Фосфоресценція — довготривала (від 10-3 с до кількох годин) люмінесценція. Виникає внаслідок опромінення речовини світлом, йонізуючим промінням, проходження крізь неї електричного струму, при хімічних реакціях, механічному впливі тощо.

Фосфоресцентний порошок при денному світлі,ультрафіолетовому випромінюванні та повній темряві.

Фосфоресценція пояснюється рекомбінацією попередньо збуджених електронів і дірок або поверненням збуджених молекул з метастабільного стану до нормального.

За механізмом розрізняють такі різновиди фосфоресценції: резонансну, спонтанну, вимушену та рекомбінаційну. За типом збудження розрізняють фотолюмінесценцію, рентгенолюмінесценцію, катодолюмінесценцію, хемолюмінесценцію, кріолюмінесценцію, електролюмінесценцію, триболюмінесценцію та ін.

Протилежне (короткотривала люмінесценція) — флуоресценція.

Природа явищаРедагувати

Фосфоресценція пов'язана з існуванням в кристалі таких електронних станів, з яких можливі тільки заборонені оптичні переходи, що характеризуються великим часом життя. Інша можлива причина затримки випромінювання — захоплення носіїв заряду на пастки. Якщо електрони і дірки захоплюються пастками, то не можуть негайно прорекомбінувати. В такому випадку висвічування відбувається тільки тоді, коли одна із частинок звільниться з пастки за рахунок взаємодії з тепловими коливаннями кристалічної ґратки, знайде іншу частинку й прорекомбінує з нею.

Будь-якому предмету можна надати фосфоресценції, обробивши його фосфоресцентною фарбою.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати