Флавій Евхерій
Флавій Юлій Евхерій (*Flavius Julius Eucherius, д/н —після 395) — державний діяч часів пізньої Римської імперії.
| Флавій Евхерій | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | після 395 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Національність | римо-ібер |
| Діяльність | політик |
| Посада | консул |
| Термін | 453—467 роки |
| Попередник | Цезар Флавій Феодосій Август |
| Наступник | Флавій Афраній Сіагрій |
| Конфесія | християнство |
| Рід | династія Феодосія |
| Батько | Флавій Юдій Гонорій |
| Діти | 1 син |
Життєпис ред.
Син Флавія Гонорія. Був братом Флавія Феодосія. Розпочав службу за часів імператора Юліана, продовжив за часів Валентинана I. Користувався підтримкою імператриці Юстини. Граціана у 377 році призначив на посаду коміта священних щедрот — головного фінансиста імперії.
У 379 році після призначення його небожа Феодосія Молодшого імператором на Сході посилює своє становище при дворі. У 381 році стає консулом на Сході (разом з Флавієм Сіагрієм — на Заході).
У 393 році звернувся до префекта преторія Руфіна щодо покарання за образу з боку Лукіана, коміта Сходу. У 393 році сприяв поваленню Руфіна імператором Аркадієм. Подальша доля невідома.
Джерела ред.
- Codex Theodosianus I 32,3; X 20,9
- Jones, Arnold Hugh Martin, John Robert Martindale, John Morris, «Flavius Eucherius 2», The Prosopography of the Later Roman Empire, volume 1, Cambridge University Press, 1992, ISBN 0521072336, p. 288.