Федоров Сергій Вікторович
Сергій Вікторович Федоров (рос. Фёдоров Сергей Викторович; нар. 13 грудня 1969, Псков) — російський хокеїст. Триразовий чемпіон світу, срібний і бронзовий призер Олімпіади. Заслужений майстер спорту Російської Федерації.
 | ||
.jpg) | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Федоров Сергій Вікторович | |
| Народження | 13 грудня 1969 (55 років) Псков, РРФСР,  СРСР
| |
| Зріст | 188 см | |
| Вага | 93 кг | |
| Професіональні клуби* | ||
| Драфт НХЛ | 74-й загальний, 1989 | |
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1985—1986 1986-1990 1990-2003 2003-2006 2005-2008 2007-2009 2009-2012 |
«Динамо» (Мінськ) ЦСКА (Москва) «Детройт Ред-Вінгс» «Анагайм Дакс» «Колумбус Блю-Джекетс» «Вашингтон Кепіталс» «Металург» (Магнітогорськ) |
15 (6) 169 (41) 908 (400) 85 (31) 185 (39) 70 (13) 141 (22) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1989—1991 | СРСР Росія
|
53 (21) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Біографія
ред.Кар'єра
ред.Грати на дорослому рівні Сергій почав ще в сезоні 1986—1987 років у складі московського ЦСКА в чемпіонаті СРСР з хокею. Відомий радянський тренер Віктор Тихонов ставив Федорова в трійку з не менш талановитими молодими гравцями Павлом Буре та Олександром Могильним, як у матчах за клуб так і за збірну СРСР.
1989 року задрафтований «Детройтом» під загальним 74 номером. У 1990 році втік у США для того, щоб грати в НХЛ, ставши одним з численної групи хокеїстів, що вчинили так само. З того ж року починає виступи у своїй новій команді, одразу стаючи одним з лідерів детройтців. Наступні 13 сезонів він грав саме в «місті моторів». За цей час Сергію в трьох сезонах вдавалося стати найкращим бомбардиром команди. Він шість разів брав участь у матчі всіх зірок НХЛ. Входив до так званої «російської п'ятірки», що не мала рівних на льоду. В 1997, 1998, 2002 роках ставав володарем кубку Стенлі, найпрестижнішого трофею в сучасному клубному хокеї. За підсумками сезону 1993—1994 назбирав одразу декілька індивідуальних призів, серед яких найпрестижніші в НХЛ: Гарт Трофі (хокеїст, що вніс найбільший вклад в успіх команди) та Лестер Пірсон Авард (найцінніший гравець сезону на думку самих хокеїстів). Також в 1994 році йому вручили приз Приз Френка Дж. Селке (вручається нападнику, що найкраще проявив себе в обороні). Останній приз Сергій отримав також і в 1996 році. Після закінчення сезону 2002—2003 років, Федоров так і не зміг домовитись з керівництвом Детройту про підписання нового багаторічного контракту, тож йому довелося шукати інші варіанти.
Він їх знайшов у вигляді підписання чотирирічного контракту з клубом Анагайм Майті Дакс. У першому сезоні за нову команду Федоров стає найкращим бомбардиром та снайпером Анагайму і 14 лютого набирає свій тисячний бал за результативність, першим серед росіян. Але «качки» не потрапляють до плей-оф. Це був перший сезон, коли команда в якій грає Федоров не потрапляє до розіграшу кубка Стенлі. До того ж вперше за часів виступів в НХЛ Федоров закінчив регулярний сезон з від'ємним показником корисності. Сезон 2004—2005 в НХЛ не відбувся через локаут, під час якого, на відміну від багатьох інших гравців, Сергій не грав за жодну команду. Після вимушеної перерви на початку сезону 2005—2006 гра у Федорова відверто не пішла (в п'яти поєдинках лише одне очко) і 15 листопада 2005 року його обміняли в Колумбус Блю-Джекетс.
Справи в новій команді пішли трохи краще, але Федорова почали переслідувати невеличкі травми та ушкодження, через які він пропускав левову частину поєдинків сезону і не міг набрати опимальної форми. «Колумбус» плентався в хвості турнірної таблиці і був далекий від потрапляння до плей-оф. На відміну від «синіх жакетів» в сезоні 2007—2008 років «Вашингтон Кепіталс» вперше за останні роки потрапляв до розіграшу кубка Стенлі і потребував підсилення перед іграми на виліт. Тож 26 лютого 2008 року перед дедлайном Федоров перейшов до столичної команди. Вперше з 2003 року він знову грав у плей-оф. Щоправда поступаючись в серії команді «Нью-Йорк Рейнджерс» з рахунком 1:3 і зрівнявши рахунок, столичним так і не вдалось пройти до наступного раунду. Тож Федоров, а заразом і його товариші по команді Олександр Овечкін та Олександр Сьомін відправились на чемпіонат світу з хокею, що відбувався в Канаді. Тренер росіян В'ячеслав Биков вирішив використовувати одноклубників в одній ланці і це принесло результат. В багато чому завдяки зусиллям саме трійки Федорова збірна Росії вийшла в фінал, де в овертаймі здолала господарів змагань. Для Федорова це було вже третє золото чемпіонатів світу. Разом з тим його контракт з «столичними» закінчився і він мав підписувати нову угоду. Сторони мали розбіжності щодо умов договору і все ж керівництво Кепіталс зрештою пристали на вимоги Федорова і запропонували контракт на один рік на $4 мільйони. В останньому, як виявилося, сезоні Федорова в НХЛ, він змушений був пропустити через травми третину матчів та все ж допоміг вашингтонцям вдруге виграти свій дивізіон за підсумками регулярної частини сезону НХЛ. В плей-оф Федоров закинув переможну шайбу в сьомому матчі серії першого раунду розіграшу кубка Стенлі проти все тих же Нью-Йорк Рейнджерс. Щоправда вже після наступного раунду сезон для столичних був завершеним.
Оскільки Сергій знову мав статус вільного агента, він вирішив повернутися назад на Батьківщину і здійснити свою мрію: пограти в одній команді з молодшим братом — Федіром. Для цього він підписав контракт на два роки з командою КХЛ Металург (Магнітогорськ).
Досягнення
ред.Статистика виступів
ред.| Сезон | Клуб | Ліга | Регулярна першість | Плей-оф | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| І | Г | П | О | І | Г | П | О | |||
| 1986-1987 | ЦСКА | СРСР | 29 | 6 | 6 | 12 | - | - | - | - |
| 1987-1988 | СРСР | 48 | 7 | 9 | 16 | - | - | - | - | |
| 1988-1989 | СРСР | 44 | 9 | 8 | 17 | - | - | - | - | |
| 1989-1990 | СРСР | 48 | 19 | 10 | 29 | - | - | - | - | |
| 1990-1991 | Детройт Ред-Вінгс | НХЛ | 77 | 31 | 48 | 79 | 7 | 1 | 5 | 6 |
| 1991-1992 | НХЛ | 80 | 32 | 54 | 86 | 11 | 5 | 5 | 10 | |
| 1992-1993 | НХЛ | 73 | 34 | 53 | 87 | 7 | 3 | 6 | 9 | |
| 1993-1994 | НХЛ | 82 | 56 | 64 | 120 | 7 | 1 | 7 | 8 | |
| 1994-1995 | НХЛ | 42 | 20 | 30 | 50 | 17 | 7 | 17 | 24 | |
| 1995-1996 | НХЛ | 78 | 39 | 68 | 107 | 19 | 2 | 18 | 20 | |
| 1996-1997 | НХЛ | 74 | 30 | 33 | 63 | 20 | 8 | 12 | 20 | |
| 1997-1998 | НХЛ | 21 | 6 | 11 | 17 | 22 | 10 | 10 | 20 | |
| 1998-1999 | НХЛ | 77 | 26 | 37 | 63 | 10 | 1 | 8 | 9 | |
| 1999-2000 | НХЛ | 68 | 27 | 35 | 62 | 9 | 4 | 4 | 8 | |
| 2000-2001 | НХЛ | 75 | 32 | 37 | 69 | 6 | 2 | 5 | 7 | |
| 2001-2002 | НХЛ | 81 | 31 | 37 | 68 | 23 | 5 | 14 | 19 | |
| 2002-2003 | НХЛ | 80 | 36 | 47 | 83 | 4 | 1 | 2 | 3 | |
| 2003-2004 | Анагайм Дакс | НХЛ | 80 | 31 | 34 | 65 | - | - | - | - |
| 2005-2006 | НХЛ | 5 | 0 | 1 | 1 | - | - | - | - | |
| 2005-2006 | Колумбус Блю-Джекетс | НХЛ | 62 | 12 | 31 | 43 | - | - | - | - |
| 2006-2007 | НХЛ | 73 | 18 | 24 | 42 | - | - | - | - | |
| 2007-2008 | НХЛ | 50 | 9 | 19 | 28 | - | - | - | - | |
| 2007-2008 | Вашингтон Кепіталс | НХЛ | 18 | 2 | 11 | 13 | 7 | 1 | 4 | 5 |
| 2008-2009 | НХЛ | 52 | 11 | 22 | 33 | 14 | 1 | 7 | 8 | |
| 2009-2010 | Металург (Магнітогорськ) | КХЛ | 50 | 9 | 20 | 29 | 8 | 1 | 1 | 2 |
| 2010-2011 | КХЛ | 48 | 7 | 16 | 23 | 20 | 5 | 7 | 12 | |
| 2011-2012 | КХЛ | 43 | 6 | 16 | 22 | 10 | 1 | 3 | 4 | |
| Усього в НХЛ | 1248 | 483 | 696 | 1179 | 183 | 52 | 124 | 176 | ||
| Усього на чемпіонатах світу | 29 | 15 | 12 | 27 | ||||||
| Усього на Олімпійських іграх | 12 | 3 | 7 | 10 | ||||||
Нагороди та рекорди
ред.| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Росія
| |||
| Хокей із шайбою | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Бронза | Солт-Лейк-Сіті 2002 | ||
| Срібло | Нагано 1998 | ||
| Чемпіонати світу | |||
| Золото | Канада 2008 | ||
| Представник СРСР
| |||
| Чемпіонати світу | |||
| Золото | Швейцарія 1990 | ||
| Золото | Швеція 1989 | ||
- Рекордсмен НХЛ за кількістю голів забитих в овертаймі матчів регулярного сезону (15, рівний показник з Яромиром Ягром, Матсом Сундіном і Патріком Еліашем)
- 14 місце за кількістю набраних очок в плей-оф в історії НХЛ
- Перший росіянин та п'ятий європеєць, котрий набрав 1000 очок в матчах регулярного сезону НХЛ
- 5 бомбардир в історії команди Детройт Ред-Вінгс
- Приз Френка Дж. Селке — 1994, 1996
- Гарт Трофі — 1994
- Лестер Пірсон Авард — 1994
- Харламов Трофі — 2003
- Чемпіон світу 1989, 1990, 2008
- Володар кубку Стенлі 1997, 1998, 2002
Джерела
ред.- Статистика виступів Сергія Федорова
- Сторінка на сайті НХЛ
- Сторінка на сайті TSN
- Профіль на сайті Chidlovski.net (англ.)