Федорівка (Волинська область)

село у Володимир-Волинському районі Волинської області України

Фéдорівка  — село в Україні, у Володимир-Волинській громаді Володимирського району Волинської області.

село Федорівка
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Громада Володимир-Волинська міська громада
Облікова картка Федорівка (Володимирський район) 
Основні дані
Засноване 1289
Населення 569
Площа 1,527 км²
Густота населення 372,63 осіб/км²
Поштовий індекс 44700
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°51′12″ пн. ш. 24°16′28″ сх. д. / 50.85333° пн. ш. 24.27444° сх. д. / 50.85333; 24.27444Координати: 50°51′12″ пн. ш. 24°16′28″ сх. д. / 50.85333° пн. ш. 24.27444° сх. д. / 50.85333; 24.27444
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Водойми річка Луга
Місцева влада
Адреса ради 44740, Волинська обл., Володимирський р-н, с. Заріччя
Карта
Федорівка. Карта розташування: Україна
Федорівка
Федорівка
Федорівка. Карта розташування: Волинська область
Федорівка
Федорівка
Мапа
Мапа

CMNS: Федорівка у Вікісховищі

В с. Федорівка проживає 569 осіб, протяжність — 3 км. Розташована Федорівка на березі річки Луги. Кількість дворів (квартир) — 202. З них 26 нових (після 1991 р.).

У селі є фельдшерсько-акушерський пункт, 3 торговельних заклади. Наявні телевізійне (УТ-1) і проводове радіомовлення.

Село газифіковане. Дороги з ґрунтовим покриттям у незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

Географія ред.

Село розташоване на правому березі річки Луга.

Історія ред.

У «Списках населенных мест Российской империи. Волынская губерния» за 1906 р. не згадується.

Друга світова війна ред.

Під час Другої світової війни вбита 15.02.1944 р. на горищі своєї хати поляками з Білина Гладкова Ганна. Спалено стодолу, оборіг, хлів, худобу. На відплату син Ганни Гладков Олександр Артемович закидав польську хату гранатами і підпалив її, де загинули Ґура Гелька, Каркушевський Генек і ще 10 поляків. Хата була поляка Риліга.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 216 чоловіків та 266 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 568 осіб.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,12 %
російська 0,70 %

Стара катедра ред.

Докладніше: Стара катедра

Стара катедра — памʼятка місцевого значення. Статус визначений рішенням виконкому Волинської обласної ради № 76 від 03.04.1992.

Стара катедра — це народна назва решток мурованого храму XII століття. Археологічні розкопки говорять про послідовне існування кількох храмів на цьому місці.

Найдавніший храм зʼявився на цьому місці приблизно в часи поширення християнства на Русі. Можливо, що із заснуванням у 992 р. володимирської єпархії саме ця церква стала кафедральним собором. За іншими даними, найдавніший храм не був добудований, а на його місці почали зводити новіший.

Жодних достовірних відомостей, окрім археологічних знахідок та народних переказів, про цей храм не існує.

Новий (уже деревʼяний) храм згадується у заповіті старости Володимирського та Вінницького, маршалка землі Волинської князя Теодора Андрійовича Сангушка від 9 листопада 1547 р. У візитації 1695 р. храм названий «стародавньою кафедрою володимирських єпископів». У візитації 1695 р. занотовано, що церква в 1683 р. «згнила».[4]

У XVIII ст. на цьому місці була збудована деревʼяна каплиця Теодора Стратилата, яку розібрали у 1815 р.

При розкопках 1886 р. виявлені склепи усередині церкви та поховання навколо неї. Повторні розкопки були проведені в 1975 р.[5]

 
Стара катедра. Липень 2016

Економіка ред.

  • на території Федорівки розташоване стратегічне підприємство «Курка-Чеботурка», яке виробляє відому на всю Україну продукцію;
  • підприємство «Авто-Тема», яке займається переобладнанням авто на газ;
  • ВАТ «Комбікормовий завод», який займається переробкою зернових культур;

Визначні місця ред.

  • Ландшафтний заказник місцевого значення Мочиська.
  • Урочище «Білі береги», який вважається пляжом для дітей.
  • Місця на березі Луги, де можна гарно відпочити і половити рибу

Уродженці села ред.

  • Натрасенюк Віра Михайлівна (1947—2021). Навчалась у Володимир-Волинській загальноосвітній політехнічній школі № 1. У 1984 році закінчила Чернівецьке культурно-освітнє училище. Працювала директором будинку народної творчості та дозвілля села Лівинці Кельменецького району Чернівецької області. Колективу було присвоєно почесне звання «Народний аматорський». Під її керівництвом заклад став переможцем Всеукраїнського конкурсу-огляду сільських клубних закладів і відзначений дипломом І ступеня Міністерства культури і мистецтв України, фольклорно-етнографічний колектив «Левенки» нагороджений Почесною грамотою і медаллю Кабінету Міністрів України. Віра Миколаївна Натрасенюк удостоєна звання «відмінник освіти України», нагороджена ювілейною медаллю з нагоди 10-річчя Незалежності України. У 2003 році удостоєна звання «Заслужений працівник культури України»[джерело?]. Померла 3 вересня 2021 року[6].

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Теодорович Н. И. Город Владимир Волынской губернии в связи с историей Волынской иерархии: исторический очерк. — Почаев, 1893. — 529 с.
  5. Раппопорт П. А. Старая кафедра в окрестностях Владимира-Волынского //Советская археологія, 1977, № 4 , с. 253—266.
  6. voldemar. Буковинський центр культури та мистецтва — Вічна пам'ять Вірі Натрасенюк. bukcentre.cv.ua (uk-ua) . Процитовано 25 грудня 2021.

Посилання ред.