Вікіпедія

Фаусто Черчіньяні

Фа́усто Черчінья́ні (італ. Fausto Cercignani, 21 березня 1941(19410321)) — італійський вчений, есеїст і поет.

Фаусто Черчіньяні
Fausto Cercignani
Фото 2011 року
Народився 21 березня 1941(19410321)
Кальярі, Італія
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Діяльність філолог, поет, критик
Alma mater Державний Університет Мілана
Заклад Державний Університет Мілана, Пізанський університет і University of Bergamod
Брати, сестри Carlo Cercignanid[1]
CMNS: Фаусто Черчіньяні у Вікісховищі

Діяльність ред.

Фаусто Черчіньяні викладав германську філологію та історію англійської мови в різних італійських університетах.[2]

У галузі вивчення англійської мови він добре відомий своїми дослідженнями про Вільяма Шекспіра.[3]

Його головною працею з цього питання є Shakespeare's Works and Elizabethan Pronunciation, Oxford, University Press (Clarendon Press), 1981.[4]

Його літературна критика стосується різних відомих авторів, таких як: Єнс Петер Якобсен, Георг Тракль, Георг Бюхнер, Артур Шніцлер, Йоганн Вольфганг фон Гете, Готгольд Ефраїм Лессінг, Гуго-Лауренц-Гофман фон Гофмансталь, Райнер Марія Рільке, Альбан Берг, Ернст Теодор Амадей Гофман, Роберт Музіль, Новаліс, Мойсей Йозеф Рот, Карл Краус, Франц Кафка, Томас Манн, Гергарт Гауптман, Фрідріх Шиллер, Кріста Вольф.

У галузі лінгвістичних досліджень він досліджував германську групу мов з хронологічної точки зору, особливо такі мови як прагерманська мова, готська мова, англійська мова та німецька мова.

Фаусто Черчіньяні є головним редактором міжнародних літературних періодичних видань «Studia austriaca» (e-ISSN 2385—2925, p-ISSN 1593—2508)[5] та «Studia theodisca» (e-ISSN 2385—2917, p-ISSN 1593—2478).[6]

Поет ред.

Поезія Черчіньяні опублікована в семи буклетах і зараз зібрана в книзі Scritture. Poesie edite e inedite, Torino 2015.[7]

Фаусто Черчіньяні також експериментував з особистим перекладом своїх віршів.[8]

Вибрані твори ред.

Англійські дослідження ред.

  • Shakespeare's Works and Elizabethan Pronunciation, Oxford, University Press (Clarendon Press), 1981.[4]
  • English Rhymes and Pronunciation in the Mid-Seventeenth Century, in «English Studies», 56/6, 1975, 513—518.[9]
  • The Development of */k/ and */sk/ in Old English, in «Journal of English and Germanic Philology», 82/3, 1983, 313—323.[10]

Германські дослідження ред.

  • The Consonants of German: Synchrony and Diachrony , Milano, Cisalpino, 1979.[11]
  • The Development of the Gothic Short/Lax Subsystem, in «Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung», 93/2, 1979, 272—278.[12]
  • Early «Umlaut» Phenomena in the Germanic Languages, in «Language», 56/1, 1980, 126—136.[13]
  • Zum Hochdeutschen Konsonantismus. Phonologische Analyse und phonologischer Wandel, in «Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur», 105/1, 1983, 1-13.[14]
  • The Elaboration of the Gothic Alphabet and Orthography, in «Indogermanische Forschungen», 93, 1988, 168—185.[15]
  • Saggi linguistici e filologici. Germanico, gotico, inglese e tedesco, Alessandria, 1992.[16]

Літературна критика ред.

Книги ред.

  • F. Cercignani — M. Giordano Lokrantz, In Danimarca e oltre. Per il centenario di Jens Peter Jacobsen, Milano, 1987.[17]
  • F. Cercignani, Existenz und Heldentum bei Christa Wolf. «Der geteilte Himmel» und «Kassandra», Würzburg, Königshausen & Neumann, 1988.[18]
  • F. Cercignani, Studia trakliana. Georg Trakl 1887—1987, Milano, 1989.[19]
  • F. Cercignani, Studia büchneriana. Georg Büchner 1988, Milano, 1990.[20]
  • F. Cercignani, Studia schnitzleriana, Alessandria, 1991.[21]
  • F. Cercignani, Novalis, Milano, 2002.[22]

Есе ред.

  • Disperata speranza: la trama del «Niels Lyhne», in F. Cercignani — M. Giordano Lokrantz, In Danimarca e oltre. Per il centenario di Jens Peter Jacobsen, Milano, 1987, 95-128.[17]
  • Dunkel, Grün und Paradies. Karl Krolows lyrische Anfänge in «Hochgelobtes gutes Leben», in «Germanisch-Romanische Monatsschrift», 36/1, 1986, 59-78.[23]
  • Zwischen irdischem Nichts und machtlosem Himmel. Karl Krolows «Gedichte» 1948: Enttäuschung und Verwirrung, in «Literaturwissenschaftliches Jahrbuch», 27, 1986, 197—217.[24]
  • E. T. A. Hoffmann, Italien und die romantische Auffassung der Musik, in S. M. Moraldo (ed.), Das Land der Sehnsucht. E. T. A. Hoffmann und Italien, Heidelberg, Winter, 2002, 191—201.[25]

Нагороди ред.

 

Österreichisches Ehrenkreuz für Wissenschaft und Kunst I. Klasse — Milano, 1996.[26]

Примітки ред.

  1. ↑ Carlo Cercignani, il matematico che amava scrivere poesie — Corriere della Sera, 2010. — P. 7.
  2. ↑ CV of Fausto Cercignani. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  3. ↑ Shakespeare's Name
  4. ↑ а б Stanford Libraries.
  5. ↑ ErihPlus. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  6. ↑ ErihPlus. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  7. ↑ Sebina OpenLibrary.
  8. ↑ Див., Наприклад, Examples of self-translation by F. Cercignani. [Архівовано 2020-06-08 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Taylor & Francis Online.
  10. ↑ JSTOR.
  11. ↑ University of Virginia Library.
  12. ↑ WorldCat.
  13. ↑ JSTOR.
  14. ↑ De Gruyter.
  15. ↑ De Gruyter.
  16. ↑ Germanic Studies, UNIMI (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  17. ↑ а б Germanic Studies, UNIMI (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  18. ↑ WorldCat.
  19. ↑ Germanic Studies, UNIMI (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  20. ↑ Germanic Studies, UNIMI (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  21. ↑ Germanic Studies, UNIMI (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  22. ↑ Studia theodisca.
  23. ↑ GRM 36 (1986).
  24. ↑ BDSL Online.
  25. ↑ WorldCat.
  26. ↑ Anfragebeantwortung des Bundeskanzlers, s. 1060 (PDF; 6,9 MB)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фаусто_Черчіньяні&oldid=40506909