Відкрити головне меню

Феохаріс Харалампійович Кессидіс (грец. Θεοχάρης Κεσσίδης, 13 березня 1920, Цалка, Грузія — 23 грудня 2009, Афіни) — радянський грецький філософ та історик давньогрецької філософії. Член-кореспондент Афінської академії (1987).[1]

БіографіяРедагувати

Народився у невеличкому селі Санта-Цалкського району Грузії. 1938 року закінчив середню школу у Тбілісі, після чого вступив до Московського інституту історії, філософії та літератури (після об'єднання ІФЛІ та МГУ, закінчував вже філософський факультет МГУ). Закінчив аспірантуру МГУ, захистив 1950 року кандидантську дисертацію за темою «Філософія Геракліта Ефеського».

Пізніше дійсний член Московської академії гуманітарних досліджень, з 1995 року дійсний член Санкт-Петербурзької академії гуманітарних наук. Викладав філософію у багатьох вузах Москви. З 1970 до 1992 працював в інституті філософії АН СРСР. Автор більше 250 наукових праць, перекладених на 15 мов світу.

Феохаріс Кессидіс був одним з найбільш активних поборників за відновлення викладання грецької мови у місцях компактного проживання етнічних греків на теренах СРСР та пізніше колишнього СРСР. За його ініціативою з 1978 року у Цалці відбувались конференції, присвяченні питанням давньогрецької філософії — «Аристотелівські читання».

2002 року Грецька Республіка з приводу 28-ї річниці становлення демократії у Греції[2] нагородила Кессидіса орденом «Золотий хрест честі», який вченому вручав особисто президент країни Константінос Стефанопулос.

В середині 2008 року Феохаріс Кессидіс разом із родиною переїхав до селица Прохома, що у номі Салоніки, де на той час жив його молодший брат Ахіллес Кессидіс. Аристотелівські читання ж від 2009 року вони проводяться у Ростові-на-Дону за організаційної підтримки Івана Саввіді.[3]. Похований Феохаріс Кессидіс у селі Прохома.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати