Фенольна

залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці

Фено́льна — пасажирська та вантажна залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на лінії Костянтинівка — Ясинувата між станціями Скотувата (13 км) та Кривий Торець (10 км). Розташована в селищі Нью-Йорк Торецької міської громади Бахмутського району Донецької області, за 7 км від міста Торецьк та за 42  км від Донецька.

Станція Фенольна

Костянтинівка — Ясинувата
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
селище Нью-Йорк

48°19′58″ пн. ш. 37°50′19″ сх. д. / 48.33278° пн. ш. 37.83861° сх. д. / 48.33278; 37.83861
Рік відкриття 1872 (152 роки)
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічні
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 703
Відстань до Костянтинівки, км 24
Відстань до Ясинуватої, км 27
Код станції 490903 ?
Код «Експрес-3» 2214095 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Фенольна. Карта розташування: Донецька область
Фенольна
Фенольна
Фенольна на Вікісховищі

Історія

ред.

Станція відкрита 1872 року. У безпосередній близькості до сучасної станції у 1916 році зведено фенольний завод «Інкор і Ко».

 
Пам'ятник на братській могилі борців за радянську владу, працівників міліції, члена ревкому, радянських воїнів — площа станції Фенольної

Пасажирське сполучення

ред.

На станції зупиняються лише приміські поїзди[1]. У зв'язку з бойовими діями з 2014 по 2019 роки станція Фенольна була кінцевою для всіх поїздів з боку Краматорська. У напрямку станцій Донецьк та Ясинуватої залізничний рух тривалий час був припинений.У грудні 2019 року приміське пасажирське сполучення в бік Ясинуватої було подовжене до станції Скотувата, після чого Фенольна перестала бути кінцевою залізничною станцією підконтрольної українській владі території Донеччини.

Станція сполучає Торецьк з містами Ізюм, Краматорськ, Костянтинівка, Лиман, Лозова, Слов'янськ.

Примітки

ред.
  1. Розклад руху приміських поїздів по станції Фенольна. www.toretsk-vca.gov.ua. Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 22 січня 2020. [Архівовано 2019-06-21 у Wayback Machine.]

Джерела

ред.
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

ред.