Відкрити головне меню

Феназепам

хімічна сполука

Феназепам — (phenazepam; 7-бром-5-(орто-хлорфеніл)-2,3-дигідро-1Н-1,4-бенздіазепін-2-он) лікарський препарат, що його застосовують при різних невротичних, неврозоподібних, психопатичних і психопатоподібних станах.[1]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Фармакодинаміка.Редагувати

Феназепам — психотропний засіб групи похідних бензодіазепіну, що має анксіолітичну, протисудомну, міорелаксуючу та снодійну дію. Феназепам посилює дію снодійних, наркотичних і протисудомних препаратів, етилового спирту.

ФармакокінетикаРедагувати

При прийомі внутрішньо препарат добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, час досягнення максимальної концентрації феназепаму в крові — від 1 до 2 годин, період напіввиведення з організму — від 6 до 10 годин, екскреція препарату в основному здійснюється нирками.

Показання для застосуванняРедагувати

Препарат призначають при різних невротичних, неврозоподібних, психопатичних, психопатоподібних захворюваннях, які супроводжуються тривогою, страхом, підвищеною дратівливістю, напруженістю, емоційною лабільністю, при реактивних психозах, іпохондро-сенестопатичному синдромі, вегетативних дисфункціях і розладах нічного сну. Профілактика станів страху та емоційного напруження.

Як протисудомний засіб препарат застосовують для купірування епілептичного статусу та серійних нападах різної етіології та для лікування хворих на епілепсію. В неврологічній практиці Феназепам застосовують для лікування гіперкінезів і тиків, ригідності м'язів.

Побічна діяРедагувати

Інколи спостерігаються сонливість, м'язова слабкість, можливі запаморочення, нудота, атаксія, порушення координації руху, порушення менструального циклу та зниження статевого потягу. Частота і характер побічної дії залежать від індивідуальної чутливості, дози та тривалості лікування. Як антагоніст міорелаксантної дії Феназепаму рекомендується стрихнін азотнокислий (ін'єкції по 1 мл 0,1 % розчину 2 — 3 рази на день) або розчин коразолу (ін'єкції по 1 мл 10 % розчину 1 — 2 рази на день). При зменшенні дози або припиненні прийому Феназепаму побічні ефекти минають.

ПротипоказанняРедагувати

Виражена міастенія, значні порушення функції печінки і нирок, вагітність, отруєння іншими транквілізаторами, нейролептиками, снодійними засобами, етиловим спиртом.

Феназепам не рекомендується для лікування пацієнтів віком до 16 років і пацієнтів похилого віку (старше 65 років), оскільки клінічні випробування ефективності та безпеки даного лікарського засобу у цих груп пацієнтів не проводилися. Під час лікування слід припинити годування груддю.

ПередозуванняРедагувати

При передозуванні можлива виражена атаксія.

ЛікуванняРедагувати

Промивання шлунка, за необхідності застосовують серцево-судинні препарати та стимулятори центральної нервової системи.

Особливості застосуванняРедагувати

Феназепам не слід приймати під час або напередодні праці водіям автотранспорту та іншим особам, діяльність яких потребує швидкої психічної та фізичної реакції. При лікуванні Феназепамом заборонено вживання алкоголю.

Обіг препарату на території УкраїниРедагувати

Відповідно до Списку № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, «Феназепам» відноситься до психотропних речовини, обіг яких на території України обмежений.[2]

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4

ПосиланняРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. видавництво «Перун», 2005.
  2. Навіщо ж мовчати про «Феназепам»?, 4 березня 2009, Прес-служба державної митної служби України. Архів оригіналу за 11 листопад 2009. Процитовано 18 листопад 2009.