Фе́дір II Бори́сович (рос. Фёдор II Борисович; 1589 — 20 липня 1605) — цар Московщини із 13/23 квітня по 1/11 червня 1605 року з династії Годунових, картограф (під його керівництвом було складено одну з перших карт Московщини, що є сумнівним, приймаючи до уваги рівень тогочасної московської "картографії", зокрема, якщо поглянути на карту Ремізова). [1]Син царя Бориса Федоровича. Правління Федора Борисовича було одним із найкоротших за всю історію Московського царства, менше за Федора II лише формально правила його тітка Ірина[2].

Федір II Борисович
рос. Фёдор II Борисович
церк.-слов. Ѳео́доръ Бори́совичъ
Федір II Борисович
Федір II Борисович
Портрет Федора Годунова
невідомий художник, XVIII століття
Прапор
Прапор
4-й Государ, Цар і Великий князь всієї Русі
Прапор
Прапор
23 квітня — 11 червня 1605
Попередник: Борис Федорович
Наступник: Лжедмитрій I
 
Народження: 1589(1589)
Москва
Смерть: 20 липня 1605(1605-07-20)
Москва
Причина смерті: задуха
Поховання: Троїце-Сергієва Лавра і Q4104005?
Країна: Московське царство
Рід: Годунови
Батько: Борис Годунов
Мати: Марія Григоріївна Скуратова-Бельська

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Дитинство

ред.

Федір Годунов народився 1589 року у Москві в родині боярина Бориса Годунова і середньої доньки одного з керівників опричнини Малюти Скуратова Марії Скуратової-Бельської. Саме того ж року батько Федора Борис Годунов став фактичним правителем держави замість номінального правителя Федора Івановича. Царські почесті надавалися і малолітньому Федору. Його батько потурбувався про належну освіту сина. Неосвічений Борис запросив найкращих іноземних вчителів, привчав Федора до керування державою. Сучасники характеризували нащадка царя як розумного, приємного та освіченого юнака. (Які саме "сучасники" - невідомо, але за офіційною версією того часу Федір другий був неповносправний та слабоумний)[3]

 
Вбивство Федора II та його матері. К. Маковський, 1862.

Короткочасне правління

ред.

13 квітня 1605 року помер Борис Годунов. Наступного дня московські бояри присягнули Федору Годунову. Його було визнано царем.

Федір II був єдиним московським царем (не рахуючи польського короля Владислава IV, який фактично не правив), над яким не було здійснено обряд вінчання на царство.

Незадовго до вступу Лжедмитрія I в Москву цар був скинутий та разом з матір'ю задушений.

Примітки

ред.
  1. Kanaev, A.G.; Emtsov, G.N. (2009). История отечественного государства и права. doi:10.51980/2009_109. Процитовано 16 жовтня 2024.
  2. Федор II Борисович Годунов (рос.)
  3. Ковалюк, Р. Т. (2020). ДИПЛОМАТИЧНІ ВІДНОСИНИ РОСІЙСЬКОГО ДВОРУ З АНГЛІЄЮ ТА ГОЛЛАНДІЄЮ НАПЕРЕДОДНІ ВІЙНИ ЗА ІСПАНСЬКУ СПАДЩИНУ 1701–1714 РОКІВ. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Історія. Філософія. Політологія». № 19. с. 16—20. doi:10.32841/2707-0018.2020.19.4. ISSN 2707-0018. Процитовано 16 жовтня 2024.

Джерела

ред.

(рос.)

  • В. Корсакова.,. Феодор Борисович Годунов // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.М., 1896—1918.
  • С. Ф. Платонов. Борис Годунов (1921) // С. Ф. Платонов. Москва и Запад. Борис Годунов. — М.: Богородский печатник, 1999.
  • Р. Г. Скрынников. Борис Годунов. — М.: Наука, 1978.