Феліче Борель

Феліче Борель (італ. Felice Borel, * 5 квітня 1914, Ніцца — † 21 січня 1993, Турин) — колишній італійський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Феліче Борель
Особові дані
Повне ім'я	Феліче Плачидо Борель
Народження	5 квітня 1914(1914-04-05)
	Ніцца, Франція
Смерть	21 січня 1993(1993-01-21) (78 років)
	Турин
Зріст	166 см
Вага	55 кг
Громадянство	Італія  Королівство Італія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи) 1932–1941 «Ювентус» 206 (117) 1941–1942 «Торіно» 25 (7) 1942–1946 «Ювентус» 75 (24) 1946–1948 «Алессандрія» 1 (0) 1948–1949 «Наполі» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи) 1933–1934 Італія 3 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1942–1946 «Ювентус» 1946–1948 «Алессандрія» 1948–1949 «Наполі» 1958–1959 «Катанія» (техн.дир.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Ювентус», а також національну збірну Італії.

Триразовий чемпіон Італії. Володар Кубка Італії. У складі збірної — чемпіон світу.

Зміст

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1932 року виступами за команду клубу «Ювентус», в якій провів дев'ять сезонів, взявши участь у 206 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Ювентуса» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,57 голу за гру першості. За цей час тричі виборював титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії.

Згодом з 1941 по 1948 рік грав у складі команд клубів «Торіно», «Ювентус» та «Алессандрія».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Наполі», за команду якого виступав протягом 1948—1949 років.

Виступи за збірну

1933 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 3 матчі, забивши 1 гол. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1934 року в Італії, здобувши того року титул чемпіона світу.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1942 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ювентус».

В подальшому, протягом 1946—1949, очолював команди клубів «Алессандрія» та «Наполі», в яких також перебував у заявці команди як польовий гравець.

У 1958—1959 роках обіймав посаду технічного директора клубу «Катанія».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Клуб	Чемпіонат
		Ліга	Ігор	Голів
1932-33	«Ювентус»	A	28	29
1933-34		A	34	31
1934-35		A	29	13
1935-36		A	8	5
1936-37		A	26	17
1937-38		A	15	7
1938-39		A	19	1
1939-40		A	17	6
1940-41		A	30	8
1941-42	«Торіно»	A	25	7
1942-43	«Ювентус»	A	25	7
1944		*	22	5
1945-46		*	28	12
1946-47	«Алессандрія»	A	1	0
1947-48		A	0	0
1948-49	«Наполі»	B	1	0
Усього в чемпіонатах			286+22	143+5
Усього в Серії A			257	131

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
22/11/1933	Будапешт	Угорщина	0 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи	1
03/12/1933	Флоренція	Італія	5 – 2	Швейцарія	Кубок Центральної Європи	-
01/06/1934	Флоренція	Італія	1 – 0	Іспанія	ЧС 1934 - чвертьфінал	-
Усього		Матчів	3		Голів	1

Титули і досягнення

Командні

• Чемпіон Італії (3):

«Ювентус»: 1932–33, 1933–34, 1934–35

• Володар Кубка Італії (1):

«Ювентус»: 1937–38

• Чемпіон світу (1):

1934

Особисті

• Найкращий бомбардир Серії A (2):

1932–33 (29), 1933–34 (31)

Джерела

• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)