.
  • 6 квітня 2018 року включений до списку санкцій США в числі 17 урядовців та 7 бізнесменів з Росії[3].

Санкції ред.

Як чен Ради безпеки, який консультує і координує питання національної безпеки, Фрадков брав участь у формуванні політики російського уряду, що загрожує територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Фрадков є підсанкційною особою багатьох країн.[4]

Родина ред.

Одружений, має двох синів.

Син — Фрадков Павло Михайлович (перший помічник управляючого ділами президента Російської Федерації)[5]

Примітки ред.

  1. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  2. Munzinger Personen
  3. США расширили санкционный список в отношении России. РИА Новости (рос.). 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  4. ФРАДКОВ Михайло Юхимович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 14 березня 2023. 
  5. В Кремль по блату: как дети элиты устраиваются на работу в Администрацию Президента (uk-UA). Процитовано 14 березня 2023. 

Посилання ред.