Фольборт Олександр Федорович
| Олександр Федорович Фольборт | |
|---|---|
| рос. Александр Федорович Фольборт нім. Alexander Fjodorowitsch von Volborth | |
.jpg) | |
| Народився |
17 (4) лютого 1800 Могильов, Російська імперія |
| Помер |
17 квітня 1876 (76 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Місце проживання | Російська імперія |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія[1][2] |
| Діяльність | палеонтолог, лікар, мінералог, натураліст |
| Alma mater | Тюбінгенський університет, Берлінський університет |
| Галузь | мінералогія |
| Заклад | Імператорська медико-хірургічна академія[ru] |
| Вчене звання | член-кореспондент Імператорської академії наук |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Відомий завдяки: | відкриття у мінералогії та палеонтології |
| Рід | Volborthd |
| Батько | Johann Friedrich August Volborthd |
| У шлюбі з | Emilie von Volborthd |
Олександр Федорович Фольборт (11 січня 1800 — 5 березня 1876 Санкт-Петербург) — російський мінералог і палеонтолог, доктор медицини. Член-кореспондент Імператорської академії наук з 1863 року.
Біографія ред.
Навчався у Петропавлівському училищі[ru]. Далі вступив на медичний факультет Тюбінгенського уіверситету. Вивчав медицину в Едінбурзі, Лондоні, Парижі. 1825 року здобув ступінь доктора медицини й хірургії від Берлінського університету.
Працював з 1827 року в Маріїнській лікарні Петербурга та в Експедиції заготівлі державних паперів, пізніше — в Обухівській лікарні, надалі — в медичній службі морського відомства.[3]
У 1833 році став ад'юнкт-професором медико-хірургічної академії[ru].
Наукова діяльність ред.
Відкрив ванадієво-кислу мідь, що утворює мінерал, названий академіком Германом Гессом на честь відкривача фольбортитом. Описав ордовикські відклади з околиць міста Павловська: цистоїдеї, бластоїдеї, трилобіти, брахіоподи.[4]
Наукові праці ред.
Близько 20 опублікованих праць
- Volbort A. Uber die russischn Sphaeroniten, eingelenitet durch einige Betrachturngen uber die Arme der Cystideen // Verh. der Russ. Kais. Min. Gesellsch. zu St. Petersburg. 1845—1846.
- Ueber Baerocrinus, eine neue Crineideengattung aus Estland. "Bull. de l'Acad." 1864 г., т. VIII, стр. 171—181
- "Ueber die mit glatten Rumpfgliedern versehenen russischen Trilobiten, nebst einem Anhange über die Bewegungsorgane und das Herz derselben" ("Mém. de l'Acad.", 1862, т. VI, № 2)
- "Ueber einige neue estländische Illaenen" (ibid., 1864, т. VIII, № 9)
- "Ueber Achadocystites und Cystoblastus, zwei neue Crinoideengattungen" (ibid., 1870, т. XVI, № 2).
- "О цистобластях, новом роде морских лилий". Сборник СПб. минералог. общества,1867 г.
- "О новом слое в силурийской системе С.-Петербургской губернии". Записки СПб. минералог. общества, 1870.
Пам'ять ред.
На честь Фольборта названо низку видів викопних тварин.
Трилобіти
- Lonchodomas volborthi Schmidt, 1894
- Onchometopus volborthi Schmidt, 1898
- Denckmannites volborthi Wedekind, 1914
- Diaphanometopus volborthi Schmidt, 1881
Голкошкірі
- Volchovia volborthi
- Astroblastus volborthi Schmidt,
- Cheirocrinus volborthi Schmidt,
- Erinocystis volborthi Jaekel
Роди
- Volborthia Moeller[ru], брахіопода
- Volborthella[en], кембрійська тварина
Примітки ред.
- ↑ Поленов Б. К. Фольборт, Александр Федорович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXVI. — С. 216.
- ↑ Фольборт, Александр Федорович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1901. — Т. 21. — С. 169–170.
- ↑ Фольборт, Александр Федорович. Большая биографическая энциклопедия. 2009. (рос.)
- ↑ Палеонтолого-стратиграфический музей кафедры динамической и исторической геологии Санкт-Петербургского государственного университета(рос.)
Джерела ред.
- Фольборт. с. 29-38 в кн. Р. Ф. Геккер. На Силурийском плато. Очерки по истории геологических знаний. М.: Наука. 1987. Вып. 24. 152 с.(рос.)
- Фольборт, Александр Федорович. Большая биографическая энциклопедия. 2009. (рос.)
- Александр Фольборт на сайте РАН(рос.)
- Людмила Гурская, Георгий Хомизури. Славная династия Фольбортов.(рос.)