Центральноамериканська федерація

Центральноамериканська федерація
ісп. República Federal de Centroamérica

1823 – 1841
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
Девіз : Бог, союз і свобода


Столиця Гватемала (1823—1834)
Сан-Сальвадор (1834—1838)
Мова(и) іспанська
Релігія Католицизм
Грошова одиниця Реал Центральноамериканської республіки
Площа 430 000 км²
Форма правління федеративна революційна республіка
 - 1825-1829 Мануель Хосе Арсе
 - 1829-1830 Хосе Франсіско Баррундіа(Тимчасовий)
 - 1830-1834 Франсіско Морасан
 - 1834-1835 Грегоріо Салазар (Тимчасовий)
 - 1835-1839 Франсіско Моразан
 - 1839-1840 Дієго Вігіл (Тимчасовий)
Історія
 - Оголошення незалежності від Іспанської імперії 15 вересня 1821
 - Оголошення незалежності від Першої Мексиканської Імперії 1 липня 1823
 - Початок розпаду 5 листопада 1838
Попередник
Наступник
Перша Мексиканська імперія
Гватемала
Гондурас
Сальвадор
Нікарагуа
Коста-Рика
Лос-Альтос (держава)
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Центральноамериканська федерація

Сполучені Провінції Центральної Америки або Федерація Центральної Америки (ісп. República Federal de Centroamérica) — федеративна держава в 1823—1840 роках на території Центральної Америки, що складається зі штатів (провінцій) Гватемала, Гондурас, Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Рика і Лос-Альтос створена після їхнього виходу зі складу Мексиканської імперії. Столиця — Гватемала. Прийнята в листопаді 1824 року конституція Сполучених Провінцій Центральної Америки скасовувала рабство, гарантувала свободу друку, скасовувала феодальні титули. Законодавча влада належала двопалатному парламенту; на чолі федерації стояв президент.

У 1830 після перемоги в першій громадянській війні президентом Сполучених Провінцій був обраний ліберал Франсіско Морасан, який проводив активну антиклерикальну політику. Проти Морасана виступили консерватори, що розв'язали другу громадянську війну, що призвело до розпаду федерації. Спроби відновити Сполучені Провінції Центральної Америки, що вживалися пізніше не мали успіху.

Політика ред.

У лібералів Сполучених Провінцій були великі надії на федеральну республіку, яка розвинеться в сучасну демократичну державу між Атлантичним і Тихим океаном. Це прагнення знайшло відображення в символах федерації: біла смуга на прапорі символізує землю між двома океанами; герб містив п'ять гір (по одній від кожного штату) між двома океанами, увінчаний фригійським ковпаком — символом Французької революції.

Демографія ред.

Дані перепису населення федерації відсутні, але є оцінки; наступні цифри на 1839 рік:[1]

Частини федерації Всього Американські індіанці Білі Мулати
Гватемала 700 000 450 000 100 000 150 000
Сальвадор 350 000 70 000 70 000 210 000
Нікарагуа 350 000 120 000 110 000 120 000
Гондурас 300 000 невідомо 60 000 240 000
Коста Ріка 150 000 25 000 125 000 невідомо
Столичний регіон 50 000 20 000 10 000 20 000
Всього 1 900 000 685 000 475 000 740 000

Примітки ред.

  1. Cantú, Cesare (1857). Historia universal: Cronología, geografía, arqueología. Documentos (ісп.). Imprenta de Gaspar y Roig.

Посилання ред.