Відкрити головне меню

Теорія фемінізму, феміністська теорія (англ. Feminist theory) — аспект розвитку дискурсу фемінізму в науковій, філософській та художній площинах, спрямований на розуміння природи гендерної нерівності. Феміністська теорія досліджує жіночі та чоловічі соціальні ролі, досвіди, інтереси, рутинні обов'язки та феміністські чи гендерні політики в різних наукових та соціальних сферах, таких як антропологія, соціологія, філософія, психоаналіз, медіа, дослідження, політика, ідеологія, комунікація[1], освіта, література, мистецтво, домашня економіка[2] тощо.

Теорія фемінізму зосереджена на аналізі гендерної нерівності. Теми, що їх досліджує фемінізм, включають дискримінацію, об'єктивацію (особливо сексуальну об'єктивацію), пригноблення (opression), патріархат[3][4], соціальні та психологічні гендерні стереотипи, мистецтвознавство[5] та сучасне мистецтво[6][7], естетику[8][9] та ряд інших.

Поглибленням феміністської теорії шляхом наукового методу та застосуванням феміністського методу в прикладних областях знання займається феміністська наука. Дотичні теми в ширшому контексті гендеру розкривають гендерні дослідження (жіночі, чоловічі, транс- та квір-студії). Прикладний характер означених дисциплін підсумовують гендерні політики.

Зміст

ПроблемиРедагувати

Хоча феміністський аналіз може бути застосовано до будь-яких явищ дійсності, виділяються теми, пропрацьовані традицією феміністської критики більш ретельно. В подібному фокусі знаходяться:

ДисципліниРедагувати

Розвинуто (в основному за кордоном) чисельні окремі феміністські дисципліни, у котрих експертки в інших областях науки та практики застосовували феміністські техніки та принципи до своїх областей. Перелік обласстей не є вичерпним і постійно зростає, єдиною зі сталих ознак маючи міждисциплінарність. Найбільш об'ємні із напрацювань феміністської теорії включають такі дисципліни:

Методи та концептиРедагувати


2.14 Monosexual paradigm

2.15 Politics

2.18 Communication theory

2.19 Public Relations

2.20 Design

2.21 Black feminist criminology

2.22 Feminist science and technology studies

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • «Lexicon of Debates». Feminist Theory: A Reader. 2nd Ed. Edited by Kolmar, Wendy and Bartowski, Frances. New York: McGraw-Hill, 2005. 42-60.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Chodorow, Nancy J., Feminism and Psychoanalytic Theory (Yale University Press: 1989, 1991)
  2. Brabeck, M. and Brown, L. (with Christian, L., Espin, O., Hare-Mustin, R., Kaplan, A., Kaschak, E., Miller, D., Phillips, E., Ferns, T., and Van Ormer, A.) 'Feminist theory and psychological practice', in J. Worell and N. Johnson (eds.) Shaping the future of feminist psychology: Education, research, and practice (Washington, D.C.: American Psychological Association, 1997), pp.15-35
  3. Gilligan, Carol, 'In a Different Voice: Women's Conceptions of Self and Morality' in Harvard Educational Review (1977)
  4. Lerman, Hannah, Feminist Ethics in Psychotherapy (Springer Publishing Company, 1990) ISBN 978-0-8261-6290-8
  5. Pollock, Griselda. Looking Back to the Future: Essays on Art, Life and Death. G&B Arts. 2001. ISBN 90-5701-132-8
  6. de Zegher, Catherine. Inside the Visible. Massachusetts: MIT Press 1996
  7. Armstrong, Carol and de Zegher, Catherine. Women Artists at the Millennium. Massachusetts: October Books / MIT Press 2006. ISBN 0-262-01226-X
  8. Arnold, Dana and Iverson, Margaret (Eds.). Art and Thought. Blackwell. 2003. ISBN 0-631-22715-6
  9. Florence, Penny and Foster, Nicola. Differential Aesthetics. Ashgate. 2000. ISBN 0-7546-1493-X