Ферзевий гамбіт (мінісеріал)

американський драматичний мінісеріал про вигадану геніальну шахістку

«Фе́рзевий гамбі́т» (англ. The Queen's Gambit) — драматичний мінісеріал американського режисера і сценариста Скотта Френка за однойменним романом Волтера Тевіса 1983 року з Анею Тейлор-Джой в головній ролі про сходження геніальної шахістки. Консультантами творців фільму стали колишній чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров та тренер з шахів Брюс Пандольфіні. Назва відсилає до шахової тактики жертви фігурами задля прискорення розвитку партії та захоплення ініціативи.

Ферзевий гамбіт
The Queen's Gambit
Ферзевий гамбіт (мінісеріал).jpg
Тип вебсеріал
Телеканал(и) Netflix
Дистриб'ютор(и) Netflix
Жанр Драма
Тривалість серії 46-67 хв.
Компанія Netflix
Керівник проєкту Scott Frankd і Allan Scottd
Сценарист Скотт Френк
Аллан Скотт
Режисер Скотт Френк
Ідея Скотт Френк
Аллан Скотт
На основі роману «Ферзевий гамбіт» Волтера Тевіса
Оператор Стівен Мейцлер
Монтаж Мішель Тесоро
Розробка Flitcraft Ltd
Wonderful Films
Продюсери Маркус Лоджс
Мік Анісето
Виконавчий продюсер Вільям Горберг
Аллан Скотт
Скотт Френк
У головних ролях Аня Тейлор-Джой
Білл Кемп
Мозес Інґрем
Ісла Джонстон
Крістіан Зайдель
Ребекка Рут
Хлоя Піррі
Акемнджі Ндіфорн'єн
Маріель Геллер
Гаррі Меллінг
Патрік Кеннеді
Джейкоб Форчун-Ллойд
Томас Броді-Сангстер
Марчин Дорочиньський
Композитор Карлос Рафаель Рівера
Країна-виробник США
Місце зйомок Кембридж, Канада
Берлін, Німеччина
Мова оригіналу англійська
Перша поява 23 жовтня 2020
Кількість сезонів 1
Кількість серій 7
Посилання

Знімати картину почали в серпні 2019 року в Кембриджі, Онтаріо, але більшість сцен відзнято у Берліні. Дата виходу: 23 жовтня 2020 (США). Було зреалізовано 7 серій тривалістю 46–67 хвилин.

«Ферзевий гамбіт» став найпопулярнішим мінісеріалом на Netflix, за перші чотири тижні його подивилися 62 млн глядачів. Проєкт отримав схвальні відгуки й від критиків, що відзначили акторську гру Ані Тейлор-Джой, операторську роботу та постановку, і від шахової спільноти. Серіалу також приписують відновлення суспільного інтересу до гри[1][2].

Серіал здобув багато нагород; він отримав одинадцять статуеток «Еммі», зокрема за найкращий мінісеріал. «Ферзевий гамбіт» виграв премію «Золотий глобус» у двох категоріях: за найкращий мінісеріал або телефільм і Тейлор-Джой за найкращу жіночу роль мінісеріалу або телефільму. Акторка також здобула нагороду «Вибір телевізійних критиків» і премію Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у телефільмі або мінісеріалі.

СинопсисРедагувати

«Ферзевий гамбіт» розповідає історію всиротілої шахової вундеркіндки Елізабет Гармон, яка намагається стати найвеличнішою шахісткою світу і водночас бореться з емоційними проблемами, а також із наркотичною та алкогольною залежностями. Мінісеріал названий на честь шахового дебюту з такою ж самою назвою. Дія серіалу починається в середині 1950-их і продовжується в 1960-их[3][4].

Історія розпочинається в Лексінгтоні, штат Кентуккі, де 9-тирічну Бет, яка втратила маму в автокатастрофі, забирають до притулку, в котрому її навчає гри в шахи сторож закладу, містер Шайбель. Як це було поширено в 1950-их, притулок щоденно видає вихованницям транквілізатори[5][6], через що в Бет розвивається залежність. Вона швидко стає сильною шахісткою завдяки своїм навичкам візуалізації, які посилюються транквілізаторами. Декілька років по тому Бет вдочеряють Альма Вітлі та її чоловік із Лексінгтона. Попри специфічні стосунки, прийомна мати швидко завважує талант дівчини і стає бізнес-партнеркою Бет у її шаховій кар'єрі. Так, пристосувавшись до нового дому, Бет бере участь в шаховому турнірі й перемагає попри те, що в неї не було попереднього досвіду в таких змаганнях. Вона зав'язує дружбу з кількома людьми, зокрема із колишнім чемпіоном штату Кентуккі Гаррі Белтіком, чемпіоном США Бенні Воттсом, а також журналістом і шахістом Таунсом. Підіймаючись на вершину шахового світу і пожинаючи фінансові плоди успіху, Бет бореться із сильною залежністю від наркотиків та алкоголю.

Акторський складРедагувати

Актори Персонажі Роль у серіалі
Основний склад
Аннабет Келлі (Annabeth Kelly) 5-річна Елізабет Гармон
Ісла Джонстон (Isla Johnston) 9-річна Елізабет Гармон
Аня Тейлор-Джой Елізабет Гармон молода талановита шахістка
Серхіо Ді Зіо (Sergio Di Zio) рідний батько Елізабет Гармон, має іншу родину
Хлоя Піррі (Chloe Pirrie) Еліс Гармон рідна мати Елізабет Гармон
Патрік Кеннеді (Patrick Kennedy) Олстон Вітлі названий батько Елізабет Гармон, який живе окремо від дружини
Маріель Геллер (Marielle Heller) Альма Вітлі названа матір Елізабет Гармон
Крістіан Зайдель (Christiane Seidel) Гелен Дієрдорфф директорка притулку
Білл Кемп (Bill Camp) пан Шайбель прибиральник притулку, перший шаховий учитель Елізабет Гармон
Мозес Інґрем (Moses Ingram) Джолін сирота в дитячому будинку, старша подруга Елізабет Гармон, потім успішна адвокатка
Ребекка Рут (Rebecca Root) пані Лонсдейл вихователька
Акемнджі Ндіфорн'єн (Akemnji Ndifornyen) пан Фергюссон працівник притулку
Гаррі Меллінг (Harry Melling) Гаррі Белтік один із суперників Елізабет Гармон у Кентуккі, друг, закоханий у неї
Джейкоб Форчун-Ллойд (Jacob Fortune-Lloyd) Таунс журналіст, шахіст, друг та невзаємне кохання Елізабет Гармон
Томас Броді-Санґстер Бенні Воттс один із головних конкурентів Елізабет, потім співчемпіон США та друг
Марчин Дорочиньський (Marcin Dorociński) Василь Боргов російський чемпіон світу з шахів, найзапекліший противник Елізабет Гармон
Повторювані ролі
Долорес Карбонарі (Dolores Carbonari) Маргарет однокласниця Елізабет Гармон, лідерка дівчат
Метью Денніс Льюїс (Matthew Dennis Lewis) Метт шахіст-організатор місцевих турнірів, друг Елізабет, близнюк Майка
Рассел Денніс Льюїс (Russell Dennis Lewis) Майк шахіст-організатор місцевих турнірів, друг Елізабет, близнюк Метта
Яніна Елкін (Janina Elkin) пані Боргова дружина та перекладачка Василя Боргова

Український дубляжРедагувати

Серіал дубльовано студією «Postmodern» на замовлення компанії «Netflix» у 2021 році.

  • Перекладач — Катерина Щепковська
  • Режисер дубляжу — Оксана Гринько
  • Звукорежисер — Андрій Славинський
  • Звукорежисери перезапису — Юрій Антонов, Олександр Мостовенко
  • Менеджер проєкту — Олена Плугар

ВиробництвоРедагувати

СтворенняРедагувати

Для мене справжня ціна геніальності є найважливішою темою книги. Бет має дар, який завдає їй болю. Є важкий тягар, який пов’язаний з геніальністю. У неї синдром самозванки, а для мене вона сама собі антагоністка. Шахи — це лише світ, через який вона проходить.

— Скотт Френк[7]

Оригінальний текст (англ.)
The true cost of genius, for me, is the single most important theme of the book. Beth has this gift and it takes a piece out of her. There is an enormous burden tied to genius. She has imposter syndrome and to me she is her own antagonist. Chess is just the world she moves through.

19 березня 2019 року було оголошено, що Netflix замовив мінісеріал «Ферзевий гамбіт», який складатиметься з шести епізодів[8]. Серіал зрежисував Скотт Френк, який також є сценаристом шоу разом з Алланом Скоттом[8]. Вони також виступили виконавчими продюсерами разом із Вільямом Горбергом[8]. Аллан Скотт намагався вивести книгу на екран з 1992 року, коли він придбав права на екранізацію[9].

Ще 1991 року Френк написав сценарій для фільму «Маленький чоловік Тейт», в якому намагався розкрити тему ціни геніальності. За його словами, йому це «не зовсім вдалося». Але після прочитання роману «Ферзевий гамбіт» він зрозумів, що через історію геніальної шахістки Бет Гармон про цю тему можна значно краще розповісти. Френк захотів адаптувати роман для телебачення, а не для великого екрану, щоб «не втратити багато того, що робить книгу чудовою»[10]. Також він хотів зачепити деякі теми, які в романі не порушуються[11].

Колишній чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров і тренер з шахів Брюс Пандольфіні виступили спеціальними консультантами серіалу[12][13]. Окрім них, творців шоу консультували Іпе Рубінг і Джон Пол Аткінсон. Пандольфіні консультував Тевіса перед публікацією роману, і запропонував остаточну назву книги — «Ферзевий гамбіт»[14][15]. Також він був консультантом фільму «У пошуках Боббі Фішера», який спродюсував Горберг[15]. Каспарову спершу запропонували зіграти роль Василя Боргова, але він відмовився через напружений графік. Проте Каспаров запропонував свою допомогу як консультанта для того, щоб «забезпечити автентичність шахових змагань»[16]. Мінісеріал присвячений пам'яті Рубінга, який помер у травні 2020 року[17].

Серіал випустили 23 жовтня 2020 року, і він складається зі семи епізодів замість спочатку запланованих шести[18]. Френк пояснив це тим, що він, з одного боку, хотів належним чином показати кожен шаховий матч, яких чимало в серіалі, а з іншого — щоб в одному епізоді не було забагато шахових партій[19].

КастингРедагувати

Підбором акторок та акторів для мінісеріалу займалися Еллен Льюїс, Кейт Спренс, Олівія Скотт-Вебб, Тіна Джеруссі (канадський кастинг) і Анна-Лена Слейтер (німецький кастинг). Льюїс і Спренс вже співпрацювали разом зі Скоттом Френком над мінісеріалом «Забуті Богом». Одночасно з повідомленням про замовлення серіалу також оголосили, що Аня Тейлор-Джой виконає головну роль[20]. Як зізналася сама акторка, вона погодилася на роль Бет ще тоді, коли не було сценарію, прочитавши лише книгу[21][22]. У січні 2020 року було підтверджено, що Мозес Інґрем приєдналася до акторського складу[23]. Після оголошення дати прем'єри мінісеріалу було повідомлено, що Білл Кемп, Томас Броді-Сангстер, Гаррі Меллінг і Маріель Геллер виконають головні ролі[24]. Такі актори як Броді-Сангстер, Крістіан Зайдель, Меттью і Расселл Денніс Льюїси вже знімалися в іншому шоу Френка — «Забуті Богом», а Геллер виконала роль у його фільмі «Прогулянка серед могил»[25][26].

ЗйомкиРедагувати

 
Стара берлінська ратуша, в якій відзняли фінальний турнір у Москві

Знімальний період розпочався у серпні 2019 року у Кембриджі, Онтаріо[27], декілька сцен також відзняли в Торонто[28]. Хоча події серіалу відбуваються здебільшого у США, зйомки проходили переважно у Берліні[29][30]. Готель у Парижі, де глядачі бачать перші сцени серіалу, насправді називається «Хаус Камберленд», що розташований на бульварі Курфюрстендамм. Тут знаходилося кафе «Ґросс», в якому теж проходили зйомки[29][30]. Також деякі сцени серіалу в Парижі відзнято в музеї Боде[30]. Дитячий притулок в Кентуккі, куди потрапила маленька Бет — це замок Шульцендорф, розташований недалеко від Берліна[30]. Секонд-хенд «Гумана» поблизу станції метро «Франкфуртер Тор» став універмагом Бена Снайдера, де названа мама Бет купила їй одяг[29][30]. Сцени шахового турніру в готелі у Цинциннаті відзняті в концертному залі «Майстерзаль», що неподалік Потсдамської площі[30]. Серед інших локацій Берліна, використаних у серіалі, можна побачити виставковий комплекс п'ятдесятих років «Palais am Funkturm» (для сцен у готелі в Лас-Вегасі, де проходив Відкритий чемпіонат США)[29][30], театр «Фрідріхштадтпаласт» (для сцен у готелі в Мехіко, де відбувався міжнародний турнір)[29][30], Берлінський зоологічний сад (сцени у Мехіко, коли Бет їздить в зоопарк)[30], «Ведмежу залу» в Старій берлінській ратуші (сцени, де пройшов турнір у Москві)[29][30], житловий комплекс на Карл-Маркс-аллеє (сцени у російському готелі, де зупинилася Бет)[30], бар «Панорама» у кінотеатрі «Кіно Інтернаціональ» (сцени в ресторані вищезгаданого готелю)[30]. Фінальні сцени, де головна героїня прогулюється вулицями Москви й зустрічає місцевих шахістів, відзняті в парку «Розенгартен», який також розташований на Карл-Маркс-аллеє[29][30].

Художня постановкаРедагувати

Художник-постановник серіалу Улі Ганіш розробив декорації шоу, щоб відтворити естетику 1950-х і 1960-х років[31][32]. В інтерв'ю Architectural Digest він розповів, що серіал знімали здебільшого в Берліні, тому що це місто в XX-му столітті було розділене на західну і східну частини, через що в ньому є різноманітна архітектура, яка дозволяє зобразити багато різних місць[31]. Канада була потрібна для знімань декількох будівель, які повинні були здаватися американськими[32].

КостюмиРедагувати

Дизайнеркою костюмів виступила Габрієль Біндер, яка також працювала над костюмами для фільмів «У краю крові та меду» і «Робота без авторства». Для неї початком роботи над серіалом стало ознайомлення з шаховим світом. Біндер вирішила «з'ясувати, які риси є унікальними для шахістів, і що робить їх цікавими людьми». При створенні костюмів надихалася Джин Сіберг, Еді Седжвік, стилем «Biba»[en], «Фабрикою» Енді Воргола, модним домом «Balenciaga» а також роботами Андре Куррежа і П'єра Кардена[33][34].

Костюми Бет Гармон відбивають її еволюцію як особистості, так і гравчині в шахи. Деякі костюми прикрашені клітинками, що нагадують шахову дошку. Біндер вибрала клітинковий принт, оскільки вважала, що головна героїня «інтуїтивно вибиратиме носити одяг, який так чи інакше пов'язаний із шахами». На її думку, «контрастність клітинки також відбиває тонкощі самої гри — вона рішуча, це перемога або поразка». Костюми Бет Гармон в першому і сьомому епізодах можна порівняти. В першому епізоді Гармон носить сукню з вишивкою у вигляді її імені, яку для неї пошила мати. В останньому епізоді вона з'являється в сукні такого ж кольору на турнірі в Москві, де здобуває перемогу. За словами Біндер, «колір сукні відбиває уявлення Бет про те, що таке дім». Він нагадує про те, що в цей момент «її мати поруч із нею». Хоча на початку серіалу цей колір символізує тендітність героїні, але в останньому епізоді він є «ознакою її сили і символом повернення додому». Білий костюм, в який одягнена Бет у фінальній сцені серіалу, символізує те, що вона стала королевою шахів[33].

Костюми з «Ферзевого гамбіту» та серіалу «Корона» були виставлені на показ Бруклінським музеєм як частина віртуальної виставки «Королева і Корона: віртуальна виставка костюмів»[35].

Зачіски та гримРедагувати

 
Наталі Вуд була однією з головних муз Денієла Паркера при створенні образу Бет Гармон

Художником з гриму і зачісок став Денієл Паркер, який працював над такими фільмами як «Троя» і «Тридцять хвилин по півночі», а також мінісеріалом «Чорнобиль»[36]. За роботу над останнім шоу його 2019 року номінували на прайм-тайм премію «Еммі» у двох категоріях: за найкращий непластичний грим в мінісеріалі або телефільмі та за найкращий пластичний грим в серіалі, мінісеріалі або телефільмі[37]. Для того, щоб персонажі серіалу мали якомога більш автентичну зовнішність, Паркер шукав історичні згадки про те, як виглядали люди того періоду. Джерелом натхнення для образу Гармон стали такі знаменитості того часу, як Наталі Вуд, Ріта Гейворт, Лорен Беколл, Грейс Келлі, Мерілін Монро, Марішка Вереш і Твіггі[36][38][39].

Упродовж всього серіалу зачіска і макіяж розповідають історію протагоністки, відбивають її вік, зрілість і психічний стан[36][38][39]. Короткий чубчик юної Бет (так її підстригли в дитячому будинку) символізує втрату ідентичності. Героїня дорослішає, стає елегантною дівчиною, і її зачіска перетворюється в хвилясте каре з косим проділом[36]. Помаду Бет спеціально підбирали для кожної окремої сцени й віку. Щоб показати зв'язок між головною героїнею і її названою матір'ю Альмою, ближче до фіналу Паркер підібрав для Бет помаду, колір якої схожий на помаду Альми як данина останній[38]. Макіяж головній героїні додавали поступово, в міру її дорослішання, тому що Паркер вирішив «показати, як маленька бідна сирота з часом перетворюється в справді гламурну дівчину»[39].

Хоча в книзі Бет — шатенка, але після прочитання сценарію Паркер вирішив, що героїня повинна бути рудоволосою. Її названа мати Альма повинна була бути блондинкою, але стала брюнеткою[36]. Всі зачіски Бет створили за допомогою перук, яких було чотири[39]. Для створення зачісок використовували методики того часу (перуку накручували на бігуді на ніч)[36][38].

Операторська роботаРедагувати

Оператором серіалу став Стівен Мейцлер, який вже працював разом зі Скоттом Френком над телефільмом «Гоук» і мінісеріалом «Забуті Богом». За роботу над останнім шоу його 2018 року номінували на прайм-тайм премію «Еммі» за найкращу операторську роботу[40]. Великий вплив на вигляд серіалу справила драма Джонатана Ґлейзера «Народження», зокрема робота оператора того фільму Гарріса Савідіса. Мейцлер і Френк намагалися наслідувати напружений шлях, яким у цій картині передали незвичність персонажки Ніколь Кідман[28].

Практично для всіх сцен знімальна група послуговувалася камерами «Red Ranger» і об'єктивами «Zeiss Supreme». Мейцлер намагався зробити так, щоб погляд і настрій Бет розповідали композицію. Тому в серіалі часто є сцени, в яких глядачі бачать те, що бачить протагоністка (наприклад, сцена в другому епізоді, де Бет сидить на сходах в домі своїх названих батьків і розмовляє з Альмою, яка грає за фортепіано). Щоб показати прогрес Гармон, Мейцлер використовував довгі кадри, на зйомку частини з яких його надихнули сцени з інших фільмів. Наприклад, у третьому епізоді сцена входу Бет у готель в Лас-Вегасі, де проходитиме Відкритий чемпіонат США, натхненна сценою «These Boots Are Made for Walkin'» з фільму «Суцільнометалева оболонка», а сцена у фінальному епізоді серіалу в Москві, де Бет йде в громадський парк і зустрічає місцевих шахістів (яку Мейцлер зняв ручною камерою), натхненна фінальною сценою фільму «Іда» Павела Павліковського. На вигляд серіалу також вплинув німецький експресіонізм, тому в шоу можна побачити контрасти світла і тіні. З метою зробити так, щоб шахи виглядали динамічними і захопливими, Мейцлер і Френк вирішили не показувати постійно шахову дошку, а підкреслити те, що відбувається в матчах, через обличчя персонажів. На таке рішення їх підштовхнув фільм Едварда Цвіка «Ігри чемпіонів»[28].

МузикаРедагувати

Музику до серіалу написав Карлос Рафаель Рівера, який до цього співпрацював із Френком над фільмом «Прогулянка серед могил» і мінісеріалом «Забуті Богом». За роботу над останнім шоу він 2018 року та здобув прайм-тайм премію «Еммі» за найкращу оригінальну музичну тему для вступних титрів[41]. Спочатку Френк хотів, щоб для музики використовували лише фортепіано, але зрештою разом із Ріверою віддали перевагу оркестровій музиці для більшої «інструментальної глибини і забарвлення». Написання музики для шахів було нелегкою задачею для Рівери, якого Френк попередив, що «музика виконуватиме багато важкої роботи». Він вирішив показати зростання Бет — як людини, так і гравчині у шахи — поступово додаючи все більше інструментів[42].

Список серійРедагувати

Номер
серії
Назва Режисер Сценарист Дата
виходу
1 «Дебюти»
«Openings»
Скотт Френк[en] (Scott Frank)Скотт Френк (Scott Frank), Аллан Скотт (Allan Scott)23 жовтня 2020
Дев'ятирічна Бет Гармоні опиняється в дитячому будинку, де в неї виявляється фантастичний шаховий талант та розвивається сильна залежність від транквілізаторів. 
2 «Якість»
«Exchanges»
Скотт Френк (Scott Frank)Аллан Скотт (Allan Scott), Скотт Френк (Scott Frank)23 жовтня 2020
Раптово занурившись у нове заплутане життя в передмісті, Бет освоює життя своїх нових однокласників і складає план участі у шаховому турнірі. 
3 «Подвоєні пішаки»
«Doubled Pawns»
Скотт Френк (Scott Frank)Аллан Скотт (Allan Scott), Скотт Френк (Scott Frank)23 жовтня 2020
Поїздка до Цинциннаті занурює Бет та її матір у вир подорожей та уваги преси. Бет налаштовується на участь у відкритому турнірі США в Лас-Вегасі. 
4 «Мітельшпіль»
«Middle Game»
Скотт Френк (Scott Frank)Аллан Скотт (Allan Scott), Скотт Френк (Scott Frank)23 жовтня 2020
Вивчення російської мови відкриває доступ на нову соціальну сходинку. У Мехіко Бет зустрічається за шаховою дошкою із маркітним Борговим, а її мати проводить час із другом за листуванням. 
5 «Вилка»
«Fork»
Скотт Френк (Scott Frank)Аллан Скотт (Allan Scott), Скотт Френк (Scott Frank)23 жовтня 2020
Повернувшись додому в Кентуккі, Бет об'єднується із колишнім суперником, який пропонує допомогти посилити свою гру напередодні чемпіонату США. 
6 «Відкладена партія[en]»
«Adjournment»
Скотт Френк (Scott Frank)Скотт Френк (Scott Frank), Аллан Скотт (Allan Scott)23 жовтня 2020
Після тренування з Бенні в Нью-Йорку Бет вирушає до Парижу на матч-реванш із Борговим. Але після розгульної ночі пускається берега. 
7 «Ендшпіль»
«End Game»
Скотт Френк (Scott Frank)Скотт Френк (Scott Frank), Аллан Скотт (Allan Scott)23 жовтня 2020
Візит старої подруги із сумною новиною змушує Бет переосмислити своє минуле та розставити пріоритети перед найбільшим поєдинком свого життя. 


ШахиРедагувати

Консультанти шоу Гаррі Каспаров і Брюс Пандольфіні допомогли творцям мінісеріалу створити автентичний шаховий світ

Точно і правдоподібно зобразити шаховий світ у мінісеріалі творцям шоу допомогли Брюс Пандольфіні і Гаррі Каспаров. Для мінісеріалу Пандольфіні спершу придумав більш ніж 90 шахових позицій, які б відповідали різним ситуаціям у сценарії, частину з яких переробив Каспаров. Загалом же для шоу було створено близько 350-ти шахових позицій[14][15]. Для різних персонажів Пандольфіні розробив різні стилі гри. За його словами, персонажка Ані Тейлор-Джой «є дуже інтуїтивною гравчинею», яка «любить атакувати». І щоб відобразити це, він придумав для неї багато агресивних позицій[15]. Шахові матчі у мінісеріалі засновані на справжніх історичних партіях[16][43]. Наприклад, основою для фінальної партії між Гармон і Борговим стала гра між Василем Іванчуком і Патріком Вольффом[en] 1993 року[16][43]. Каспаров намагався знайти професійні партії, які б відповідали описаним партіям у книзі. За його словами, найважче це було зробити для останньої гри між Гармон і Борговим, оскільки ця партія повинна була бути зіграною через ферзевий гамбіт і відкладеною у складній позиції[16].

Пандольфіні навчав акторів, куди потрібно ходити фігурами. Щоб їм було легше запам'ятати ходи, Пандольфіні використовував мнемонічні прийоми та інші візуальні підказки, а самі ходи розбив на послідовності із трьох. Також акторам на їхні смартфони встановили спеціальну програму, завдяки якій вони могли повторювати ходи[15]. Крім цього, Пандольфіні вчив акторів, як правильно брати фігури, як їх переміщати, коли тиснути на шаховий годинник, як поводитися біля шахової дошки, наскільки довго думати над одним ходом, давав поради щодо того, якою повинна бути міміка[11][15]. Каспаров також допомагав з відтворенням атмосфери турнірів, насамперед неамериканських[16].

Журналіст Ділан Леб Мак-Клейн високо оцінив мінісеріал, назвавши шоу «однією з найкращих і найуспішніших екранізацій шахів». У своїй статті для The New York Times він відзначив вдале зображання напруги шахових турнірів і повної одержимості, яку шахи можуть викликати. Також автор статті похвалив мінісеріал за те, що в ньому відсутні помилки (такі як неправильне розміщення світлих і темних клітин на шаховій дошці, або, наприклад, невміння персонажів правильно брати фігури і ходити ними), які часто трапляються в інших екранізаціях про шахи. До основних недоліків у зображанні шахових сцен він відніс те, що на турнірах гравці дуже швидко роблять ходи, а також розмовляють між собою упродовж деяких матчів. За його словами, ці неточності зумовлені художньою необхідністю, але, все ж таки, це неправдоподібно[43].

СприйняттяРедагувати

Глядацька аудиторіяРедагувати

28 жовтня 2020 року серіал став шоу, яке переглянули найбільшу кількість разів за цей день на Netflix[44][45]. 23 листопада 2020 року було повідомлено, що за перші 28 днів після прем'єри серіалу його подивилися 62 мільйони користувачів[46], зробивши «Ферзевий гамбіт» найпопулярнішим мінісеріалом на Netflix на цей момент[47]. Скотт Френк відреагував на це, заявивши: «Я одночасно задоволений і приголомшений відгуком»[48]. Того ж дня стало відомо, що серіал увійшов до десятки найпопулярніших стрічок Netflix у 92-х країнах світу з моменту його прем'єри, і перебував принаймні один день на першому місці в 63-х із них[48]. Серіал був на вершині рейтингу Нільсена у періоди з 26 жовтня до 1 листопада, з 2 листопада до 8-го, і з 9-го до 15 листопада 2020 року, ставши першим серіалом, якому це вдалося упродовж трьох тижнів поспіль, відколи Нільсен з вересня того ж року почав складати щотижневий список найпопулярніших шоу на стрімінгових платформах[49][50][51].

Рецензії кінокритиківРедагувати

 
Гра Ані Тейлор-Джой дістала широке визнання критиків, і принесла їй номінацію на прайм-тайм премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у мінісеріалі або телефільмі

Більшість критиків позитивно прийняли мінісеріал, частина з них визнала «Ферзевий гамбіт» одним із найкращих шоу 2020 року[52][53][54][55]. На сайті-агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes мінісеріал має 97 % «свіжості» на основі 100 рецензій із середнім рейтингом 7,94/10. Критичний консенсус сайту стверджує: «Його ходи не завжди ідеальні, але завдяки привабливій грі Ані Тейлор-Джой, неймовірно реалізованим історичним деталям та емоційно інтелігентному сценарію „Ферзевий гамбіт“ є абсолютною перемогою»[56]. На Metacritic серіал отримав 79 балів зі 100 на основі 28-ми рецензій від кінокритиків, що свідчить про «загалом позитивні рецензії»[57].

На думку Роберта Ллойда з Los Angeles Times мінісеріал «продуманий, захопливий і розважальний»[58]. Меттью Гілберт із The Boston Globe вважає шоу «розумною і цікавою семисерійною подорожжю»[59]. Річард Лоусон із Vanity Fair похвалив серіал, написавши: «Це своєрідне вишукане престижне телебачення, яке Netflix повинен виготовляти частіше. Воно розумне, добре і зі смаком впевнене в достойності свого предмета»[60]. Джоел Келлер із Decider відзначив Аллана Скотта і Скотта Френка, які за його словами «зробили прекрасну роботу з адаптації давно жаданого роману 1983 року і дослідження етапів життя Бет Гармон»[61]. Лінда Маррік із The Jewish Chronicle також похвалила останніх, які, на її думку «змогли перетворити історію про один із найбільш тямущих і негламурних видів спорту в щось справді магічне і неперевершене»[52]. Ярослав Підгора-Гвяздовський з Громадського телебачення добре відгукнувся про мінісеріал. Він вважає, що особливість шоу полягає «у поєднанні дурниць і виваженості, у виявленні штампів та одночасному їх запереченні. На перший погляд, феміністичний, „Гамбіт“ поступово, повільно, а під фінал усе швидше перетворюється на філософський»[62]. Такі складові серіалу як костюми, зачіски, грим, художня постановка, монтаж, операторська робота, музика теж дістали від критиків високі оцінки[53][54][63].

Також кінокритики відзначили гру акторів, зокрема виконавиці головної ролі Ані Тейлор-Джой. Браян Лоурі з CNN вважає, що мінісеріал варто переглянути лише через «магнетичну присутність» Тейлор-Джой[64]. Джон Андерсон із The Wall Street Journal у своїй рецензії написав: «Міс Тейлор-Джой справді є початком і кінцем гри „Ферзевого гамбіту“, чия акторська гра настільки ж точна фізично, як і емоційно». На його думку, Тейлор-Джой і Маріель Геллер за свої ролі заслужили отримати нагороди[65]. Джуді Берман із Time назвала гру виконавиці головної ролі «видатною», а її персонажку — Бет Гармон — «однією із найбільш захоплюючих телеперсонажі року»[12]. Алан Сепінволл із Rolling Stone похвалив акторські роботи Тейлор-Джой і Білла Кемпа. Про останнього він написав: «Кемп грає роль Шайбеля з таким притяганням, і такою помітною, хоча і стриманою, прив'язаністю до цієї самотньої дівчинки, що навчання Бет захоплююче навіть попри те, що інші сцени в притулку надмірно повторюються»[66]. Еллісон Шумейкер із RogerEbert.com зауважила, що, окрім головних акторів, добре впоралися зі своєю роботою і ті виконавці, які зіграли незначні ролі[53].

Критики не забули порівняти мінісеріал з іншими кінокартинами. Майк Гейл з The New York Times вважає, що за атмосферою «Ферзевий гамбіт» можна порівняти з телесеріалом «Корона»[67]. Схожої думки дотримується і кінокритик Джоел Келлер. Окрім того, боротьба геніальної Бет Гармон із залежністю нагадала йому про Шерлока Холмса і телесеріал «Лікарня Нікербокер»[61]. На думку Рейчел Сайм із The New Yorker, естетично шоу нагадує драматичний серіал «Божевільні»[68]. Браян Толлеріко з The Playlist прирівняв мінісеріал до мелодрам режисера Дугласа Сірка через красивий візуальний ряд[54]. Роберт Ллойд у своїй статті порівнює «Ферзевий гамбіт» з телесеріалом «Дивовижна місис Мейзел» (оскільки це історія про дівчину, яка упродовж 1950-60-их років добивається успіху в області, де домінують чоловіки), а також із фільмом «Ігри розуму» (тому що мінісеріал показує, як мислить геніальна особа)[58]. На думку Келлі Лоулер з USA Today, Бет Гармон у своїй геніальності можна прирівняти до Джона Неша з вищезгаданих «Ігор розуму», або Вілла Гантінґа з драми «Розумник Вілл Гантінґ»[55]. Емілі ВанДерВерфф із Vox порівняла Бет із Джейком Ламоттою з фільму «Скажений бик» (бо обидва талановиті і «борються з гендерними очікуваннями суспільства»), а також із Полін Кросс із драмедії «Безтурботна» (тому що двоє змушують світ рахуватися з ними)[69]. Меттью Гілберту героїня Тейлор-Джой нагадала персонажа Бенедикта Камбербетча з мінісеріалу «Патрік Мелроуз» (теж наркозалежний з важким дитинством)[59].

Кінокритики знайшли й недоліки в мінісеріалі. Браян Лоурі вважає шоу задовгим і втомливим[64]. Алан Сепінволл також стверджує, що серіал триває надто довго, і що творці шоу неповністю розкривають персонажів[66]. Ліллі Денсігер з Harper's Bazaar розкритикувала мінісеріал за те, що в ньому геніальність Бет пов'язана з використанням транквілізаторів. Вона назвала такий зв'язок «обманом», використавши цитату Стівена Кінга для підтвердження своїх слів: «Думка про те, що творчі потуги і речовини, які змінюють свідомість, щільно пов'язані між собою, — це один із великих попінтелектуальних міфів нашого часу»[70]. Бетоні Батлер із The Washington Post вважає недоліком шоу недостатнє розкриття персонажки Мозес Інґрем — Джолін[71].

Відгуки шахової спільнотиРедагувати

 
Гросмейстер Василь Іванчук позитивно висловився про мінісеріал

Серіал отримав схвальні відгуки від шахової спільноти за зображання гри і гравців. Американська шахістка Дженніфер Шахаде в інтерв'ю Vanity Fair сказала: «Все, що стосується гри, в серіалі показано дуже тонко»[72]. Український гросмейстер Василь Іванчук в інтерв'ю Радіо Свободі похвалив серіал. Йому сподобався образ головної героїні, який, на його думку, є гарним, хоч і «досить нетиповим для жіночих шахів», а також відзначив те, що автори шоу вдало зобразили внутрішній світ шахістки: «… як Бет Гармон захищає себе від усього того, що їй непотрібно, від різних ідей, від релігійних організацій чи від ідей боротьби зі світовим комунізмом. Вона хоче зосередитися на шахах, робити свою роботу, на інтуїтивному рівні має свій унікальний світ, який несхожий на світ інших людей і повинна захищати цей світ від непотрібного впливу»[73]. Українські шахістки, сестри Анна і Марія Музичук, похвалили акторів серіалу, а також вважають, що «Ферзевий гамбіт» сприяє популяризації гри у шахи[74]. З ними погоджується тринадцятий чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров, який заявив, що «шахи в цьому серіалі грають таку позитивну роль, що я очікую нового шахового буму, в першу чергу в Америці»[75]. Чинний чемпіон світу з шахів Магнус Карлсен дав серіалу 5 із 6-ти зірок[76]. У фінальному епізоді згадується грузинська шахістка Нона Гапріндашвілі як «чемпіонка світу серед жінок, яка ніколи не грала проти чоловіків». Насправді Гапріндашвілі часто грала з чоловіками, зокрема з гросмейстерами. В інтерв'ю BBC вона прокоментувала цю помилку у серіалі: «Прикро, звісно, тому що коли про шахи знімають фільм, і, тим паче розповідають про чемпіонку світу, то вже тут повинна бути точність»[77]. В інтерв'ю The Calvert Journal вона заявила, що «поширення неправдивої інформації про чиїсь досягнення — ганьба»[78].

Дискусія про сексизмРедагувати

Мінісеріал розв'язав широке обговорення гендерної нерівності і сексизму в шахах. На думку гросмейстерки Юдіт Полгар, у серіалі суперники-чоловіки «були занадто добрі до головної героїні», що не відповідає її власному досвіду. За словами Полгар, у реальному житті деякі чоловіки «відмовлялися потиснути руки», дозволяли собі «зневажливі коментарі щодо її таланту» та «образливі жарти»[79]. Полгар переконана, що основним фактором, який спричиняє гендерну нерівність, є менша підтримка дівчат у шахах, ніж хлопців, у юному віці (сексизм в освіті)[80]. З Полгар згодна головна редакторка видання Гендер в деталях Тамара Злобіна, яка вважає, що якби головна героїня жила в реальних 1960-их, то «вона б запивала алкоголем не біль від програшу світовому чемпіону, а сексистські нападки, сексуальні домагання, і нескінченні висміювання». На думку Злобіної, серіал не зображає сексизм того часу, але ця історична «невідповідність» якраз і робить шоу успішним. Вона пояснює це тим, що «у 2020-их жінки втомилися від цькування», а «чоловіки втомилися цькувати жінок»[81]. У статті для The Washington Post Моніка Гессе розкритикувала мінісеріал, назвавши його «найкращим фентезі-шоу року». Вона вважає серіал «ескапістським», «ревізіоністською історією» і «чудовим майбутнім», оскільки «безперешкодний шлях до успіху» головної героїні «не переривається сексизмом», а небезпека з боку чоловіків «ніколи не матеріалізується»[82]. За словами гросмейстерки серед жінок Юлії Осьмак, вона також бачила «прояви стереотипів та упередженості до жінок у шахах»[83]. З ними не погоджується гросмейстерка Ірина Круш, яка заявила, що «атмосфера того, що творці шоу показують в серіалі, відповідає моєму досвіду»[79]. На думку чинної чемпіонки Великої Британії серед жінок Йованки Гуски гравці на високому рівні поважають одне одного, а сексизм більш розповсюджений «на рівні хобі»[84].

Магнусу Карлсену сподобалося, що в серіалі Бет Гармон «оцінювали за її талант, а не за стать». Він згоден, що сексизм в шахах залишається актуальною проблемою, заявивши, що «необхідно трохи змінити культуру». На його думку, також треба змінити формат шахових турнірів (станом на 2020 рік є «відкриті» змішані турніри, де участь можуть брати як чоловіки, так і жінки, а також виключно жіночі турніри), щоб зробити їх більш гендерно рівними[85]. Журналіст Дмитро Литвинов відзначає, що одним із чинників гендерної нерівності є те, що «у багатьох патріархально налаштованих країнах шахи все ще вважаються негідним заняттям для жінок — мовляв, вони мають думати переважно про те, як створити родину»[86].

Нагороди й номінаціїРедагувати

Нагорода Дата церемонії Номінант(и) Категорія Результат Прим.
Премія IGN 21 грудня 2020 року «Ферзевий гамбіт» Найкращий телесеріал року Номінація [87]
Найкращий драматичний телесеріал року Перемога
Найкращий новий телесеріал року Номінація
Аня Тейлор-Джой Найкраща драматична роль у телесеріалі Номінація
Премія Голлівуду за музику у візуальних медіа 27 січня 2021 року Карлос Рафаель Рівера Найкраща оригінальна музика в телесеріалі або мінісеріалі Перемога [88][89]
Найкраща головна музична тема в телесеріалі або мінісеріалі Номінація
Премія «Супутник» 15 лютого 2021 року «Ферзевий гамбіт» Найкращий мінісеріал Номінація [90]
Аня Тейлор-Джой Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Номінація
Премія «Золотий глобус» 28 лютого 2021 року «Ферзевий гамбіт» Найкращий мінісеріал або телефільм Перемога [91]
Аня Тейлор-Джой Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Перемога
Премія «Вибір телевізійних критиків» 7 березня 2021 року «Ферзевий гамбіт» Найкращий мінісеріал Перемога [92]
Аня Тейлор-Джой Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Перемога
Маріель Геллер Найкраща жіноча роль другого плану у мінісеріалі або телефільмі Номінація
Премія «Сценарист» УПК 13 березня 2021 року Скотт Френк (за епізод «Дебюти»);
на основі роману Волтера Тевіса
Найкращий адаптований сценарій для телебачення Перемога [93]
South by Southwest 19 березня 2021 року Саскія Марка Найкращий дизайн титрів Перемога [94]
Премія Гільдії сценаристів Америки 21 березня 2021 року Скотт Френк і Аллан Скотт;
на основі роману Волтера Тевіса
Найкращий адаптований сценарій телепередачі — довга форма Перемога [95]
Премія Гільдії продюсерів США 24 березня 2021 року Маркус Лоджс, Мік Анісето, Вільям Горберг, Скотт Френк і Аллан Скотт Найкраще продюсування мінісеріалу Перемога [96]
Премія Гільдії художників з гриму і зачісок 3 квітня 2021 року Денієл Паркер Найкращий історичний грим у телесеріалі, мінісеріалі або новому телесеріалі Перемога [97]
Найкращі історичні зачіски у телесеріалі, мінісеріалі або новому телесеріалі Номінація
Премія Гільдії кіноакторів 4 квітня 2021 року Білл Кемп Найкраща чоловіча роль у телефільмі або мінісеріалі Номінація [98]
Аня Тейлор-Джой Найкраща жіноча роль у телефільмі або мінісеріалі Перемога
Премія Гільдії режисерів Америки 10 квітня 2021 року Скотт Френк Найкраща режисура телефільму або мінісеріалу Перемога [99]
Премія Гільдії художників-постановників США 10 квітня 2021 року Улі Ганіш Найкраща художня постановка телефільму або мінісеріалу Перемога [100]
Премія Гільдії художників з костюмів 13 квітня 2021 року Габріель Біндер (за епізод «Ендшпіль») Найкращий дизайн історичних костюмів у телесеріалі Перемога [101]
Премія «Золота котушка» 16 квітня 2021 року Ерік Гірш, Грегг Святловскі, Вайлі Стейтман, Патрік Сісеро, Ерік Гоен, Лео Марсель, Джеймс Девід Реддінг III і Рейчел Ченсі (за епізод «Ендшпіль») Найкращий монтаж звуку — епізодична довга форма — звукові та шумові ефекти Перемога[a] [102]
Грегг Святловскі, Ерік Гірш, Ерік Гоен, Мері-Еллен Порто і Вайлі Стейтман (за епізод «Ендшпіль») Найкращий монтаж звуку — епізодична довга форма — діалог і ADR Перемога
Том Крамер (за епізод «Відкладена партія») Найкращий монтаж звуку — епізодична довга форма — музика Перемога
Премія Асоціації звукорежисерів США 17 квітня 2021 року Роланд Вінке, Ерік Гоен, Ерік Гірш, Лео Марсель, Лоуренс Манчестер (за епізод «Мітельшпіль») Найкраще зведення звуку у телефільмі або мінісеріалі Перемога [103]
Премія Американської асоціації монтажерів 17 квітня 2021 року Мішель Тесоро (за епізод «Якість») Найкращий монтаж мінісеріалу або телефільму Перемога [104]
Премія Американського товариства кінооператорів 18 квітня 2021 року Стівен Мейцлер (за епізод «Ендшпіль») Найкраща операторська робота в телефільмі, мінісеріалі або пілотному епізоді Перемога [105]
Кіно- та теленагороди MTV 16 травня 2021 року Аня Тейлор-Джой Найкраща роль у телесеріалі Номінація [106]
Премія Клубу арт-директорів Нью-Йорка 9 червня 2021 року Саскія Марка Нагорода «Бронзовий куб» за дизайн титрів Перемога [107]
Премія Асоціації критиків Голлівуду 29 серпня 2021 року «Ферзевий гамбіт» Найкращий стрімінговий мінісеріал або телефільм Номінація [108][109]
Аня Тейлор-Джой Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Перемога
Білл Кемп Найкраща чоловіча роль другого плану у мінісеріалі або телефільмі Номінація
Маріель Геллер Найкраща жіноча роль другого плану у мінісеріалі або телефільмі Номінація
Прайм-тайм творча премія «Еммі» 11-12 вересня 2021 року Еллен Льюїс, Кейт Спренс, Олівія Скотт-Вебб, Тіна Джеруссі, Анна-Лена Слейтер, Татьяна Мучнік і Штефані Майле Найкращий кастинг мінісеріалу або телефільму Перемога [110]
Стівен Мейцлер (за епізод «Ендшпіль») Найкраща операторська робота мінісеріалу або телефільму Перемога
Габрієль Біндер, Джина Краусс, Катрін Гофман, Ненроуз Бухман і Спарка Лі Голл (за епізод «Ендшпіль») Найкращі історичні костюми Перемога
Денієл Паркер (за епізод «Відкладена партія») Найкращий історичний грим (непластичний) Перемога
Саскія Марка і Девід Вайт Найкращий дизайн титрів Номінація
Карлос Рафаель Рівера (за епізод «Ендшпіль») Найкраща музика в мінісеріалі або телефільмі Перемога
«I Can't Remember Love» – Анна Гаусс, Роберт Вайнредер і Вільям Горберг (за епізод «Відкладена партія») Найкраща оригінальна музика і слова Номінація
Рендалл Постер (за епізод «Відкладена партія») Найкраще керівництво музикою Номінація
Мішель Тесоро (за епізод «Якість») Найкращий монтаж мінісеріалу або телефільму Перемога
Улі Ганіш, Кай Карла Кох і Сабіне Шааф Найкраща художня постановка історичної або фентезі програми (одногодинної або довше) Перемога
Грегг Святловскі, Ерік Гірш, Вайлі Стейтман, Лео Марсель, Мері-Еллен Порто, Патрік Сісеро, Джеймс Девід Реддінг III, Ерік Гоен, Том Крамер і Рейчел Ченсі (за епізод «Ендшпіль») Найкращий монтаж звуку в мінісеріалі або телефільмі Перемога
Ерік Гірш, Ерік Гоен, Роланд Вінке і Лоуренс Манчестер (за епізод «Ендшпіль») Найкраще зведення звуку в мінісеріалі або телефільмі Перемога
Премія Асоціації телевізійних критиків 15 вересня 2021 року «Ферзевий гамбіт» Телесеріал року Номінація [111]
Найкращий телефільм або мінісеріал Номінація
Аня Тейлор-Джой Найкраща драматична роль Номінація
Прайм-тайм премія «Еммі» 19 вересня 2021 року «Ферзевий гамбіт» Найкращий мінісеріал Перемога [112]
Аня Тейлор-Джой Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Номінація
Томас Броді-Сангстер Найкраща чоловіча роль другого плану у мінісеріалі або телефільмі Номінація
Мозес Інґрем Найкраща жіноча роль другого плану у мінісеріалі або телефільмі Номінація
Скотт Френк Найкраща режисура мінісеріалу або телефільму Перемога
Найкращий сценарій мінісеріалу або телефільму Номінація

Інтерес до гриРедагувати

У листопаді 2020 року The Washington Post повідомив, що пандемія коронавірусної хвороби 2019 підняла зацікавленість до шахів, а після успіху «Ферзевого гамбіту» популярність цієї гри вибухнула[113]. The New York Times порівняв інтерес до шахів зі «схожою шаховою манією», яка виникла після того, як Боббі Фішер переміг Бориса Спаського, ставши чемпіоном світу в 1972 році[114]. Після прем'єри серіалу кількість пошукових запитів щодо шахів у Google збільшилася удвічі, а запит «як грати в шахи» досяг дев'ятирічного максимуму[115]; попит на шахові набори на eBay зріс на 250 %[115]; на сервісі Twitch за жовтень переглянули 4,2 мільйона годин гри у шахи, а це практично вдвічі більше, ніж у жовтні 2019 року, коли проглянули 2,4 мільйона годин[116]; на сайті Chess.com кількість нових користувачів збільшилася в п'ять разів[115], а додаток Chess.com у США піднявся на 256 позицій у рейтингу завантажень, а також досяг третього місця у США і другого у Великій Британії в категорії «стратегічних ігор» для iPhone[117].

Коментарі і приміткиРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. Разом із телесеріалом «Зоряний шлях: Пікар».

ПриміткиРедагувати

  1. Rosen, Christopher (November 23, 2020). The Queen’s Gambit Has Everyone Buying Chess Boards. Vanity Fair. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  2. Allebest, Erik (November 22, 2020). Incredible Second Wave of Interest in Chess. Chess.com. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  3. NETFLIX ORDERS LIMITED SERIES THE QUEEN'S GAMBIT FROM SCOTT FRANK. Netflix Media Center. 19-03-2019. Архів оригіналу за 10-04-2021. Процитовано 10-04-2021. (англ.)
  4. Finnis, Alex (15-11-2020). What is ‘The Queen’s Gambit’ in chess? Meaning of opening which inspired the title of the hit Netflix series. i. Процитовано 10-04-2021. (англ.)
  5. Miller, Matt (11-11-2020). What Exactly Are Those Green Pills in The Queen's Gambit?. Esquire. Архів оригіналу за 10-04-2021. Процитовано 10-04-2021. (англ.)
  6. Park, Andrea (03-11-2020). What Are the Green Pills Beth Takes In 'The Queen's Gambit'?. Marie Claire. Архів оригіналу за 10-04-2021. Процитовано 10-04-2021. (англ.)
  7. Feldman, Dana (22-10-2020). The Netflix Series ‘The Queen’s Gambit’ Explores The True Cost Of Genius. Forbes. Процитовано 23-02-2021. (англ.)
  8. а б в Petski, Denise (March 19, 2019). Netflix Orders 'The Queen's Gambit' Limited Series From Scott Frank; Anya Taylor-Joy To Star. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  9. O’Malley, Katie (24-11-2020). The Queen’s Gambit: The 'Real-Life Story' Behind Hit Netflix Series Explained. Elle. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  10. Aquilina, Tyler (25-10-2020). The Queen's Gambit creator on 'bringing sexy back to chess' and the series' long journey to TV. Entertainment Weekly. Процитовано 23-02-2021. (англ.)
  11. а б Soloski, Alexis (16-10-2020). ‘The Queen’s Gambit’ Tries a Risky Play: Betting Chess Can Be Good TV. The New York Times. Процитовано 24-02-2021. (англ.)
  12. а б Berman, Judy (October 20, 2020). Netflix's Marvelous The Queen's Gambit Is the Kind of Prestige Drama TV Doesn't Make Anymore. Time. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  13. Hartmann, John (October 23, 2020). The Queen's Gambit – Out Today On Netflix!. Chess Life. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  14. а б Greene, Steve (30-10-2020). 'The Queen's Gambit': Chess Expert Bruce Pandolfini on Making the Matches Look Like the Real Thing. IndieWire. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  15. а б в г д е Aquilina, Tyler (10-12-2020). Best of 2020 (Behind the Scenes): How The Queen's Gambit changed the game for chess on screen. Entertainment Weekly. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  16. а б в г д Pahwa, Nitish (17-11-2020). World Chess Champion Garry Kasparov on What The Queen’s Gambit Gets Right. Slate. Процитовано 24-02-2021. (англ.)
  17. Bisset, Jennifer (06-12-2020). The Queen's Gambit: That ending explained and all your questions answered. CNET. Процитовано 05-04-2021. (англ.)
  18. Coke, Hope (27-11-2020). The Queen’s Gambit becomes Netflix’s most-watched limited series ever. Tatler. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  19. Doggers, Peter (22-10-2020). The Queen's Gambit: A Netflix Series Where The Chess Is Done Right. Chess.com. Процитовано 24-02-2021. (англ.)
  20. Thorne, Will (March 19, 2019). Anya Taylor-Joy to Star in 'The Queen's Gambit' Limited Series at Netflix. Variety. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  21. Gibson, Kelsie (24-10-2020). How Anya Taylor-Joy Is Defying Gender Norms With Her Character on The Queen's Gambit. PopSugar. Процитовано 05-04-2021. (англ.)
  22. Sandberg, Bryn (06-01-2021). 'Queen's Gambit' Star Anya Taylor-Joy: "The Way She's Intuitive About Chess, I'm an Intuitive Actor". The Hollywood Reporter. Процитовано 05-04-2021. (англ.)
  23. Sneider, Jeff (January 15, 2020). Newcomer Moses Ingram Joins Denzel Washington in Joel Coen's 'Macbeth'. Collider. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  24. Roots, Kimberly (August 27, 2020). Game of Thrones, Peaky Blinders Stars Play a Risky Game in Netflix Chess Drama The Queen's Gambit — Watch. TVLine. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  25. Ray, Alyssa (01-03-2021). Why The Queen's Gambit Cast Seems So Familiar. E!. Процитовано 05-04-2021. (англ.)
  26. Cremona, Patrick (19-10-2020). Meet the cast of The Queen’s Gambit on Netflix. Radio Times. Процитовано 05-04-2021. (англ.)
  27. 'The Queen's Gambit' filming in Cambridge for 2 days. Cambridge Times. August 22, 2019. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  28. а б в Laffly, Tomris (25-11-2020). Why The Queen’s Gambit Cinematography Looks So Good. Vulture. Процитовано 17-01-2021. (англ.)
  29. а б в г д е ж Вачедін, Дмитро (23-11-2020). Берлін як куліси культового серіалу: де в Німеччині знімали "Хід королеви". Deutsche Welle. Процитовано 28-12-2020. 
  30. а б в г д е ж и к л м н п Hoeller, Sophie-Claire (10-12-2020). Stunning real-life destinations in 'The Queen's Gambit' you can visit. Insider. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  31. а б Wallace, Rachel (November 24, 2020). Why Is Everyone So Obsessed With The Queen’s Gambit?. Architectural Digest. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  32. а б Barber, Megan (30-11-2020). Inspecting 11 Rooms From The Queen’s Gambit. Curbed. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  33. а б Hobbs, Julia (06-11-2020). Every Hidden Meaning Behind The Nostalgic Costumes In ‘The Queen’s Gambit’. Vogue. Процитовано 12-02-2021. (англ.)
  34. Braff, Danielle (10-11-2020). ‘Queen’s Gambit’ Costumes Make Us Want to Toss Our Leggings. The New York Times. Процитовано 12-02-2021. (англ.)
  35. Кирпичова, Аліса (02-11-2020). Netflix запустив віртуальну виставку костюмів з серіалів «Ферзевий гамбіт» та «Корона». Inspired. Процитовано 04-12-2020. 
  36. а б в г д е Weinstock, Tish (19-11-2020). The Story Behind Beth Harmon’s Red Hair in The Queen’s Gambit, According to the Show’s Hair and Makeup Artist. Vogue. Процитовано 12-02-2021. (англ.)
  37. Daniel Parker. Американська телевізійна академія. Процитовано 12-02-2021. (англ.)
  38. а б в г Glynn, Taylore (28-10-2020). The Queen's Gambit Has the Best Beauty Looks You'll See on TV This Year. Marie Claire. Процитовано 12-02-2021. (англ.)
  39. а б в г Harrington, Jessica (23-10-2020). The Queen's Gambit Is a Nod to the '60s, From Short Bangs and Winged Liner to Lots of Glam. PopSugar. Процитовано 12-02-2021. (англ.)
  40. Steven Meizler. Американська телевізійна академія. Процитовано 17-01-2021. (англ.)
  41. Carlos Rafael Rivera. Американська телевізійна академія. Процитовано 17-01-2021. (англ.)
  42. Neophytou, Nadia (December 1, 2020). Carlos Rafael Rivera Talks about How the Music, Chess Makes 'The Queen’s Gambit'. American Songwriter. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  43. а б в McClain, Dylan Loeb (November 3, 2020). I'm a Chess Expert. Here's What 'The Queen's Gambit' Gets Right. The New York Times (en-US). Архів оригіналу за 04-03-2021. Процитовано 04-03-2021. (англ.)
  44. Watercutter, Angela (October 28, 2020). Why The Queen's Gambit Is the No. 1 Netflix Show Right Now. Wired. Архів оригіналу за 04-12-2020. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  45. Lawler, Kelly (October 28, 2020). 'The Queen's Gambit': This Netflix miniseries about chess is one of the best shows of 2020. USA Today. Архів оригіналу за 04-12-2020. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  46. Spangler, Todd (November 23, 2020). ‘The Queen’s Gambit’ Scores as Netflix Most-Watched Scripted Limited Series to Date. Variety. Процитовано 04-12-2020. «The way Netflix reports viewing is based on the number of viewers who have watched at least two minutes of a piece of content, which is very different from how the TV industry measures audience» (англ.)
  47. White, Peter (November 23, 2020). 'The Queen’s Gambit' Becomes Netflix’s Biggest Scripted Limited Series With 62M Checking Chess Drama. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 23-11-2020. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  48. а б Porter, Rick (November 23, 2020). 'The Queen's Gambit' Sets Netflix Viewing Record for Scripted Limited Series (Exclusive). The Hollywood Reporter. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  49. Hayes, Dade (November 30, 2020). 'The Queen's Gambit' Rules U.S. Streaming Chart, With Disney's 'The Mandalorian' Breaking Through To The No. 3 Spot. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 30-11-2020. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  50. Porter, Rick (December 3, 2020). 'The Queen's Gambit' Stays Atop Nielsen Streaming Chart. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  51. Hayes, Dade (December 10, 2020). ‘The Queen’s Gambit’ Holds Top Nielsen U.S. Streaming Spot For Third Week As ‘The Crown’ Enters The Palace. Deadline Hollywood. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  52. а б Marric, Linda (29-10-2020). Television review:The Queen's Gambit. The Jewish Chronicle. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  53. а б в Shoemaker, Allison (23-10-2020). The Queen's Gambit. RogerEbert.com. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  54. а б в Tallerico, Brian (01-10-2020). ‘The Queen’s Gambit’: Anya Taylor-Joy Shines In Scott Frank’s Absorbing Tale Of Genius, Addiction & Redemption [Review]. The Playlist. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  55. а б Lawler, Kelly (28-10-2020). 'The Queen's Gambit': This Netflix miniseries about chess is one of the best shows of 2020. USA Today. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  56. The Queen's Gambit: Miniseries (2020). Rotten Tomatoes. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  57. The Queen's Gambit: Season 1. Metacritic. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  58. а б Lloyd, Robert (23-10-2020). Review: Netflix’s audacious chess drama, ‘The Queen’s Gambit,’ is your perfect weekend binge. Los Angeles Times. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  59. а б Gilbert, Matthew (27-10-2020). Netflix’s chess-centric miniseries ‘The Queen’s Gambit’ is a winner. The Boston Globe. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  60. Lawson, Richard (22-10-2020). The Queen’s Gambit Plays a Beautiful Game. Vanity Fair. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  61. а б Keller, Joel (23-10-2020). Stream It Or Skip It: ‘The Queen’s Gambit’ On Netflix, Where A Young Chess Prodigy Deals With A Crippling Addiction. Decider. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  62. Підгора-Гвяздовський, Ярослав (30-10-2020). «Ферзевий гамбіт»: дівчина, яка впала на землю чоловіків. Громадське телебачення. Процитовано 10-05-2021. 
  63. Fienberg, Daniel (20-10-2020). ‘The Queen’s Gambit’: TV Review. The Hollywood Reporter. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  64. а б Lowry, Brian (22-10-2020). 'The Queen's Gambit' doesn't make all the right moves, but Anya Taylor-Joy does. CNN. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  65. Anderson, John (20-10-2020). ‘The Queen’s Gambit’ Review: A Winning Chess Thriller. The Wall Street Journal. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  66. а б Sepinwall, Alan (20-10-2020). ‘The Queen’s Gambit’: A Female Bobby Fischer Keeps Her Challengers in Check. Rolling Stone. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  67. Hale, Mike (21-10-2020). ‘The Queen’s Gambit’ Review: Coming of Age, One Move at a Time. The New York Times. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  68. Syme, Rachel (13-11-2020). “The Queen’s Gambit” Is the Most Satisfying Show on Television. The New Yorker. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  69. VanDerWerff, Emily (23-10-2020). One Good Thing: Netflix’s The Queen’s Gambit makes chess mesmerizing. Really!. Vox. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  70. Dancyger, Lilly (16-11-2020). The Queen’s Gambit and the Dangerous Myth of Drug-Induced Genius. Harper's Bazaar. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  71. Butler, Bethonie (03-11-2020). ‘The Queen’s Gambit’ is mesmerizing, but there’s one glaring problem. The Washington Post. Процитовано 10-05-2021. (англ.)
  72. Miller, Julie (November 5, 2020). The Queen's Gambit: A Real-Life Chess Champion on Netflix's Addictive Hit. Vanity Fair. Архів оригіналу за 04-12-2020. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  73. Терещук, Галина; Стек, Левко (28-11-2020). Гросмейстер Іванчук про свою партію у серіалі «Хід королеви», пропозицію зіграти роль і реальний світ шахів. Радіо Свобода. Процитовано 04-12-2020. 
  74. Терещук, Галина (27-11-2020). Серіал «Хід королеви» робить популярними шахи в Україні та світі – шахістки Музичук. Радіо Свобода. Процитовано 04-12-2020. 
  75. Риковцева, Олена (26-11-2020). «Моїм внеском була поява співробітників КДБ» – Гаррі Каспаров про серіал «Ферзевий гамбіт». Радіо Свобода. Процитовано 04-12-2020. 
  76. Svensen, Tarjei (November 21, 2020). Magnus Carlsen on The Queen's Gambit: 'I would say it's a 5/6'. Chess24. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  77. "Эмоциональность дает о себе знать". Нона Гаприндашвили – о сериале Netflix и игре в шахматы с мужчинами. BBC (ru). 05-12-2020. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. 
  78. The Real-life Queen's Gambit: how Georgia's Nona Gaprindashvili Conquered the Chess World. The Calvert Journal. November 27, 2020. Архів оригіналу за 28-12-2020. Процитовано 28-12-2020. (англ.)
  79. а б McClain, Dylan Loeb (10-11-2020). How ‘The Queen’s Gambit’ Started a New Debate About Sexism in Chess. The New York Times. Процитовано 14-02-2021. (англ.)
  80. Schlagwein, Felix (09-12-2020). The real 'Queen's Gambit': Judit Polgar. Deutsche Welle. Процитовано 14-02-2021. (англ.)
  81. Злобіна, Тамара (01-12-2020). Секрет успіху серіалу "Ферзевий гамбіт" – гендерна втома. Українська правда. Процитовано 14-02-2021. 
  82. Hesse, Monica (25-11-2020). ‘The Queen’s Gambit,’ a period drama that erases sexism from 1960, is the best fantasy show of the year. The Washington Post. Процитовано 14-02-2021. (англ.)
  83. Савоскіна, Ксюша (17-11-2020). «Чоловіки знімалися з турнірів, програвши мені»: українські шахістки — про жінок у шахах та серіал «Ферзевий гамбіт». Громадське телебачення. Процитовано 14-02-2021. 
  84. Davies, Caroline (13-11-2020). Igniting girls' interest in chess may be great legacy of The Queen's Gambit. The Guardian. Процитовано 14-02-2021. (англ.)
  85. Bland, Archie (21-11-2020). Magnus Carlsen: 'Chess has not been very kind to women over the years'. The Guardian. Процитовано 14-02-2021. (англ.)
  86. Литвинов, Дмитро (21-11-2020). Зруйнувати «шахову» стелю. Чому жінка досі не вигравала чемпіонат світу з шахів та чи допоможе тут «Ферзевий гамбіт». Громадське телебачення. Процитовано 14-02-2021. 
  87. IGN Editors (December 21, 2020). Best Movie, TV and Comics of the Year Awards 2020. IGN. Архів оригіналу за 09-03-2021. Процитовано 09-03-2021. (англ.)
  88. Willman, Chris (15-01-2021). Hollywood Music in Media Awards Announces 2021 Nominees; Kenny Loggins Set for Lifetime Honor (EXCLUSIVE). Variety. Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  89. Willman, Chris (27-01-2021). Hollywood Music in Media Award Winners Include Scores for ‘Soul,’ ‘News of the World,’ ‘Minari,’ ‘Queen’s Gambit’. Variety. Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  90. Van Blaricom, Mirjana (February 1, 2021). 25th Satellite Awards Nominees for Motion Pictures and Television Announced. Міжнародна академія преси. Процитовано 09-03-2021. (англ.)
  91. Mitovich, Matt Webb (February 28, 2021). Golden Globe Winners: The Crown, Schitt's Creek and Queen's Gambit Lead TV Pack; Ted Lasso Scores First Win. TVLine. Процитовано 09-03-2021. (англ.)
  92. Davis, Clayton (March 7, 2021). Critics Choice Awards 2021 Full Winners: Chloe Zhao’s ‘Nomadland’ Continues Its Reign on Awards Season. Variety. Процитовано 09-03-2021. (англ.)
  93. Feinberg, Scott (March 13, 2021). USC Scripter Awards: 'Nomadland' and 'Queen's Gambit' Named Best Adaptations. The Hollywood Reporter. Процитовано 14-03-2021. (англ.)
  94. Ramos, Dino-Ray (19-03-2021). SXSW Film Festival: ‘The Fallout’ And Docu ‘Lily Topples The World’ Among Jury Award Winners. Deadline.com. Процитовано 25-03-2021. (англ.)
  95. Kate, Erbland (21-03-2021). 2021 WGA Winners: ‘Promising Young Woman,’ ‘Borat 2,’ ‘Ted Lasso,’ ‘The Crown’ Take Top Honors. IndieWire. Процитовано 25-03-2021. (англ.)
  96. Davis, Clayton; Shafer, Ellise (24-03-2021). ‘Nomadland’ Wins Top Film Prize at Producers Guild Awards, Likely Locking It Up at the Oscars. Variety. Процитовано 25-03-2021. (англ.)
  97. Giardina, Carolyn (03-04-2021). Make-Up Artists and Hair Stylists Guild Awards: 'Ma Rainey's Black Bottom,' 'Birds of Prey' Among the Winners. The Hollywood Reporter. Процитовано 06-04-2021. (англ.)
  98. Ferme, Antonio (04-04-2021). SAG Awards 2021: The Complete Winners List. Variety. Процитовано 06-04-2021. (англ.)
  99. Lewis, Hilary; Keegan, Rebecca (10-04-2021). DGA Awards: Chloe Zhao and 'Nomadland' Take Top Honor. The Hollywood Reporter. Процитовано 12-04-2021. (англ.)
  100. Tangcay, Jazz (10-04-2021). ‘Tenet’ and ‘Mank’ Win Top Honors at Art Directors Guild Awards. Variety. Процитовано 12-04-2021. (англ.)
  101. Pedersen, Erik (13-04-2021). ‘Ma Rainey’s Black Bottom’, ‘Promising Young Woman’ & ‘Mulan’ Take Film Prizes At Costume Designers Guild Awards – Winners List. Deadline Hollywood. Процитовано 31-07-2021. (англ.)
  102. Tangcay, Jazz (16-04-2021). ‘Soul,’ ‘Tenet’ and ‘Greyhound’ Win MPSE Golden Reel Awards. Variety. Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  103. Giardina, Carolyn (17-04-2021). ‘Sound of Metal’ Tops CAS Sound Mixing Awards. The Hollywood Reporter. Процитовано 31-07-2021. (англ.)
  104. Hipes, Patrick (17-04-2021). ACE Eddie Awards: ‘Trial Of The Chicago 7’, ‘Palm Springs’, ‘Soul’ Top Film Winners; ‘Ted Lasso’, ‘Queen’s Gambit’ Score In TV – Full Winners List. Deadline. Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  105. Tapp, Tom (18-04-2021). ASC Awards: 'Mank,' 'The Crown,' 'The Mandalorian' Take Top Honors – Full Winners List. Deadline. Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  106. Bosselman, Haley (16-05-2021). MTV Movie and TV Awards Full Winners List: ‘To All the Boys’ and ‘WandaVision’ Take Top Honors. Variety (en-US). Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  107. ADC Awards: 2021 ADC Awards - Motion / Film / Gaming Craft - The Queen's Gambit Main Title Design. The One Club (en-US). Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  108. Menzel, Scott (08-07-2021). Ted Lasso, The Handmaid’s Tale, and Zoey’s Extraordinary Playlist lead Inaugural HCA TV Awards Nominations. Hollywood Critics Association (en-US). Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  109. Schneider, Michael (29-08-2021). ‘Ted Lasso,’ ‘The Crown,’ ‘The Mandalorian,’ ‘Cruel Summer,’ ‘New Amsterdam’ Among HCA TV Awards Winners. Variety. Процитовано 31-08-2021. (англ.)
  110. Hipes, Patrick (13-07-2021). Emmy Nominations: ‘The Crown’, ‘The Mandalorian’ Top List; HBO/HBO Max Edges Netflix For Top Spot – Full List Of Nominees. Deadline. Процитовано 20-08-2021. (англ.)
  111. Ausiello, Michael (15-09-2021). TCA Awards: Ted Lasso Scores With 3 Wins, Including Program of the Year. TVLine. Процитовано 16-09-2021. (англ.)
  112. Snierson, Dan (20-09-2021). Emmy Awards 2021: See the full list of winners. Entertainment Weekly. Процитовано 20-09-2021. (англ.)
  113. Babb, Kent (November 27, 2020). The pandemic sparked interest in chess. ‘The Queen’s Gambit’ made it explode.. The Washington Post. Процитовано 04-12-2020. (англ.)
  114. McClain, Dylan Loeb (10-12-2020). How 'The Queen's Gambit' Is Inspiring Women to Take Up Chess. The New York Times. Процитовано 13-09-2021. (англ.)
  115. а б в Дейна, Анастасія (24-11-2020). «Ферзевий гамбіт» встановив рекорд за переглядами на Netflix і збільшив цікавість до шахів у Google. The Village Україна. Процитовано 04-12-2020. 
  116. Амеліна, Катерина (24-11-2020). "Ферзевий гамбіт" – найпопулярніший серіал Netflix. Він вплинув і на популярність шахів. ЛІГА.net. Процитовано 04-12-2020. 
  117. Кирпичова, Аліса (20-11-2020). Шахи стали більш популярними після виходу серіалу «Ферзевий гамбіт» — дослідження. Inspired. Процитовано 04-12-2020. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати