Формула-1 — Гран-прі Тихого океану 1995
(Перенаправлено з Формула-1 — Гран-прі Тихого Океану 1995)
 II Pacific Grand Prix | ||
| 15-й із 17 етапів сезону 1995/ Гонка №579 | ||
| ← 14.Європа • 16.Японія → | ||
| Дата | 22 жовтня 1995 року | |
| Місце | Аїда, Японія
| |
| Траса | Окаяма | |
| Довжина кола | 3,703 км | |
| Дистанція | 307,349 км (83 кола) | |
| Погода | Хмарно, Сухо | |
| Поул | ||
| 1:14.013 | .svg){kind=small} Девід Култхард
|
Williams-Renault |
| Найшвидше коло | ||
| 1:16.374 (40 коло) |
 Міхаель Шумахер
|
Benetton-Ford |
| Подіум | ||
| Переможець | Міхаель Шумахер
|
Benetton-Ford |
| 2 місце | Девід Култхард
|
Williams-Renault |
| 3 місце | Деймон Гілл
|
Williams-Renault |
.png)
| ||
| 1994 ← Гран-прі Тихого океану 1995 → — | ||
Гран-прі Тихого океану 1995 (офіційно: II Pacific Grand Prix) — автогонка чемпіонату світу «Формули-1», яка пройшла 22 жовтня 1995 року на трасі Окаяма в Японії. Це була п'ятнадцята гонка сезону 1995 «Формули-1»[1]. Переможцем гонки став Міхаель Шумахер, пілот команди «Бенеттон», який стартував з третьої позиції. Девід Култхард розпочав Гран-прі з поул-позиції, але дістався фінішу другим, Деймон Гілл показав третій результат. Обидва пілоти здійснили дубль для своєї команди «Вільямс»[2]. Перемогою в Гран-прі Тихого океану Шумахер офрмив свій чемпіонський титул 1995 року, оскільки за дві наступні гонки, що залишились, Гілл не зміг би наздогнати лідера за очками[3].
Класифікація ред.
Кваліфікація ред.
| Поз | № | Пілот | Констркутор | Частина 1 | Частина 2 | Розрив |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 6 | Девід Култхард
|
Williams-Renault | 1:14.182 | 1:14.013 | — |
| 2 | 5 | Деймон Гілл
|
Williams-Renault | 1:14.289 | 1:14.213 | +0.200 |
| 3 | 1 | Міхаель Шумахер
|
Benetton-Renault | 1:14.524 | 1:14.284 | +0.271 |
| 4 | 27 |  Жан Алезі
|
Ferrari | 1:14.919 | 1:15.131 | +0.906 |
| 5 | 28 |  Герхард Бергер
|
Ferrari | 1:14.974 | 1:15.125 | +0.961 |
| 6 | 15 | Едді Ірвайн
|
Jordan-Peugeot | 1:15.696 | 1:15.354 | +1.341 |
| 7 | 2 | Джонні Герберт
|
Benetton-Renault | 1:15.561 | 1:15.556 | +1.543 |
| 8 | 30 | Гайнц-Гаральд Френтцен
|
Sauber-Ford | 1:15.942 | 1:15.561 | +1.548 |
| 9 | 26 | Олів'є Паніс
|
Ligier-Mugen-Honda | 1:17.071 | 1:15.621 | +1.608 |
| 10 | 7 | Марк Бланделл
|
McLaren-Mercedes | 1:15.652 | 1:16.166 | +1.639 |
| 11 | 14 |  Рубенс Барікелло
|
Jordan-Peugeot | 1:16.263 | 1:15.774 | +1.761 |
| 12 | 8 |  Ян Магнуссен
|
McLaren-Mercedes | 1:16.339 | 1:16.368 | +2.326 |
| 13 | 25 | Агурі Судзукі
|
Ligier-Mugen-Honda | 1:17.019 | 1:16.519 | +2.506 |
| 14 | 23 |  Педро Ламі
|
Minardi-Ford | 1:17.224 | 1:16.596 | +2.583 |
| 15 | 29 | Жан-Кристоф Буйон
|
Sauber-Ford | 1:16.646 | 1:23.791 | +2.633 |
| 16 | 24 |  Лука Бадоер
|
Minardi-Ford | 1:17.612 | 1:16.887 | +2.874 |
| 17 | 3 | Укіо Катаяма
|
Tyrrell-Yamaha | 1:17.265 | 1:17.014 | +3.001 |
| 18 | 4 |  Міка Сало
|
Tyrrell-Yamaha | 1:17.213 | 1:17.235 | +3.200 |
| 19 | 9 | Джанні Морбіделлі
|
Footwork-Hart | 1:18.288 | 1:18.114 | +4.101 |
| 20 | 10 | Такі Іноуе
|
Footwork-Hart | 1:19.471 | 1:18.212 | +4.199 |
| 21 | 21 | Педру Паулу Дініс
|
Forti-Ford | 1:20.555 | 1:19.579 | +5.566 |
| 22 | 22 | Роберто Морено
|
Forti-Ford | 1:19.745 | 1:19.779 | +5.732 |
| 23 | 17 | Андреа Монтерміні
|
Pacific-Ford | 1:22.096 | 1:20.093 | +6.080 |
| 24 | 16 | Бертран Гашо
|
Pacific-Ford | 1:22.710 | 1:21.405 | +7.392 |
Джерело:[1] Жирним виділено найшвидший час гонщиків за яким була сформована стартова решітка
| ||||||
Перегони ред.
| Поз | № | Пілот | Констркутор | Кола | Час/Схід | Старт | Очки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 1 | Міхаель Шумахер
|
Benetton-Renault | 83 | 1:48:49.972 | 3 | 10 |
| 2 | 6 | Девід Култхард
|
Williams-Renault | 83 | +14.920 | 1 | 6 |
| 3 | 5 | Деймон Гілл
|
Williams-Renault | 83 | +48.333 | 2 | 4 |
| 4 | 28 | Герхард Бергер
|
Ferrari | 82 | +1 коло | 5 | 3 |
| 5 | 27 | Жан Алезі
|
Ferrari | 82 | +1 коло | 4 | 2 |
| 6 | 2 | Джонні Герберт
|
Benetton-Renault | 82 | +1 коло | 7 | 1 |
| 7 | 30 | Гайнц-Гаральд Френтцен
|
Sauber-Ford | 82 | +1 коло | 8 | |
| 8 | 26 | Олів'є Паніс
|
Ligier-Mugen-Honda | 81 | +2 кола | 9 | |
| 9 | 7 | Марк Бланделл
|
McLaren-Mercedes | 81 | +2 кола | 10 | |
| 10 | 8 | Ян Магнуссен
|
McLaren-Mercedes | 81 | +2 кола | 12 | |
| 11 | 15 | Едді Ірвайн
|
Jordan-Peugeot | 81 | +2 кола | 6 | |
| 12 | 4 | Міка Сало
|
Tyrrell-Yamaha | 80 | +3 кола | 18 | |
| 13 | 23 | Педро Ламі
|
Minardi-Ford | 80 | +3 кола | 14 | |
| 14 | 3 | Укіо Катаяма
|
Tyrrell-Yamaha | 80 | +3 кола | 17 | |
| 15 | 24 | Лука Бадоер
|
Minardi-Ford | 80 | +3 кола | 16 | |
| 16 | 22 | Роберто Морено
|
Forti-Ford | 78 | +5 кіл | 22 | |
| 17 | 21 | Педру Паулу Дініс
|
Forti-Ford | 77 | +6 кіл | 21 | |
| Схід | 14 | Рубенс Барікелло
|
Jordan-Peugeot | 67 | Електрика | 11 | |
| Схід | 9 | Джанні Морбіделлі
|
Footwork-Hart | 63 | Двигун | 19 | |
| Схід | 10 | Такі Іноуе
|
Footwork-Hart | 38 | Електрика | 20 | |
| Схід | 17 | Андреа Монтерміні
|
Pacific-Ford | 14 | Коробка передач | 23 | |
| Схід | 25 | Агурі Судзукі
|
Ligier-Mugen-Honda | 10 | Виліт | 13 | |
| Схід | 29 | Жан-Кристоф Буйон
|
Sauber-Ford | 7 | Виліт | 15 | |
| Схід | 16 | Бертран Гашо
|
Pacific-Ford | 2 | Коробка передач | 24 | |
Джерело:[2]
| |||||||
Положення в чемпіонаті після Гран-прі ред.
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Henry, Alan (December 1995) [1995]. 1995 Grands Prix: Pacific Grand Prix. Autocourse 1995–96. Hazleton Publishing. с. 214–215. ISBN 1-874557-36-5.
- ↑ а б 1995 Pacific Grand Prix. The Official Formula 1 Website. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 25 April 2008.
- ↑ Schumacher is World Champion. GrandPrix.com. Inside F1. 23 October 1995. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 1 березня 2015.