Федосєєв Петро Миколайович

Петро Миколайович Федосєєв (22 серпня 1908(19080822), село Старинське Сергацького повіту Нижньогородської губернії, тепер Пільнинського району Нижньогородської області, Росія — 18 жовтня 1990, місто Москва) — радянський партійний ідеолог, філософ, академік, віцепрезидент АН СРСР, директор Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Член ЦК КПРС у 1961—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Доктор філософських наук (1941), професор (1941). Член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню історії і філософії (4.12.1946). Академік Академії наук СРСР по відділенню економічних, філософських і правових наук (16.06.1960). Почесний член Академії наук Угорщини, член Академії наук Болгарії, член Академії наук Німецької Демократичної Республіки, член Академії наук Чехословаччини. Голова Правління Товариства радянсько-угорської дружби (з 1958 року). Герой Соціалістичної Праці (21.08.1978).

Федосєєв Петро Миколайович
рос. Пётр Николаевич Федосеев
Народився 9 (22) серпня 1908
Q18802113?, Сергацький повітd, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер 18 жовтня 1990(1990-10-18) (82 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність філософ, соціолог, громадський діяч, політик, викладач університету
Галузь історичний матеріалізм, науковий комунізм і соціальна філософія
Відомий завдяки науковий комунізм
Alma mater Nizhny Novgorod State Pedagogical Universityd
Науковий ступінь доктор філософських наук
Вчене звання Список академіків АН СРСР і академік АН СРСР[d]
Знання мов російська
Заклад Інститут філософії РАНd, Більшовик (журнал), Q16684986?, Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] і Інститут марксизму-ленінізму
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР, ЦК КПРС і Польська академія наук
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис ред.

Народився в селянській родині.

У 1930 році закінчив суспільно-економічне відділення педагогічного факультету Нижньогородського педагогічного інституту.

У 1930—1933 роках — викладач філософії Нижньогородського (Горьковського) медичного інституту.

У 1933—1936 роках — аспірант Московського історико-філософського інституту.

У 1936—1941 роках — науковий співробітник, вчений секретар, заступник директора Інституту філософії Академії наук СРСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З 1941 року — в апараті ЦК ВКП(б). З 1942 по 17 вересня 1947 року — 1-й заступник начальника Управління пропаганди і агітації при ЦК ВКП(б). Одночасно у 1945 — 20 липня 1949 року — головний редактор журналу «Большевик».

У 1950—1954 роках — інспектор ЦК ВКП(б) (КПРС), одночасно завідувач кафедри діалектичного матеріалізму Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) (КПРС).

У 1954—1955 роках — головний редактор журналу «Партийная жизнь».

У 1955—1962 роках — директор Інституту філософії Академії наук СРСР. У 1958—1962 роках — академік-секретар відділення економічних, філософських і правових наук Академії наук СРСР.

З 29 червня 1962 по 17 травня 1967 року — віцепрезидент Академії наук СРСР. У 1962—1965 роках — академік-секретар відділення філософії Академії наук СРСР.

У 1967—1973 роках — директор Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС.

З 28 травня 1971 по 27 вересня 1988 року — віцепрезидент Академії наук СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 серпня 1978 року за великі заслуги в розвитку суспільних наук, активну громадсько-політичну діяльність і в зв'язку з сімдесятиріччя з дня народження Федосєєву Петру Миколайовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1988 року — радник президії Академії наук СРСР.

Проживав у Москві. Помер 18 жовтня 1990 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Наукові праці ред.

Автор низки наукових праць з проблем історичного матеріалізму, наукового комунізму, наукового атеїзму, критики буржуазної філософії і соціології.

  • «Як виникло людське суспільство» (М., 1934)
  • «Марксизм-ленінізм про релігію і її подолання» (М., 1941)
  • «"Маніфест Комуністичної партії" Маркса і Енгельса та матеріалістичне розуміння історії» (М., 1948)
  • «Продуктивні сили і виробничі відносини соціалістичного суспільства» (М., 1955)
  • «Роль народних мас і особистості в історії» (М., 1956)
  • «Соціалізм і гуманізм» (М., 1958)
  • «Комунізм і філософія» (М., 1962; 2-е вид. 1971)
  • «Діалектика сучасної епохи» (М., 1966; 3-е вид. 1978)
  • «Марксизм і волюнтаризм» (М., 1968)
  • «В. І. Ленін і питання теорії мистецтва» (М., 1968)
  • «Марксизм в XX ст.» (М., 1972; 2-е вид. 1977)
  • «Світогляд, філософія, наука» (М., 1979)
  • «В. І. Ленін і філософські проблеми природознавства» (М., 1981)
  • «Філософія і наукове пізнання» (М., 1983)

Нагороди і звання ред.

Примітки ред.

Джерела ред.