Фонберг Ігнатій Матвійович

Ігна́тій Матві́йович Фо́нберг (пол. Ignacy Fonberg; *20 січня 1801(18010120), м. Більськ Підляський, Польща — 23 жовтня 1891) — польський і російський хімік.

Фонберг Ігнатій Матвійович
Ignacy Fonberg.jpg
Народився 20 січня 1801(1801-01-20)
Більськ-Підляський, Prussian Partitiond
Помер 1891
Київ, Російська імперія
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Польща
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність хімік, лікар
Alma mater Імператорський віленський університетd
Заклад Імператорський університет Святого Володимираd

БіографіяРедагувати

1817 року закінчив гімназію у місті Білосток. Вступивши до Віленського університету, вивчав хімію під керівництвом професора Анджея Снядецького.

Від 1821 року працював у Віленському університеті, від 1829 року — його професор. Від 1832 року — професор Віленської медико-хірургічної академії. Від 1840 року — професор університету святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Київський періодРедагувати

Майже 20 років (у 1840—1859 роках) Фонберг був завідувачем кафедри хімії Київського університету. В університеті Фонберг викладав органічну та неорганічну хімію та вперше ввів практичні заняття студентів з хімії, організувавши роботу хімічної лабораторії. Спочатку лабораторія розташовувалася у двох маленьких кімнатах підвального приміщення приватного будинку в Липках, від 1843 року — в червоному корпусі на території, яку тепер орендує банк. Заняття в ній розпочалися 1848 року. Сама лабораторія була розрахована на роботу 22 студентів.

1859 року вийшов у відставку. Після нього кафедру очолив Дмитро Миколайович Абашев.

Наукова діяльністьРедагувати

Наукові праці Фонберга стосувалися здебільшого загальної хімії та основ хімічної технології.

Розробляв польську наукову термінологію.

у 1831—1837 роках досліджував Друскінінкайські мінеральні води.

ЛітератураРедагувати

  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Химики: Биографический справочник. — К., 1984. — С. 525.

ПосиланняРедагувати