Відкрити головне меню

Федорівка (Володимир-Волинський район)

село у Володимир-Волинському районі Волинської області України

Федорíвка (рос. Федоровец[1]) — село, приміська зона м. Володимир-Волинського, розташована в південно-західній частині міста.

село Федорівка
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Володимир-Волинський
Рада/громада Зарічанська сільська рада
Код КОАТУУ 0720581606
Облікова картка Федорівка (Володимир-Волинський район) 
Основні дані
Засноване 1289
Населення 569
Площа 1,527 км²
Густота населення 372,63 осіб/км²
Поштовий індекс 44700
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°51′12″ пн. ш. 24°16′28″ сх. д. / 50.85333° пн. ш. 24.27444° сх. д. / 50.85333; 24.27444Координати: 50°51′12″ пн. ш. 24°16′28″ сх. д. / 50.85333° пн. ш. 24.27444° сх. д. / 50.85333; 24.27444
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Водойми річка Луга
Місцева влада
Адреса ради 44740, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Заріччя , тел. 2-34-03
Карта
Федорівка. Карта розташування: Україна
Федорівка
Федорівка
Федорівка. Карта розташування: Волинська область
Федорівка
Федорівка
Мапа

Федорівка у Вікісховищі?

В с. Федорівка проживає 569 осіб, протяжність — 3 км. Розташована Федорівка на березі річки Луги. Орган місцевого самоврядування — Зарічанська сільська рада. Кількість дворів (квартир) — 202. З них 26 нових (після 1991 р.).

У селі є фельдшерсько-акушерський пункт, 3 торговельних заклади. Наявні телевізійне (УТ-1) і проводове радіомовлення.

Село газифіковане. Дороги з ґрунтовим покриттям у незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на правому березі річки Луга.

ІсторіяРедагувати

У «Списках населенных мест Российской империи. Волынская губерния» за 1906 р. не згадується.

Друга світова війнаРедагувати

Під час Другої світової війни вбита 15.02.1944 р. на горищі своєї хати поляками з Білина Гладкова Ганна. Спалено стодолу, оборіг, хлів, худобу. На відплату син Ганни Гладков Олександр Артемович закидав польську хату гранатами і підпалив її, де загинули Ґура Гелька, Каркушевський Генек і ще 10 поляків. Хата була поляка Риліга.

Стара катедраРедагувати

Докладніше: Стара катедра

Стара катедра — памʼятка місцевого значення. Статус визначений рішення виконкому Волинської обласної ради № 76 від 03.04.92.

Стара катедра — це народна назва решток мурованого храму ХІІ ст. Археологічні розкопки говорять про послідовне існування кількох храмів на цьому місці.

Найдавніший храм зʼявився на цьому місці приблизно в часи поширення християнства на Русі. Можливо, що із заснуванням у 992 р. володимирської єпархії саме ця церква стала кафедральним собором. За іншими даними, найдавніший храм не був добудований, а на його місці почали зводити новіший.

Жодних достовірних відомостей, окрім археологічних знахідок та народних переказів, про цей храм не існує.

Новий (уже деревʼяний) храм згадується у заповіті старости Володимирського та Вінницького, маршалка землі Волинської князя Теодора Андрійовича Сангушка від 9 листопада 1547 р. У візитації 1695 р. храм названий «стародавньою кафедрою володимирських єпископів». У візитації 1695 р. занотовано, що церква в 1683 р. «згнила».[2]

У XVIII ст. на цьому місці була збудована деревʼяна каплиця Теодора Стратилата, яку розібрали у 1815 р.

При розкопках 1886 р. виявлені склепи усередині церкви та поховання навколо неї. Повторні розкопки були проведені в 1975 р.[3]

 
Стара катедра. Липень 2016

ЕкономікаРедагувати

  • на території Федорівки розташоване стратегічне підприємство «Курка-Чеботурка», яке виробляє відому на всю Україну продукцію;
  • підприємство «Авто-Тема», яке займається переобладнанням авто на газ;
  • ВАТ «Комбікормовий завод», який займається переробкою зернових культур;

Визначні місцяРедагувати

  • Ландшафтний заказник місцевого значення Мочиська.
  • Урочище «Білі береги», який вважається пляжом для дітей.
  • Місця на березі Луги, де можна гарно відпочити і половити рибу

ПриміткиРедагувати

  1. etomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-3-2.png
  2. Теодорович Н. И. Город Владимир Волынской губернии в связи с историей Волынской иерархии: исторический очерк. — Почаев, 1893. — 529 с.
  3. Раппопорт П. А. Старая кафедра в окрестностях Владимира-Волынского //Советская археологія, 1977, № 4 , с. 253—266.

ПосиланняРедагувати