Формула-1 — Гран-прі Тихого океану 1995

Гран-прі Тихого океану 1995
Японія II Pacific Grand Prix
15-й із 17 етапів сезону 1995/ Гонка №579
← 14.Європа • 16.Японія →
Дата 22 жовтня 1995 року
Місце Японія Аїда, Японія
Траса Окаяма
Довжина кола 3,703 км
Дистанція 307,349 км (83 кола)
Погода Хмарно, Сухо
Поул
1:14.013 Велика Британія Девід Култхард Williams-Renault
Найшвидше коло
1:16.374
(40 коло)
Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Ford
Подіум
Переможець Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Ford
2 місце Велика Британія Девід Култхард Williams-Renault
3 місце Велика Британія Деймон Гілл Williams-Renault
Circuit TI (Aida).png
1994 ←  Гран-прі Тихого океану 1995  →

Гран-прі Тихого океану 1995 (офіційно: II Pacific Grand Prix) — автогонка чемпіонату світу «Формули-1», яка пройшла 22 жовтня 1995 року на трасі Окаяма в Японії. Це була п'ятнадцята гонка сезону 1995 «Формули-1»[1]. Переможцем гонки став Міхаель Шумахер, пілот команди «Бенеттон», який стартував з третьої позиції. Девід Култхард розпочав Гран-прі з поул-позиції, але дістався фінішу другим, Деймон Гілл показав третій результат. Обидва пілоти здійснили дубль для своєї команди «Вільямс»[2]. Перемогою в Гран-прі Тихого океану Шумахер офрмив свій чемпіонський титул 1995 року, оскільки за дві наступні гонки, що залишились, Гілл не зміг би наздогнати лідера за очками[3].

КласифікаціяРедагувати

КваліфікаціяРедагувати

Поз Пілот Констркутор Частина 1 Частина 2 Розрив
1 6   Девід Култхард Williams-Renault 1:14.182 1:14.013
2 5   Деймон Гілл Williams-Renault 1:14.289 1:14.213 +0.200
3 1   Міхаель Шумахер Benetton-Renault 1:14.524 1:14.284 +0.271
4 27   Жан Алезі Ferrari 1:14.919 1:15.131 +0.906
5 28   Герхард Бергер Ferrari 1:14.974 1:15.125 +0.961
6 15   Едді Ірвайн Jordan-Peugeot 1:15.696 1:15.354 +1.341
7 2   Джонні Герберт Benetton-Renault 1:15.561 1:15.556 +1.543
8 30   Гайнц-Гаральд Френтцен Sauber-Ford 1:15.942 1:15.561 +1.548
9 26   Олів'є Паніс Ligier-Mugen-Honda 1:17.071 1:15.621 +1.608
10 7   Марк Бланделл McLaren-Mercedes 1:15.652 1:16.166 +1.639
11 14   Рубенс Барікелло Jordan-Peugeot 1:16.263 1:15.774 +1.761
12 8   Ян Магнуссен McLaren-Mercedes 1:16.339 1:16.368 +2.326
13 25   Агурі Судзукі Ligier-Mugen-Honda 1:17.019 1:16.519 +2.506
14 23   Педро Ламі Minardi-Ford 1:17.224 1:16.596 +2.583
15 29   Жан-Кристоф Буйон Sauber-Ford 1:16.646 1:23.791 +2.633
16 24   Лука Бадоер Minardi-Ford 1:17.612 1:16.887 +2.874
17 3   Укіо Катаяма Tyrrell-Yamaha 1:17.265 1:17.014 +3.001
18 4   Міка Сало Tyrrell-Yamaha 1:17.213 1:17.235 +3.200
19 9   Джанні Морбіделлі Footwork-Hart 1:18.288 1:18.114 +4.101
20 10   Такі Іноуе Footwork-Hart 1:19.471 1:18.212 +4.199
21 21   Педру Паулу Дініс Forti-Ford 1:20.555 1:19.579 +5.566
22 22   Роберто Морено Forti-Ford 1:19.745 1:19.779 +5.732
23 17   Андреа Монтерміні Pacific-Ford 1:22.096 1:20.093 +6.080
24 16   Бертран Гашо Pacific-Ford 1:22.710 1:21.405 +7.392
Джерело:[1] Жирним виділено найшвидший час гонщиків за яким була сформована стартова решітка

ПерегониРедагувати

Поз Пілот Констркутор Кола Час/Схід Старт Очки
1 1   Міхаель Шумахер Benetton-Renault 83 1:48:49.972 3 10
2 6   Девід Култхард Williams-Renault 83 +14.920 1 6
3 5   Деймон Гілл Williams-Renault 83 +48.333 2 4
4 28   Герхард Бергер Ferrari 82 +1 коло 5 3
5 27   Жан Алезі Ferrari 82 +1 коло 4 2
6 2   Джонні Герберт Benetton-Renault 82 +1 коло 7 1
7 30   Гайнц-Гаральд Френтцен Sauber-Ford 82 +1 коло 8  
8 26   Олів'є Паніс Ligier-Mugen-Honda 81 +2 кола 9  
9 7   Марк Бланделл McLaren-Mercedes 81 +2 кола 10  
10 8   Ян Магнуссен McLaren-Mercedes 81 +2 кола 12  
11 15   Едді Ірвайн Jordan-Peugeot 81 +2 кола 6  
12 4   Міка Сало Tyrrell-Yamaha 80 +3 кола 18  
13 23   Педро Ламі Minardi-Ford 80 +3 кола 14  
14 3   Укіо Катаяма Tyrrell-Yamaha 80 +3 кола 17  
15 24   Лука Бадоер Minardi-Ford 80 +3 кола 16  
16 22   Роберто Морено Forti-Ford 78 +5 кіл 22  
17 21   Педру Паулу Дініс Forti-Ford 77 +6 кіл 21  
Схід 14   Рубенс Барікелло Jordan-Peugeot 67 Електрика 11  
Схід 9   Джанні Морбіделлі Footwork-Hart 63 Двигун 19  
Схід 10   Такі Іноуе Footwork-Hart 38 Електрика 20  
Схід 17   Андреа Монтерміні Pacific-Ford 14 Коробка передач 23  
Схід 25   Агурі Судзукі Ligier-Mugen-Honda 10 Виліт 13  
Схід 29   Жан-Кристоф Буйон Sauber-Ford 7 Виліт 15  
Схід 16   Бертран Гашо Pacific-Ford 2 Коробка передач 24  
Джерело:[2]

Положення в чемпіонаті після Гран-пріРедагувати

Особистий залік[1]
Поз Пілот Очки
1   Міхаель Шумахер 92
2   Деймон Гілл 59
3   Девід Култхард 49
4   Жан Алезі 42
5   Джонні Герберт 41
Кубок конструкторів[1]
Поз Конструктор Очки
1   Benetton-Renault 123
2   Williams-Renault 102
3   Ferrari 73
4   McLaren-Mercedes 21
5   Jordan-Peugeot 18
  • Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Henry, Alan (December 1995) [1995]. 1995 Grands Prix: Pacific Grand Prix. Autocourse 1995–96. Hazleton Publishing. с. 214–215. ISBN 1-874557-36-5. 
  2. а б 1995 Pacific Grand Prix. The Official Formula 1 Website. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2008.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «formula1.com-officialresult» визначена кілька разів з різним вмістом
  3. Schumacher is World Champion. GrandPrix.com. Inside F1. 23 жовтня 1995. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 1 березня 2015. 
Попередня гонка:
Формула-1 — Гран-прі Європи 1995
FIA Формула-1 Чемпіонат Світу
Сезон 1995
Наступна гонка:
Формула-1 — Гран-прі Японії 1995
Попередня гонка:
Формула-1 — Гран-прі Тихого океану 1994
Формула-1 — Гран-прі Тихого океану Наступна гонка: