Відкрити головне меню

Фоґорашій Іван (17861834), закарп. діяч і філолог, гр.-кат. свящ., з 1818 парох церкви св. Варвари у Відні. Праці (під псевд. Іван Бережанин): перша розвідка про закарп. говори — «Вообще о различіи славянскихъ нарЂчій, собственно же о мало- и карпато- или угрорусскихъ» (1827), «Историческо-топографическое карпато- или угро-россіянъ описание», «Молїтвеннїк» (1831), «Грамматика» (1833) й ін.

З біографіїРедагувати

Народився в с. Великі Ком’яти (нині село Виноградівського району Закарпатської обл.). Богословську освіту здобув в Ужгороді і Трнаві (нині місто у Словаччині), був духовним служителем у с. Рокосово (нині село Хустського району Закарпатської обл.), викладав в Ужгородській семінарії, а з 1818 — парох греко-католицької церкви Святої Варвари у Відні, де брав участь у роботі гуртка любителів слов’янства; володів латинською і угорською мовами. Досліджував історію та мову закарпатських русинів і угорців.

ТвориРедагувати

Іван Фоґорашій — автор граматики угорської мови «Русько-угорська ілі мадярска граматіка» («Orosz magyar grammatika. Rutheno ungarica grammatika. Для скорага и легкага языка обучения. Сложена й тіснена у Відню—Віенні… Типом Арменских Отец. 1833»), а також праць «Origo et formacio linguae ugoricae — ungaricae rectius magiaricae dictoe historice, philo et etуmologice ac gramatice deducta. Viennae. Anno 1833» (1834) («Походження і утворення мови угорської, унгарської, точніше мадярської, на підставі історичних, філо- й етимологічних та граматичних даних. У Відні року 1833»; 1834).
У них доводить запозичення угорцями багатьох слів зі слов’янських мов та слов’янських звичаїв. Засуджував денаціоналізаторську політику Габсбургів щодо Угорщини та відповідну політику угорських властей по відношенню до неугорських народів. Фоґорашій тримав тісний зв’язок з І.Орлаєм, який жив і працював у Росії. 1827 він надіслав І.Орлаю статтю «В обще о различіи славянских наречій, собственно же о мало й карпато или угрорусских», яку той передав російському вченому-славісту П.Кеппену для ознайомлення з місц. говірками Закарпатської України. Фоґорашій на основі аналізу мови доводить етнічну спільність закарпатських русинів із русинами, які мешкають на схід від Карпат, тобто з українським народом. Він стверджував: «как карпато или угророссіяне исходом своим малороссіяне суть… так й бесіда их по большой части малорусской совершенно исходна есть». Фоґорашій видав молитовники, уклав збірник святкових пісень латинською мовою. У рукопису залишилася його праця «Историческотопографическое карпато или угророссіан описаніе». Сприяв навчанню закарпатської молоді в західноєвропейських країнах. Завдяки його зусиллям в італійському місті Лукка працював М.Лучкай (1829—30).

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати